Олександр Саєнко про роботу апарату Кабміну, бюджет та приватизацію

Програма Час відповідати виходить в ефірі Радіо НВ щоп'ятниці о 20:00 - 21:00

Валерій Калниш: Пане міністре, давайте спочатку з'ясуємо, за що відповідає міністр Кабінету Міністрів. Така посада – це міністр без портфеля, так? Чи з портфелем?

Олександр Саєнко: Так, це питання надзвичайно актуальне. Мене запитують на кожному ефірі: за що відповідає і який напрямок координує міністр Кабінету Міністрів? Дуже цікаво почути різні думки різних ведучих. В одному з ефірів навіть показували опитування людей на вулиці. Найбільше мені сподобалося, коли говорять: міністр Кабінету Міністрів, мабуть, координує всіх інших міністрів. Але насправді міністр Кабінету Міністрів - це, по суті, умовний керівник штабу прем'єр-міністра України, тому що кожен міністр так чи інакше має своє міністерство: транспорту, охорони здоров'я, аграрної політики. Варто сказати, що і у прем'єр-міністра, по суті, є своє міністерство - це урядовий апарат, тому що всі ініціативи міністерств так чи інакше надходять до урядового апарату, який фахово опрацьовує ці рішення, пропозиції і потім готує прем'єр-міністрові зустрічна пропозиції щодо доцільності прийняття тих чи інших нормативних актів.

Або навпаки, прем'єр готує певні проекти доручень або завдань, які би прем'єр-міністр міг поставити перед іншими міністерствами, іншими органами державної влади. На сьогодні повноваження та функції міністра Кабінету Міністрів дещо розширені - я очолюю урядову групу по приватизації, тому що приватизація так чи інакше пов'язана з інституційним конфліктом інтересів. Дуже важко говорити "приватизуй підприємство" тому міністерству, яке сьогодні ним управляє. Міністр Кабінету Міністрів на сьогодні не має в своєму підпорядкуванні міністерств, тому не має певного конфлікту інтересів, йому набагато легше координувати роботу інших міністерств.

Валерій Калниш: Але є такі повноваження, про які ви не сказали. Відомий міністр Кабміну - це був Анатолій Толстоухов, який працював із Януковичем, Азаровим. Завгосп, як я його назвав. Він у 2010 році 30 вересня підписав постанову №115 стосовно дрес-коду в Кабінеті Міністрів. Рекомендації вступали в дію з першого жовтня 2010 року з метою підвищення рівня дисципліни. Цитую: "Костюм державного службовця повинен створювати враження наявності смаку", - тобто, не потрібно мати смак, але враження потрібно справляти, "і бути стильним, він не повинен бути надто яскравим або зухвалим". Це теж ваша відповідальність і, до речі, чи є зараз дрес-код в уряді?

Олександр Саєнко: Цей наказ був прийнятий у розвиток певних правил етики державних службовців. Мені здається, що тут навіть не питання якоїсь детальної регламентації одягу.

Валерій Калниш: Як повинен виглядати державний службовець?

Олександр Саєнко: До призначення я не був державним службовцем і, звичайно, коли я приходжу до урядової інституції, до державної інституції, я б хотів, щоб людина була охайною, в костюмі, щоб це не була людина, яка, вибачте, в шортах або в майці сидить і дає мені якісь поради або опікується моєю урядовою справою.

Тому, звичайно, мені здається, що певні вимоги по етиці поведінки і, зокрема, по стилю одягу мають бути присутні, тому що ми приходимо до урядової будівлі.

Валерій Калниш: До речі, стосовно етики, чого не може робити за етичним кодексом (якщо такий є) міністр, заступник міністра, прем'єр-міністр, чого він не може собі дозволити?

Олександр Саєнко: Мені здається, що дуже важливо відрізняти, наприклад, політичні посади прем'єр-міністра, міністра, заступника міністра від державних службовців. Це зовсім різне регулювання і різна природа цих посад. Якщо ми говоримо про державного службовця, то це певна політична нейтральність, тому що політичні погляди ти можеш виявляти, ідучи на вибори, беручи участь у голосуванні, але якщо ти працюєш на державній службі, то ти маєш просто професійно виконувати ті завдання, які перед тобою ставить твій політичний керівник.

Звичайно, ця реформа, яка відбулася в системі державного управління, трошки навела лад із цим. Чому? Раніше приходить політичний керівник (міністр міністерства) і починає приводити свою команду. Але він не тільки приводить свою команду радників, політичних консультантів, а й починає інституційно змінювати весь державний апарат, тобто державного службовця, який є просто професіоналом.

Фото: Oleksandr Saеnko via Facebook

І мені здається, що сьогодні політик повинен бути водієм, який повертає кермо вліво чи вправо, а апарати - це державний двигун, який має працювати ефективно, відповідно до заданого руху.

Що стосується державного службовця - це політична нейтральність, відсутність можливості сьогодні брати участь у демонстраціях, страйках. Коли сьогодні державний службовець іде на посаду, він свідомо бере на себе цілий ряд зобов'язань з погляду неможливості сумісництва посад, отримання іншого доходу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності, цілий ряд речей, які він добровільно на себе бере.

Валерій Калниш: Напівжартівливе запитання. Обіцяю, потім перейдемо до серйозних питань. Як зараз кажуть, при злочинній владі у деяких міністрів була тенденція. Вони брали оригінали картин із музеїв, вішали у себе в кабінетах, потім у деяких вони зникали, з'являлися копії, оригіналів ніхто не знаходив. Чи є така практика зараз?

Олександр Саєнко: Я чув про цю історію, що є такі умовні поціновувачі живопису, які перетворювали музейні фонди на свої приватні колекції. Сьогодні таких фактів немає, я в цьому переконаний. Дійсно, ці твори живопису ми зараз направили до відповідних художніх музеїв. А якщо хтось бажає свою особисту річ принести і поставити сімейне фото у себе на столі, це не проблема.

Валерій Калниш: До речі, приїжджала Ангела Меркель. Ви опікувалися протоколом зустрічі? Була зустріч із прем'єр-міністром Гройсманом. Як це відбувається? Меркель, може, ви наведете приклад інших політиків, інших урядовців такого рангу? Кухня, як це відбувається?

Олександр Саєнко: Відбувається або державний, або офіційний візит, як правило. Меркель приїжджала, в першу чергу, на запрошення президента України, тому що там класична парламентсько-президентська республіка. Відбулося декілька офіційних зустрічей з президентом, прес-брифінг і, звичайно, в рамках візиту була зустріч із прем'єр-міністром.

У нас із Німеччиною достатньо багато питань в економічній сфері. У листопаді відбудеться дуже потужний економічний форум, який буде відкривати прем'єр-міністр Володимир Гройсман і канцлер Німеччини. По-друге - це питання децентралізації. Пам'ятаєте, що прем'єр прийшов з посади мера Вінниці, долучився до команди, коли вже був віце-прем'єр-міністром в Києві. Тоді він прийшов із ідеєю децентралізації, ініціював цю реформу.

Дуже мало людей тоді, пам'ятаєте, вірили в цю реформу, що міста не об'єднаються, що це неможливо, що треба ще раз подумати. А зараз ми бачимо, що ми не можемо зустріти жодного критика цієї реформи, тому що бюджети міст ростуть, на місцях заробляються кошти, ремонтуються дороги, тому дійсно це дуже важлива тема, Німеччина підтримує.

Є уповноважений канцлера Німеччини, якого вона закріпила за цією реформою, який тісно співпрацює з урядом. Ми зараз продумуємо наступні кроки в темі децентралізації. Тому така з одного боку економічна адженда, з іншого боку, звичайно, напрямок по децентралізації у системі управління. Ми домовилися про те, що буде окремий експерт від Німеччини, який буде допомагати працювати робочій групі з приватизації, тому що ми будемо дуже раді бачити німецький бізнес в Україні сьогодні.

Валерій Калниш: Але я все ж запитував дещо про інше. Канцлер Меркель приїжджає зі своєю водою чи довіряє приймаючій стороні? Про заходи безпеки, тому що був перекритий увесь центр Києва. Які вони взагалі люди, ці високопосадовці?

Олександр Саєнко: Я точно переконаний, що вони – люди, і якщо ми говоримо про візит канцлера, то цим опікувався протокол президента, тому що вони організовували візит. Що стосується зустрічі в Кабміні, повірте, вона чудово ставиться до нашої води. Ми пили Моршинську, була кава. Жодних забаганок, які би свідчили про те, що це не люди, не було.

Валерій Калниш: Тобто райдера не було?

Олександр Саєнко: Дуже по-живому і дружелюбно, мені здається, провели цю зустріч.

Валерій Калниш: Прем'єр-міністр як людина який?

Олександр Саєнко: Мені здається, що це людина, яка орієнтована на результат. І ось ця його робота на регіональному рівні дає йому можливість розуміти всі деталі, які відбуваються. Він знає, як ремонтуються дороги, що таке збір урожаю, як побудувати аграрний комплекс і що таке промисловість.

По-друге, це людина, яка чує. Є люди, яких дуже важко переконати. Навіть якщо вона має хибний погляд, то на ньому наполягає. У прем'єра є риса - він чує інших людей і якщо він бачить, що ці аргументи слушні, він готовий пристати на погляд свого колеги.

Валерій Калниш: Добре, прем'єр, який чує кожного. Чому Кабінет Міністрів досі не вирішить через Верховну Раду питання з призначенням міністра охорони здоров'я?

Олександр Саєнко: Питання внесення пропозицій по міністру охорони здоров'я так само, як і по інших міністрах належить до питань консультації всередині коаліції. У парламенті діє сформована коаліція. Звичайно, якщо від коаліції буде пропозиція, я думаю, що прем'єр-міністр зможе її розглянути і внести на розгляд парламенту, потім уже парламент буде визначатися.

Мені здається, що та команда, яка сьогодні працює в Міністерстві охорони здоров'я, достатньо успішно реалізує програму реформ. Ми бачимо сьогодні, що і реформа на первинній ланці медицини, і програма Доступні ліки, міжнародні закупівлі дозволили зекономити мільярди-мільярди, мільйони коштів.

Фото: Oleksandr Saеnko via Facebook

Ми розпочали будівництво цілого ряду кардіоцентрів, почався проект із екстреної медичної допомоги, заробітні плати на первинній ланці, вдвічі-втричі зростуть заробітні плати на первинній ланці. Людина може обрати свого лікаря, зовсім інша якість послуг. Тому ті реформи, які сьогодні здійснюються командою МОЗ, достатньо успішні.

Валерій Калниш: Але все ж таки прем'єр-міністр, навіть деякі члени уряду (пан Кутовий, пан Юрій Стець) виголосили бажання піти з Кабміну. Чому не відбувається заміна, чому прем'єр-міністр не наполягає на тому, щоб відпустити їх або якимось чином домовитися з Верховною Радою стосовно кадрових питань?

Олександр Саєнко: І пан Кутовий, і Юрій Стець написали заяви, це їх право, вони вирішили обрати трошки інший професійний шлях. Їх заяви у парламенті, Кабінет Міністрів жодним чином не стримує розгляд цих заяв, вони надійшли в установленому порядку до апарату парламенту.

Я так розумію, що це знову ж питання консультацій всередині коаліції. Виникає питання: а хто новий міністр? Новий міністр - це знову-таки консультації, це знову-таки пропозиції від коаліції. Мені здається, що зараз ми маємо очікувати діалогу. Щойно надійде пропозиція від фракцій коаліції, жодних проблем, мені здається, не буде по міністрам. Сьогодні Міністерства інформполітики, аграрної політики і охорони здоров'я, про які ви говорили, працюють, є виконувачі обов'язків, заступники міністрів.

Валерій Калниш: Як ви вважаєте, надійде ця пропозиція чи ні? Чи вже до наступного парламентського скликання будуть чекати? Нагадаю, діючий склад Кабінету Міністрів за Конституцією повинен скласти свої повноваження перед новообраною Верховною Радою. Ще рік у нас є. Чи зміниться ця ситуація за рік, чи ні?

Олександр Саєнко: Дуже важко сказати. Пам'ятаєте, скільки ми говорили про призначення нових членів ЦВК? Це була довга історія, більше року ми говорили про те, що склад Центральної виборчої комісії побив усі рекорди перебування на посаді. Ми говорили про те, що за багато років не сформовано новий склад Рахункової палати. Було дуже мало сподівань, що парламент впорається з цими завданнями, але тим не менше, дивіться: призначили Уповноваженого з прав людини, сформовано новий склад ЦВК, сформовано склад Рахункової палати, тому все можливо.

Звичайно, питання звільнення одного міністра відкриває цілий перелік питань. Хто замість нього (ви знаєте, що стоїть питання про створення міністерства ветеранів). Можливо, ця дискусія відбудеться, тому що дійсно уряд працює до обрання нового парламенту, до наступної осені.

Валерій Калниш: До речі, ви згадали про Рахункову палату. Десь години за півтори до ефіру я побачив новину про аудит, який провела Рахункова палата, цитую Інтерфакс: "Реформа державного управління в Україні перебуває під загрозою через неналежне виконання Кабінетом Міністрів власних планів щодо їх реалізації".

Я наведу кілька цифр із цього аудиту. Як наголошується у повідомленні Рахункової палати, за 2017-2018 роки на реформу держуправління планувалося витратити майже 2 млрд грн із держбюджету і 300 млн грн за рахунок бюджетної підтримки ЄС. Планувалося набрати 2200 осіб, набрали 399 - це 18%, а гроші, які планувалися, так і не були використані. З 2 млрд витрачено 205 млн. Це якісь не такі плани з реформування, немає людей, що відбувається з реформою державної служби?

Олександр Саєнко: Я дуже дякую вам за запитання і за ті цифри, які ви навели. Одне з завдань, над чим ми працюємо зараз, це змінити цю бюрократичну систему для того, щоби ця пострадянська ієрархічна система, яка завжди існувала, спрямована на виконання просто вказівки згори без жодного бажання допомогти, підтримати або взагалі говорити про якість послуг, вона має відійти в минуле.

Потрібно розвивати людський персонал, потрібні люди з зовсім іншими навичками, вміннями, професійними знаннями. І ми вперше запровадили повністю новий конкурс відбору на державну службу. Є декілька складових, по-перше, почнемо навіть із самої банальної процедури. Єдиний електронний веб-портал на всю країну, де ти можеш подивитися вакансії, повністю в електронному вигляді, без збирання стосів паперів, пошуку кадрів.

І друга - це вимоги. Ми, по суті, адаптували тестування, які використовуються у провідних бізнес-школах. Людина, яка сьогодні бажає потрапити на державну службу, на ці посади, повинна скласти і логічне мислення, і ситуаційні вправи, і знання законодавства - перевірка цілого ряду навичок. Звичайно, коли ми починали цей проект, то думали, що він буде рухатися більш швидко, що ми швидше наберемо першу хвилю людей.

По-перше, не всі спочатку довіряли цьому процесу, але потім подивилися, що без блату, без сторонньої допомоги можна потрапити на державну службу; і друге, давайте будемо відвертими, сьогодні до цього часу державна служба була не дуже привабливою. Туди йшли або на якісь посади, пов'язані з корупційними можливостями, або йшли як у якісь політичні команди. Сьогодні нам потрібно працювати з міжнародними інституціями, нам потрібна людина, успішна в бізнес-секторі, у громадському секторі, в експертному секторі. Ми мотивуємо, щоб вона прийшла на державну службу, пропонуємо достатньо конкурентні заробітні плати, але вимагаємо наявності якихось здібностей.

Валерій Калниш: Конкурентні - це які? Я спілкувався з деякими навіть міністрами, які прийшли до влади з бізнесу і вони говорили: все, це треба спробувати один раз у житті, я туди більше ніколи не повернусь. І питання навіть не у грошах, питання в тому, що це така нерухома система, стоси паперів, стоси якихось погоджень між іншими відомствами. Давайте почнемо з грошей. Спеціаліст приходить працювати в якийсь департамент якогось міністерства, на яку зарплату він може розраховувати?

Олександр Саєнко: Класично, якщо службовець приходить із мінімальним досвідом, на центральному рівні міністерства він може розраховувати на зарплату від 6 до 10 тис. грн.

З одного боку, людина каже: добре, я зможу певний час потерпіти, у мене є якісь сімейні запаси, я за ідею. Згодом вона розуміє, що просто марно витрачає свій час. Щось носить із одного кабінету до іншого, а сенсу в цьому немає. Тому дуже важливо, щоб прихід нових людей паралельно супроводжувався зміною самих процедур і процесів, які відбуваються.

Чому ми зараз почали реформи з міністерств? До цього часу міністерства, по суті, були великими холдингами по управлінню. Пам'ятаєте, раніше у плановій економіці було управління галузями промисловості, зараз це підприємства. Приходить міністр, призначає свою команду, яка управляє державними підприємствами. Як вона ними управляє, ми розуміємо, тому що у нас більше трьох тисяч підприємств і достатньо багато з них - банкрути.

Завдання міністерств сьогодні - це формування правил гри, розуміння, які у тебе є проблеми в охороні здоров'я, в освіті. Потрібно пропонувати найбільш ефективні стратегії для їх вирішення і потім їх упроваджувати. І саме для цього ми набираємо сьогодні людей. Людина, яка приходить, може розраховувати до 1 тис. доларів. Мені здається, що це та заробітна плата, де ми можемо як мінімум почати конкурувати з бізнес-сектором.

Ми говоримо, що сьогодні ми пропонуємо людині конкурентну заробітну плату, щоб вона не думала, де щось підзаробити, де взяти 100-200 доларів, щоб прогодувати родину. Ми ставимо тобі заробітну плату, але, будь ласка, у тебе є перелік результатів.

Валерій Калниш: У мене складається таке враження, що ви більше лякаєте людей, аніж привертаєте до себе, щоб вони приходили працювати, тому що потрібно пройти атестацію, зарплата - добре, тисяча доларів. Але це ж треба якесь підпорядкування, пройти конкурс, потім антикорупційна перевірка, потім декларування своїх статків, статків родини. І хтось думає: нафіга? Це ж дуже важко.

Олександр Саєнко: Мені здається, це якраз наше головне завдання, щоб талановиті, не обов'язково молодь, але люди, які себе реалізували і мають певні успіхи сьогодні в бізнесі, в якомусь приватному секторі, розуміли, що без зміни системи державного управління дуже важко впроваджувати зміни навколо.

Ми формуємо нові директорати, департаменти громадського здоров'я, вищої освіти, транспортної галузі. Людина приходить, якщо має відповідні компетенції, ідеї з професійною командою, вона сама керує цими змінами у країні. Ми вперше пройшли незалежний аудит європейської комісії, коли на їх замовлення незалежне рекрутингове агентство пройшлося по всьому процесу відбору.

Ми отримали максимальний бал за цією оцінкою і саме тому, наприклад, той же Європейський Союз підтримує цю реформу, чому ми й отримали транш. Це не кредити, це грантові кошти, тому що вони бачать, що ті процедури, які запроваджуються, є важливою частиною нашої адаптації системи в Європейський Союз. Угода про асоціацію - це не тільки торгівля, це, зокрема, і система управління.

Валерій Калниш: Прем'єр-міністр Володимир Гройсман сказав, що було б добре, якби Верховна Рада розглянула бюджет і прийняла його у другому читанні до першого грудня. Як ви оцінюєте шанси прийняття до першого грудня кошторису держави?

Олександр Саєнко: Ми отримали певні висновки, пропозиції від народних депутатів. Найближчим часом текст уже буде внесений до другого читання. В останній тиждень листопада, 22 листопада, якщо я не помиляюся, ми маємо всі шанси для того, щоб бюджет був ухвалений.

Валерій Калниш: Тобто, орієнтуємося на 22 листопада. А як змінився, як зміниться держбюджет? Бо між першим читанням і другим у нас був МВФ, було заявлено про підвищення цін на газ для населення, як відкорегується бюджет після приїзду МВФ?

Олександр Саєнко: Мені здається, що дуже важливо, щоби державний бюджет був реальним. Тому що коли державний бюджет є надутим, коли є нереальні видатки, які не підкріплені доходами, потім виникають фіскальні проблеми впродовж року.

Тому уряд запропонував реальний бюджет, який відповідає доходам на наступний рік, і всі важливі видаткові статті у нас присутні. Ми суттєво збільшили військовий бюджет, тому що розуміємо ситуацію на сході країни, ми зможемо направити набагато більше коштів на модернізацію обладнання для нашої військової техніки.

Не менше 10 тис. грн буде отримувати військовослужбовець рядового складу, ми заклали достатньо коштів для того, щоб забезпечити всіх, хто цього потребує, субсидіями. Ми передбачили необхідні видатки на обслуговування нашого державного боргу, на жаль, який нам дістався у спадок, ми заклали більше, ніж цього року на програми з охорони здоров'я. Також продовжуємо програму по доступних ліках, які безкоштовно йдуть по урядовій програмі, по первинній ланці медицини, на освіту, продовжуємо реформи нової школи.

Валерій Калниш: Але всі ж не можуть бути задоволені цим бюджетом. Якщо чесно, де зменшення? За якими статтями йде зменшення фінансування, якщо порівнювати з 2018 роком?

Олександр Саєнко: Я можу помилятися, але майже по всіх статтях іде збільшення, тому що сама сума бюджету зросла, дохідна база зростає, ми маємо певне зростання ВВП цього року. Єдине, є питання по обслуговуванню державного боргу. Ви розумієте, що наступного року у нас також пікове навантаження. Саме тому програма з Міжнародним валютним фондом була для нас критично важливою цього року, щоб ми могли реструктуризувати і перекредитуватися на більш вигідну ставку.

Сьогодні, я думаю, що ми маємо просто сказати "ні" якимось популістичним речам. Розумію, передвиборчий рік, і кожен щось хоче собі збільшити, щось добудувати, щось побудувати, збільшити свою програму.

І, на жаль або на щастя, цього разу ми скажемо "ні", тому що сьогодні, по-перше, ми дійсно маємо узгоджувати бюджет із нашими зобов'язаннями в рамках МВФ. По-друге, це просто не підкріплено відповідними доходами. Тому я думаю, що дуже багато депутатських побажань ми, мабуть, просто перенесемо на наступний бюджет і не зможемо піти назустріч.

Валерій Калниш: Слід зауважити, що Національний банк підвищив прогноз інфляції на 2018 рік з 8,9% до 10,1%. Я так вважаю, що і наступного року інфляція буде вище, ніж вона зараз планується, 7% відсотків, якщо я не помиляюсь. Опозиція каже, що підвищення субсидій, субвенцій отримують провладні депутати, а опозиційні нічого не отримують, я маю на увазі мажоритарників. Чи так це? Як уряд вирішує - на цю область ми даємо гроші, на цей округ, який збігається за певними принципами ми даємо гроші, на цей не даємо гроші. І чому опозиція скаржиться кожного разу, кожного бюджетного процесу, коли йде формування бюджету?

Олександр Саєнко: Опозиція покликана конструктивно критикувати владу. Але якщо згадати 2014 рік, коли я тільки прийшов до команди прем'єра, в міністерстві було десять-двадцять різних програм на воду, на інфраструктурні речі і до цього часу міністр своїм наказом визначав, кому скільки коштів дати. Треба сказати, що після того як відбулася децентралізація, 75% ПДФО, по суті, ключового податку, який гарантовано забирається, відправлені на місцевий рівень. І сьогодні ми не впливаємо на розподіл цієї частини податку. Частина податку на прибуток пішла на рівень регіону. Але держава все одно має виконувати достатньо багато загальнодержавних функцій. Візьмемо ту ж армію, борги, освіту, медицину.

Фото: Oleksandr Saеnko via Facebook

Є декілька фондів, які так чи інакше залишаються у більш централізованому вигляді Наприклад, автоматичним є Фонд підтримки регіонального розвитку, який підтримує важливі регіональні проекти. Вони дійсно робляться за пропозицією губернаторів і стосуються якоїсь міжміської інфраструктури. Є питання розвитку соцеконому або субвенції на соціально-економічний розвиток територій. Сьогодні розподіл цих коштів відбувається з комісією, яка на 50% формується депутатами, на 50% - урядовцями, проходить бюджетний комітет. І що важливо, ми десь три місяці тому визначили ті пріоритети, на які мають йти ці кошти. Це критична інфраструктура, питання медицини, екстреної медицини, освіти.

Валерій Калниш: До речі, ви згадали про податки. Пані Маркарова, виконувач обов'язків міністра фінансів сказала, що готується конкурс на розділення митниці та податкової. Це вже вирішене питання, вона буде розділена чи є, можливо, з Міжнародного валютного фонду вказівка "взять и поделить"?

Олександр Саєнко: Ви ж пам'ятаєте, колишній міністр фінансів Олександр Данилюк підтримував концепцію єдиної структури. Сьогодні, коли Оксана [Маркарова] виконує обов'язки Міністра фінансів, перед нею прем'єр-міністр поставив завдання, щоб вона запропонувала концепцію, як вона бачить розвиток митного і податкового напряму.

Ми розуміємо, що дуже важливим є збереження, інтеграція баз даних, тому що вони дозволяють контролювати переміщення товару аж до споживача. Що стосується юридичного об'єднання чи роз'єднання цих служб, цього рішення Кабінет Міністрів ще не прийняв. Ми очікуємо від Міністерства фінансів певної концепції, але зараз ми бачимо, що навіть в тій діючій структурі достатньо суттєво зростають надходження від митниці. Зараз ми вже завершуємо встановлення сканерів, і весь кордон буде облаштований сканерними блоками, повністю в автоматичному режимі буде аналізуватися товар на наявність контрабанди. Ми очікуємо від Міністерства фінансів певної концепції реформи цієї служби, це дійсно дуже важливо, по суті, одна з ключових реформ.

Валерій Калниш: Про приватизацію. Скільки закладається в держбюджеті на наступний рік від приватизації і наскільки це реальні цифри. З року в рік закладаються якісь мільярди, дай Боже, щоби один-два відсотки отримали стільки, скільки бажали. Скільки на наступний рік?

Олександр Саєнко: На цей рік було передбачено близько 21 млрд, на наступний рік, я думаю, цифра буде приблизно 17-18 млрд. Ми тільки цього року достатньо ґрунтовно підійшли до приватизації. Верховна Рада ухвалила урядовий законопроект про приватизацію, який закладає зовсім інший підхід до приватизації тих чи інших об'єктів. Скажемо відверто, що більшість колишніх флагманів виробництва зараз достатньо в непривабливому вигляді: багато в санації, в процедурі банкрутства. Дуже сумнівний менеджмент на цих підприємствах. І ми вперше достатньо ґрунтовно підходимо до підготовки цих об'єктів до приватизації, ми зараз уже почали конкурси по цілому ряду об'єктів, залучаємо одні з провідних інвестиційних компаній, які виступають радниками.

Наприклад, той же Одеський припортовий завод. Його ставили на приватизацію п'ять разів - то не пройшли, то відмовилися. Ми постійно маємо якісь корупційні історії навколо цих підприємств.

Вперше сьогодні ми наймаємо потужні інвестиційні компанії, які роблять всі види аудиту, які говорять і пропонують найбільшсоптимальну схему реструктуризації боргу, які здійснюють роуд-шоу і шукають найкращого інвестора на це підприємство. І, звичайно, такий процес не може йти місяць і не може йти два, тому що будь-яка угода і реструктуризація займає від 8 місяців і більше. Тому цього року ми оголосили конкурс лише на один великий об'єкт приватизації - це Центренерго, теплова генерація. Він відбудеться 13 грудня, і я сподіваюсь, що цей аукціон-конкурс, незважаючи на те, що він оголошений ще за старим законом, буде успішним. А на наступний рік, я думаю, якраз ми вийдемо на фінішну пряму підготовки об'єктів - той же припортовий завод, питання по обленерго, гірничо-хімічна компанія, дуже-дуже багато об'єктів, які почали готувати цього року.

Валерій Калниш: Коли кажуть, зокрема, в тій же опозиції у Верховній Раді, що зараз не можна продавати підприємства, бо вони майже нічого не коштують, що прийдуть, куплять, що ви відповідаєте? По-чесному, тому що я розумію, що треба наповнювати бюджет, але ж це не єдина ідея, яку ви відстоюєте, коли говорите про ті ж три тисячі підприємств, які потрібно передати з державної власності у приватну?

Олександр Саєнко: Мені здається, що наповнення державного бюджету точно не має бути головним завданням приватизації. Приватизація, по суті, має дві частини: перша - це мала приватизація, те, про що ви говорите, декілька тисяч підприємств. Сьогодні ми запровадили повністю електронні аукціони через Prozorro, ціна зростає по деяких позиціях в 32 рази. Якісь автозаправні комплекси, приміщення, які ніколи не знаходили власника, сьогодні забирає приватний бізнес, створює робочі місця, розвиває.

Є питання великої приватизації. Мені здається, що тут важливо не те, щоб швидко продати і отримати якісь мінімальні кошти. По-перше, це питання залучення технологій, бо хочемо ми чи ні, більшість цих підприємств із року в рік зменшує виробництво, зменшує прибуток. Чому? Тому що не отримують необхідні інвестиції, достатній доступ до технологій. Коли ми сьогодні говоримо про виробничі підприємства, в тих чи інших секторах ми шукаємо інвестора, який вкладає туди кошти, модернізує виробництво, принесе технології, розвиватиме це виробництво, створить додаткові робочі місця. Відповідно, тоді він буде генерувати більше податків.

Валерій Калниш: Напередодні ефіру ви написали про ситуацію з управлінням Укренерго, комісією Міненерговугілля. В чому там зараз конфлікт?

Олександр Саєнко: Поряд із приватизацією ми почали реформу корпоративного управління. Я переконаний у тому, що великими підприємствами не повинен управляти якийсь чиновник, начальник відділу управління, при всій повазі, це не його завдання точно.

Компанією має управляти професійний менеджмент, який отримує нормальну заробітну плату, який розуміє свої завдання. Під наглядом незалежної наглядової ради, яка контролює, затверджує стратегії, фінансові плани, контролює цей менеджмент в інтересах акціонера, яким виступає держава.

Укренерго - це одне з перших стратегічних підприємств, де урядово-номінаційний комітет створив, мені здається, одну з найбільш професійних наглядових рад, до якої увійшли не тільки українські, а й міжнародні експерти, які мають відповідний фаховий досвід в управлінні такими підприємствами. Укренерго - це дуже важливе підприємство в контексті побудови в Україні ринку електричної енергії, інтеграції нашої системи до європейської системи електричної енергії.

Коли ми сьогодні говоримо, що є ризики того, що певна комісія Міністерства перебирає на себе повноваження незалежної наглядової ради і менеджменту підприємства, буде управляти підприємством у ручному режимі, це створює загрозу не тільки зменшення ефективності управління підприємством. Це створює певні ризики взагалі того, як ми далі будемо рухатися за планом реформи ринку електричної енергії, тому що це один із головних флагманів.

Валерій Калниш: Слухач написав, не можу не запитати, самому цікаво: "Чому українські міністри не їздять на українських авто на роботу?"

Олександр Саєнко: Чудове запитання. Питання автопарку теж дуже часто ставлять. Ми їздимо не на Мерседесах, ми їздимо на звичайних машинах, які дісталися нам у спадок від минулого уряду. Я думаю, що треба взагалі подумати над цим питанням, я не знаю, з погляду економії. У нас була ініціатива, ми зараз перейшли, наприклад, на гібридні машини. Електрокари сьогодні також присутні в автопарку Кабінету Міністрів, це економніше і дешевше точно.

Валерій Калниш: Дякую.