Тижневики: українці втрачають довіру до ЗМІ

Про масову зневіру українців у ЗМІ, вимоги України від Росії в суді ООН та кінець Липецької фабрики Порошенка - в огляді українських тижневиків.

Зневірені

Недовіра українців до вітчизняних ЗМІ стала масовим явищем, причому переломним став 2015 рік, коли баланс між "довіряю" та "не довіряю" став негативним, пише"Новое время страны".

Якщо у квітні 2012 року, згідно з опитуваннями КМІС, 28,3% населення не довіряли медіа, а 40,5% довіряли, на кінець минулого року пропорція змінилася кардинально: 45% не вірять ЗМІ і лише 26% вірять.

На думку експертів, в основі цього явища низка факторів: інформаційні війни з Росією, політична боротьба олігархів-власників ЗМІ і подекуди публічні конфлікти між журналістами.

Такий тренд не є унікальним для України, зауважує видання.

На хвилі недовіри до ЗМІ українці шукають альтернативні джерела отримання інформації, через що зростає активність партій і політиків у соцмережах, "які наводнюють їх ботами та проплаченими блогерами", вважає політолог Петро Олещук.

"Людьми тепер легше маніпулювати, створювати фейкові новини і скеровувати суспільний гнів куди потрібно", - стверджує він.

Тімофей Мілованов, професор Пітсбурзького університету, вважає, що українським ЗМІ варто "попрацювати" над собою, аби повернути довіру аудиторії, зокрема через підвищення якості та глибини матеріалів, побудованих на аналітичних даних, і дотримання прозорості фінансування.

Гаазький "піонер"

Позов України проти Росії до Міжнародного суду ООН через порушення конвенцій про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію усіх форм расової дискримінації є доволі унікальним, пише"Фокус".

"Україна, по суті, є піонером у цій справі - досі жодна держава не звинувачувала іншу в фінансуванні тероризму", - розповідає заступниця міністра закордонних справ Олена Зеркаль.

Перелік вимог, які висуває Україна, значний, зокрема вона просить суд зобов'язати Росію припинити будь-яку підтримку незаконних військових формувань, гарантувати вивіз усієї зброї з непідконтрольних територій і взяти під контроль державний кордон. У випадку з Кримом Росія повинна "негайно припинити політику культурної зачистки" кримських татар та етнічних українців.

За словами пані Зеркаль, висунуті вимоги повинні виконуватися пофазово: "по-перше, припинити теперішні порушення, по-друге, відновити стан справ, який існував на момент початку агресії, по-третє, компенсувати завдані збитки".

За її прогнозами, хоча розгляд справи може зайняти роки, суд може застосувати тимчасові заходи - попередньо зобов'язати Росію припинити подальші порушення на час розгляду справи по суті.

Зеркаль очікує, що Росія займе позицію "я не я і хата не моя".

"Вони намагатимуться довести, що відсутній сам факт спору, що вони не фінансують тероризм, не утискають українців і кримських татар тощо", - прогнозує дипломатка.

Втім, рішення суду в будь-якому випадку буде обов'язковим, навіть якщо Росія колись вийде з процесу, зауважує видання.

"Вбита" фабрика

На відміну від української аудиторії, новина про закриття Липецької кондитерської фабрики, якою володіє президент Петро Порошенко, не здивувала мешканців Липецька, пише"Корреспондент".

За словами видання, хоча місто й можна вважати глибинкою Росії, проте воно не є депресивним, оскільки на область поширюється дія режиму особливої економічної зони, працюють великі підприємства, як то "гігантський" Новолипецький меткомбінат, і досі присутні іноземні інвестори.

"Знайти покупця для Roshen було можливо, враховуючи загальний інвестиційний клімат в області. Але це в теорії", - пише журнал.

На практиці ж, у фабрики почалися проблеми з моменту обрання Порошенка президентом України: тимчасові простої через арешти рахунків, майна і, як наслідок бойкоту українських товарів у Росії, падіння продажів на щонайменше 33 відсотки.

"Українські експерти, які намагалися знайти в подіях у Липецьку якусь політичну інтригу, будуть розчаровані: фабрику просто вбили, діючи поволі і ґрунтовно, як це заведено в Росії, - пише видання. - Можна зробити припущення, що президент після цього рішення лише полегшено зітхнув - його російський бізнес, як більмо на оці всьому українському суспільству, яке докоряло йому зв'язками з агресором, давно став баластом і був нарешті відправлений за борт".

Хоча, як стверджує журнал, на форумах місцеві мешканці обговорюють, чи не є фабрика "Мерлетто", розташована поблизу, "запасним аеродромом" і "чи не збирається Roshen випускати продукцію під новою торговою маркою".

Огляд підготували Марія Кондрачук і Дмитро Зоценко, Служба моніторингу ВВС