Что Украине делать с Дорном

Скандальне інтерв’ю Івана Дорна російському блогеру стало однією з найзгадуваніших тем цього тижня. За даними програми моніторингу ЗМІ «Медіатека», лише 12 квітня прізвище Дорна фігурувало в українському медіапросторі 969 разів. Такий резонанс показує, що тема українсько-російських відносин хвилює наших співгромадян і залишається для них вибуховою.

Ми дуже довго сперечалися з одним із колег, чи можна вважати Дорна українським артистом, буцімто він ніколи не показував свою патріотичну позицію. Впевнений, що так, адже в першу чергу тут грає роль позиціонування: він громадянин України, представляв нашу країну на різних музичних конкурсах, фігурує у медіа, як український виконавець. І тому будь-які його висловлювання чи дії сприймаються через призму цього позиціонування.

В умовах інформаційної війни мантра «Творчість вища за політику» не працює. Ти або з розумними, або з красивими — всидіти на двох стільцях не вийде. Звичайно, можна спілкуватися з російськими слухачами, але доносити їм проукраїнські меседжі. А у таких випадках, як з Дорном мова вже не про не культуру, а про підігравання російський пропаганді. Такі кейси дуже важливо комунікувати. В першу чергу для того, щоб країна знала своїх «героїв».

Звичайно, залишиться якийсь відсоток українців, які будуть розповідати про малозначність висловлювань Дорна. Хтось з моїх друзів у Facebook навіть порівняв цю тему з популярністю пісні «Тает лёд», назвавши її одномоментним трендом. Будуть і такі, хто захищає артиста, прикриваючись вищезазначеною мантрою про творчість і політику. Але, насправді, кейс Дорна — це про державні інтереси України. І він набагато важливіший, ніж може здатися на перший погляд.

На ситуацію з висловлюваннями Дорна має бути оперативна і чітка реакція держави. Дуже гарний знак — коментар міністра Нищука, але у Мінкульту немає важелів впливу на ситуацію. Тому хотілося б, щоб в таких нерядових ситуаціях свою позицію показував і Президент. Адже тут спрацьовує теорія розбитих вікон. Якщо один популярний артист може розповідати про братські народи, а потім спокійно продовжувати заробляти в Україні на концертах, то чому так не зробити й іншим?

Будь-яка публічна особа сьогодні має нести відповідальність за свої слова та дії: неважливо, це політик, телеведучий, чи музикант. Особливо, у випадках, які стосуються відносин з Росією. Тільки у такому випадку можна говорити про нашу українськість як таку.