Барсик, будь здоров
Прогулюючись велосипедом, мене наздогнало одне страшко. Знаєте таких, вони відважно кидаються на колеса автомобілів/ноги байкерів та пісюни велосипедистів.
І ось цей пацик хряцнув мене за ногу. Ви знаєте, що в нашій країні за протоколом ти маєш зробити – звернутися до травмпункту за місцем проживання, аби терміново провести вакцинацію від сказу. Не залежить від розміру та соціального ґатунку собаки. А ще піймати пса і відвезти до станції боротьби зі сказом тварин, або як мінімум, до ветеринара. Так ось, діагноз невтішний, якщо ти живеш в Україні і пес, що тебе вкусив, скажений. Причини дві. Вакцини немає не те, що за місцем реєстрації, а взагалі у цілій Україні і це вже абсолютно серйозно. Бо, якщо пес скажений, то вам слід підшуковувати найближче бюро ритуальних послуг, аби замовити гарне соснове пальто. Ліків від сказу не існує. І якщо ви мрієте про спокійне життя, протягом інкубаційного періоду, залишається піймати пса і відвезти його на обстеження. Чим ми сьогодні і займалися протягом дня. Господар (синьолобий у стані загострення) пса не віддав, сказавши, шо то не його, а Люби, а її нема вдома, зробив кілька компульсивних рухів, що мали нагадувати полювання на пса та видавив зі свого рота: "Баарсііік.."
Друг-американець, що був поруч, підкріпив мою думку про вилик поліції, там, за його словами, спираючись на свідків, пов'язали би господаря і песика, якого відвезли б до ветлікарні на карантин. Телефоную 102 і радію чемному спілкуванню з черговим, що фіксує все за кілька секунд. А потім телефонує розчарування на ім'я Сирота Руслан Анатолійович зі словами: "Шо там у вас случілась?"
Коротко розповідаю про проблему, відсутність вакцини та задачу...
- Ви шо хатітє, шоб ми за сабачкай бєгалі?
- Нє, кажу, піймайте хоча б господаря, а він нам – пса.
- Ви хатітє, шоб ми сталі на вашу сторону?
- Ні, я прошу мені допомогти. Мене покусав пес. Вакцини не...
- Слишал, слишал. Обращайтєсь в суд..
- Та який суд, нам пса до ветеринара.
- Єдінствєнноє, шо ми можем – оформіть заявлєніє, када наряд асвабадится, будєтє ждать?
- Буду.
Кидає слухавку.
- От єщьо собак ми нє ловілі..
За півгодини приїжджає наряд простих, але абсолютно адекватних поліцейських. Які легко вмовляють господаря видати пса, той, коли побачив людей у формі, сам став псом і почав нервово штурхати песика і пхати його до будки-переноски, що виявилась замалою. Той, відповідно, втік. Тоді поліцейський сам покликав песика і пристебнув йому повідок.
Далі був відділ по боротьбі зі сказом на Волинській, 12, що працює повні 4 дні і до обіду в п'ятницю, бо ж на вихідних собаки ясно що не кусають. Мій ветеренар запропонував мені тримати собаку у себе вдома протягом 10 днів. Якщо за цей час, песик не здохне, то й ви будете жити довго та щасливо і колись 100% помрете, але не від сказу. Але запропонував зробити все за протоколом
І я поїхав до травмпункту, щоб почути: "Вакцини немає, спостерігайте за собачкою..."
Але є аналог, їдьте купіть від столбняка вакцину, на всяк пож..
Я приїхав з новим ошийником (старий Барсік порвав) та з собачим кормом і відкрив ворота. Бубка перестрибнув вольєр, дочекався коли брама відкриється і накивав п'ятами. Сподіваюсь, що це жага свободи, а не початок енцефалопатії.
Вакцину знайшов. Ймовірно 100%-й контрабас, але є, хвалити Бога!
Барсіка знайшов у господаря. Передав нового ошийника зі світловідбивачем, шоб його раптом не збила машина і їжу. Будь мені здоровий ще 8 днів!
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени
