У чому Євросоюз звинувачує Польщу
У середу, 20 грудня, Єврокомісіяухвалиларішення щодо початку запровадження санкцій проти Польщі.
Раніше за це виступив Європарламент, якийпроголосувавза резолюцію з критикою політики польського уряду та праворадикальних тенденцій у країні.
Об'єктами критики євродепутатів стали:
У Польщі всі ці звинувачення називають несправедливими.
Там їх вважають втручанням у внутрішні справи.
Там також стверджують, що такі реформи необхідні, аби подолати неефективність та корупцію.
Наразі ж польській владі дали три місяці на те, аби відреагувати на ці застереження.
Це відбувається на тлі суперечок між Варшавою та Брюсселем про те, скільком біженцям має надавати притулок Польща, й чи має це вона робити взагалі. Через відмову польського уряду Єврокомісія вже подала до суду ЄС, разом з аналогічними позовами проти Угорщини та Чехії.
Які санкції?
Перед Варшавою постає загроза серйозних санкцій. При цьому вони можуть бути не лише фінансовими, а й інституційними.
Ще в листопаді Європарламент ініціював процедуру, яка у підсумку може привести до позбавлення Польщі права голосу в Європейській Раді - найвищому політичному органі ЄС.
Саме такі санкції передбачені у7-й статтіДоговору про Європейський Союз, яка покликана захищати його фундаментальні цінності.
Це лише другий випадок в історії, коли такий механізм офіційно задіють щодо одного з членів ЄС.
Перший стався не так давно - у травні 2017 року щодо Угорщини.
Угорський процес робить загрозу позбавлення Польщі менш реальною, адже на певному етапі рішення має ухвалюватися Європейською Радою одностайно.
В Угорщині вже заявили про те, що не підтримуватимуть санкції проти Польщі й очікують, що Варшава висловить схожу позицію в угорському питанні.
Ймовірно, проти санкцій виступатиме ще один союзник Польщі та Угорщині у питанні прихистку мігрантів - Чехія.
Угорський процес
Угорщину в Євросоюзізвинувачуютьтакож по кількох пунктах:
Наразі процедура щодо санкцій ЄС проти Угорщини ще триває.
В Будапешті, де при владі, як і в Польщі, знаходяться праві політики, наполягають на тому, що всі згадані питання є внутрішньополітичними справами країни.
Там також вважають, що запропоновані Брюсселем механізми вирішення мігрантської кризи неефективні.
І Польщу, і Угорщину в Європарламенті звинувачують у порушенні2-ї статтіУгоди про ЄС, де йдеться про те, що "Союз базується на цінностях поваги до людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенства права та дотримання прав людини, включаючи права осіб, що належать до меншин".
Водночас саме в обмеженні прав меншин у Варшаві та БудапештізвинувачуютьУкраїну, яка ухвалила новий закон про розширене вивчення української мови у державних школах, де навчаються представники нацменшин.
Як діяти Києву в цій ситуації? Думка керівниці програми дослідження країн Центральної Європи організації "Українська призма" Надії Коваль:
Єврокомісія і Польща мають доволі конфронтаційний спосіб спілкування. А Україна намагається говорити з Польщею у дусі примирення. Щоправда, щодо інших питань: історичного минулого та практичної співпраці.
Якщо Україна почне користуватися подібними аргументами, то це буде перехід до конфронтаційної риторики і загострення на всіх фронтах. Можливо, на якомусь етапі, якщо Україні не вдасться вирішити двосторонні питання, вона може перейти до такої риторики. Але наразі це виглядає недоцільним.
Санкції щодо позбавлення права голосу у Раді ЄС - надзвичайно серйозні. Країна фактично не матиме жодного впливу на рішення Європейського Союзу, а багато з них у Раді ЄС ухвалюються консенсусом.
Тобто будуть ухвалюватися рішення, які країна змушена виконувати як член ЄС, але на які вона не матиме впливу.
Така ж проблема є у Британії, яка у процесі "брекзиту" після 2019 року, під час перехідного періоду, втратить право голосу в Раді ЄС. Проте вона змушена буде виконувати її рішення.
