Обсерватория под звездами: история спасателей с горы Поп Иван

Обсерваторія - єдина споруда на такій висоті. Таке розташування допомагає під час рятувальних робіт.

В разі екстреної ситуації "пробігтися" по хребту для рятувальників простіше та швидше, ніж підійматися знизу.

На посту, який відноситься до ДСНС, є двоє чергових рятувальників. Вони мають обладнання для пошуково-рятувальних робіт в горах.

Після заходу зустрів трьох туристів, які теж прямували на ПІЧ. Дійшовши до цілі, мої тимчасові компаньйони пішли облаштовувати свою ночівлю в притулку, а мене зустріли гарячим чаєм та вечерею.

У кімнаті рятувальників тепло, зазвичай, від 20 градусів і вище. Хоча в найсуворіші ночі температура може впасти і до нуля.

В 90-х її намагалися відновити. Зараз приміщення накрили дахом, частина кімнат розчищенні і чекають на облаштування.

Влітку воду завозять, а взимку потрібно вдягнутися, вийти на двір, накопати снігу, поставити на пічку і через кілька годин отримуєш воду.

Рятувальні роботи взимку мають свої особливості. Погода мінлива, а люди без навігації втрачають орієнтацію. За таких умов знайти туристів доволі важко.

На вихідних на горі Піп Іван дуже багато груп, іноді якісь із них не встигають спуститися до темряви. Тоді рятувальники спускають таку групу вниз, щоб пересвідчитись, що ті доберуться безпечно до своєї ночівлі.

Зимою бувають сюрпризи. Наприклад, одного дня прокидаєшся і бачиш, що вхід замело. Береш лопату і розчищаєш. Одного вечора дізнались, що група туристів не дійшла до місця ночівлі. Почалися термінові збори. Коли все спорядження вже приготували, рятувальники були готові виходити, група вийшла на зв'язок і повідомила, що все нормально.

Досвід на горі був дуже цікавим. Робота в хлопців не нудна: відкопуєш зранку вхід, вимірюєш швидкість вітру, лізеш перевіряти стан даху в обсерваторії, а іноді потрібно зірватись посеред ночі для пошуку заблукалих туристів.