Что украинцы думают о президенте

7 грудня Петро Порошенко подолав політичний «екватор» — рівно 2,5 роки тому він став президентом. За даними соціологів, найбільше рейтингових втрат глава держави зазнав в період з грудня 2015-го по травень 2016-го. Я дослідив, як це вплинуло на присутність Порошенка в інформаційному просторі і як змінювалася кількість його згадувань за рік.

Зрозуміло, що президент — найбільш медійна політична фігура в країні. Тим більше, на відміну від «папєрєдників», Порошенко розуміє важливість медіа і має доволі ефективну прес-службу. Проаналізувавши матеріали онлайн-видань та друкованих ЗМІ, стенограми радіо і ТБ та пости 1500 лідерів думок у Facebook за рік за допомогою програми моніторингу ЗМІ «Медіатека», я визначив середню згадуваність Порошенка в інформаційному просторі за місяць — 69845 разів.

Але піки згадуваності припадають саме на ті місяці, з якими соціологи пов’язують круте «рейтингове піке» президента. Так, в лютому ім’я Порошенка фігурувало в інформаційному просторі 75 418 разів, 87 436 разів — в березні, 102 283 — в квітні і в травні — 78 014 разів.

Топовою темою лютою була відставка уряду Яценюка. Вона почала мусуватися в ЗМІ на початку місяця. Президент неодноразово наголошував на необхідності перезавантаження Кабміну, а в день голосування на його сайті з’явилося відкрите звернення до тодішнього генпрокурора Шокіна і Яценюка з закликом скласти повноваження. Таким чином Порошенко, по суті, взяв відповідальність за зняття Кабінету міністрів на себе. Але, як ми всі добре пам’ятаємо, Верховна Рада голосування провалила. Це стало першим ударом для Порошенка.

Потім в ЗМІ з’явилася інформація про таємні зустрічі Порошенка з Яценюком, Коломойським, Ахметовим напередодні голосування. І це ще більше вдарило по рейтингу Президента, який не лише не дотримався слів, але й займався кулуарним вирішенням такого важливого для країни питання. Тема залишалася гарячою до кінця місяця і дуже активно використовувалася конкурентами Порошенка для інформаційних атак.

У березні активізувався галас навколо повернення Надії Савченко в Україну. І знову в зоні відповідальності опинився Порошенко. Особливо активно розповсюджувалася інформація про фейковий лист президента до Савченко, створений російськими пранкерами — 1156 згадок за декілька днів. А прізвища Президента і депутатки-льотчиці згадувались разом 16580 разів. Інший великий скандал березня — відставка Сакварелідзе. Після затяжного Шокін звільнив свого грузинського зама. Цю тему в медіа активно педалював тепер вже екс-голова Одеської ОДА Міхеїл Саакашвілі, вимагаючи від Порошенка розібратися у справі, але жодних вагомих кроків для цього Порошенко не зробив. Це спровокувало здіймання інформаційної хвилі про начебто інтерес самого президента у звільненні Сакварелідзе, який заважав реалізовувати старі схеми.

Квітень для Порошенка пройшов під гаслом Panama Papers і історії з офшорами. Більше того, на мою думку, це найбільший скандал навколо президента за 2,5 років правління — 959 згадок прізвища Президента поряд зі словом «імпічмент» лише за тиждень після Панамагейту. Також противникам Порошенка вдалося гарно зіграти на емоціях — в той час, коли президент (вже будучі при посаді) реєстрував офшорні компанії, в Іловайську замкнувся котел. З часом ажіотаж навколо теми спав, як і навколо будь-якої іншої медіахвилі, але Порошенку і зараз згадують офшорний скандал при першій-ліпшій можливості. Антикризові менеджери президента в цій ситуації програли. Його виступ з заявою про необхідність деофшоризації українського бізнесу за декілька днів після оприлюднення Panama Papers виглядав карикатурно і лише більше обурив людей.

У травні продовжувалося обговорення теми офшорів. Крім того, президент став учасником ще одного скандалу. Для того, щоб призначити генпрокурором Юрія Луценка, довелося протягувати через ВР правки до закону про прокуратуру. Порошенко отримав лояльну людину на важливій посаді, але натомість поніс величезні репутаційні і рейтингові втрати. І лише він сам знає, чи вартували вони цього.

На прикладі згадуваності Порошенка за період з лютого по травень можна чітко побачити: якою професійною і ефективною не була б прес-служба президента, негативні повідомлення все одно отримували більший резонанс. Особливо зважаючи на уміння Порошенка потрапляти в скандали і схильність до керування країною старими методами.

Високий рівень медійності президента в той самий час робить його більш вразливим до інформаційних атак. Якщо раніше, займаючи менш високі посади, Порошенко міг приховати якусь частину свого життя, то зараз до кожного його кроку або дії прикована пильна увага: як журналістів, так і громадськості. І, якщо президент хоче і надалі залишатися на посаді — потрібно з цим рахуватися.

Крім того, конкуренти Порошенка не втрачають можливості максимально ефективно «розкачати» кожну його помилку в інформаційному полі. Медійності Олега Ляшка чи Юлії Тимошенко достатньо, щоб будь-яке повідомлення почали масово тиражувати ЗМІ.

І, як показала практика, антикризових навичок радників Президента не завжди вистачає, щоб успішно відбивати ці атаки. Наприклад, вищезгадана заява Порошенка про деофшоризацію в умовах, які склалися після Панамагейту, сприймалася як насмішка, і нанесла президенту ще більших репутаційних втрат.

Тому питання для Порошенка стоїть скоріше не в тому, щоб швидко і ефективно розповсюджувати позитивні меседжі (хоча це теж має велике значення), а в тому, щоб дійсно керувати країною «по-новому».

Дуже важливо, щоб відсоток реальних конструктивних дій і досягнень президента перекривав частку негативу, який розповсюджується в медіаполі. Але це можливо лише в умовах прозорості і відсутності великих скандалів навколо його особи.

Адже будь-який PR втрачає значення, якщо ти вирішуєш питання, домовляючись з олігархами, чи ламаєш Раду через коліно для прийняття потрібних правок до закону. Не кажучи вже про офшорні й інші бізнес оборудки. Сьогодні в Україні є великий запит на відкритість політиків і прозорість їхніх дій. І чим швидше це зрозуміє Порошенко — тим краще для нього.

В іншому випадку писати подібний матеріал про другу половину строку президента не доведеться.

Больше мнений здесь