А как быть с образованием? Задачки для кандидатов

11 февраля, 14:18
871
Этот материал сейчас доступен только на украинском языке

Тест на зрелость для каждого – выстроить соответствующую траекторию развития образования

З одного боку, рік подвійних виборів – це парад марнославства і полігон політичних технологій, а з іншого – інтелектуальні випробування кандидатів у президенти та парламентарі. А також хоч і примарний, але шанс на перезавантаження різних систем і сфер суспільства.

Освіта – не виключення. За останні два десятиліття тут накопичено пласт проблем. Дуже важливо, щоб політики продемонстрували бодай здатність їх ідентифікувати та окреслювати способи розв’язання. Та не менш важливим є розуміння глобального контексту. Тест на зрілість для кожного кандидата – це здатність утримувати на своїй «дошці приладів» обидва виміри – зовнішній і внутрішній, а відтак вибудовувати належну траєкторію розвитку освіти.

Розумію, що змагання за «булаву» вкрай звужує погляд, тож виділю найсуттєвіше з аналітичного звіту однієї з ключових організацій у світовому ландшафті освіти, Центру освітніх досліджень та інновацій ОЕСР.

1. Змінюється баланс сил на світовій арені. Найбільшою економічною потугою стає Китай. З ним змагається Індія. І ці країни інвестують величезні суми в освіту. Наприклад, у Китаї щомісяця відкривається новий університет – країна претендує на створення власної «ліги Плюща», а також істотно покращує якість середньої освіти. Індія активно розвиває ринок приватної освіти, у тому числі через відкриття філій британських університетів. Індуси посідають все більш активну нішу на ринку фрілансу.

Не менш важливим є розуміння глобального контексту

Трансферабельність навичок і досвіду (можливість перенесення їх з одного контексту до іншого) є суттєвим викликом для системи освіти і ринку праці. Чи зуміють освітні інституції точно визначити пріоритети навчання і кваліфікаційних вимог? І чи може система освіти приготувати студента до роботи у середовищі, де між собою взаємодіють і конкурують люди різних бекграундів і культур?

2. Демократія зіштовхнулась з кризою: у багатьох країнах Європи на вибори ходить лише 68% від загальної кількості громадян з правом голосу. Набирає обертів популізм, маніпулювання інформацією і приватними даними. Поглиблюється нерівність між розвинутими і відсталими країнами, селянами і міщанами, бідними і багатими, тими, які мають доступ до якісної освіти і тими, які її позбавлені.

Перед освітніми системами постають питання: як забезпечити учасників освітнього процесу надійною навігацією та розвинути в учнях необхідні громадянські компетентності? Як різні стейкхолдери мають бути залучені в процес ухвалення рішень щодо шкіл, коледжів і університетів?

3. У перенаселеному і взаємопов’язаному світі зростають нові ризики і загрози: економічні, кліматичні, кібернетичні, ризики поширення нових епідемій тощо.

Якою є роль школи у промоції здорового способу життя, кібербезпеки і екологічно відповідальної поведінки? Як можуть екосистеми інновацій, в які включені університети, сприяти розвитку розумних міст і домогосподарств, винайденню нових матеріалів і продуктів харчування, відновлювальних джерел енергії і революційних методів лікування? Що має зробити школа для заохочення відповідальних винахідників? Які навички будуть важливими в цифровій економіці майбутнього?

4. Тривалість життя збільшується, населення планети старіє. Нині понад чверть планети – віком у 65+. Навчити чогось раз і назавжди стає нереально. Важливо навчати вчитися і перенавчатися. Як школі віднайти баланс між накопиченим обсягом знань і умінням використовувати, засвоювати, і виробляти нові? Як налагодити діалог поколінь?

5. Формується нова культура, де нещадній ревізії піддаються традиційні уявлення про сім’ю, шлюб, дітей, роль чоловіків і жінок. Драйву додає подвійна революція у біотехнологіях і цифрових індустріях. Віртуальний світ стає реальним. Водночас відбувається ренесанс націоналізмів, релігії, модернізованих традицій.

Як освітні системи можуть використати ефект постійного підключення та інструменти доповненої реальності? Хто і як навчить працювати з цінностями і сенсами? Що можуть запропонувати вчителі для психологічного здоров’я і тренування уваги?

І це лише частина глобального порядку денного у царині освіти. Локальний український контекст додає свої виклики.

1. Зберігається ризик ескалації військових дій, терактів, кібератак, інформаційних провокацій. Школа може відіграти істотну роль у поширенні інформації про згадані ризики, а також – у розвитку навичок цивільної оборони, наданні першої медичної допомоги, виживання в екстремальних умовах, захисту персональних даних, медіаграмотності, критичного мислення тощо.

2. Українське населення теж стрімко старіє. Та основна причина – не збільшення тривалості життя, а виїзд молодих і працездатних на роботу за кордон. Роботодавці втрачають перспективних спеціалістів, а заклади вищої освіти – студентів.

У сфері освіти існує кілька викликів і дилем. З одного боку, слід готувати молодих людей до життя у відкритому глобальному світі, а з іншого – хто буде їх навчати, якщо педагоги старішають? Як привабити в освітню сферу молодих і динамічних? Як зробити професію педагога престижною? Як спонукати молодь повірити в українські університети?

3. Окремо про довіру. Згідно з опитуванням КМІС, серед державних систем, яким найбільше довіряють українці, освіта – на 9-му місці. З від’ємним балансом довіри-недовіри у 26,2.

Приватний ринок не стоїть на місці. Кількість приватних українських шкіл уже сягнула 228. І це добре, але не без викликів. Адже між тими, хто навчається і навчає в приватному та бюджетному секторах, збільшується культурна і світоглядна дистанція. Звідси нарікання і на традиційну школу.

4. Ще одна причина невдоволення бюджетним сектором – тамтешня психологічна атмосфера. У 2017 році Українська Гельсінська спілка провела пілотний моніторинг дотримання принципів прав людини у навчально-виховному процесі в школах. Згідно з результатами, 22% школярів стверджують, що вчителі періодично принижують учнів перед класом. А згідно з опитуванням Центру економічних стратегій, найбільшою підтримкою користується теза про те, що дитина для вчителя має бути рівним партнером, а не підлеглим.

Та попри це, згідно з дослідженням Українського інституту майбутнє, проведеного вже у 2019 році, клімат у школі, особливо у 5-9 класах, не змінився на краще.

Тож чекаю реакції від кандидатів і їхніх команд: покажіть готовність братись за всі ці проблеми, запропонуєте алгоритми.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Читайте новый номер журнала НВ

Подписывайтесь на журнал НВ и читайте свежий номер прямо сейчас. Все подписчики также получают доступ к архивным выпускам журнала. Стоимость подписки на три месяца всего 59 гривен.

Подписаться и читать журнал

Стань автором

Если Вы хотите вести свой блог на сайте Новое время, напишите, пожалуйста, письмо по адресу:

nv-opinion@nv.ua

Выбор редакции

Политика

Сегодня, 09:24

img
Перезагрузка парламента. Каким может быть следующий созыв Рады — инфографика
Политика

Сегодня, 08:15

img
Шанс на власть без пафоса и ритуалов. Известные украинцы поделились мнением о Зеленском
img
Ставка на зерна. Как украинцы полюбили натуральный кофе