Как рисовали "первую независимую "Энеиду"

ВВС Україна: Як ви малювали героїв анімаційного фільму "Енеїда", що вийшов 1991 року?

Едуард Кірич:Моє кредо було таке, що кращого сценарію, ніж самий твір "Енеїда" немає. Я погодився тоді, коли сказав, що я буду робити розкадровку, свої малюнки, буквально з "Енеїди".

Мені ці слова змалечку були знайомі: "Еней був парубок моторнийі хлопець хоть куди козак". І кожне це слово я хотів проілюструвати. Зібрав троянців, "осмалених, як гиря, ланців… і куди очі почухрав" -воно само неначе захоплювало і вело.

Персонажі не дуже оригінальні, але мені хотілось, щоб вони були кумедні і трошечки такі гротескові. Щоб були українці і щоб українці відчули, що можна розслабитись.

"Енеїда" побудована взагалі як ресторан - там весь час п'ють. Якщо почитати: потовкли посуд, потім знову їсти, знову пити, знову битись.

Вона жива й конфліктна, містична і міфічна.

На велике щастя, ми спілкувалися з композитором Ігорем Покладом. Він робив дуже багато музики нам до того. І ми всі колегіально думали, яку ж музику (взяти в "Енеїду" -Ред.).

Звичайно, елементи народної музики, не лише України, всілякі танцювальні мелодії, співочі. І ексцентрична музика на ексцентричних інструментах - щось пищить, бухкає…

"Енеїда" - дуже цікава сама по собі історія, а ще з такою мовою як у Котляревського. Іде текст якийсь, а потім - перл. Так по Енеїді я вишукував значущі вислови, які би я проілюстрував.

ВВС Україна: Наприклад?

Е.К.:Коли Зевс відповідав Венері, що нічого поганого з її сином Енеєм не станеться. Він каже: Не журись. "Еней збудує сильне царство" - оптимізм, "і заведе своє там панство; Не малий буде він панок. На панщину ввесь світ погонить, багацько хлопців там наплодить і всім їм буде ватажок". Така сила в цьому реченні і надія Україні на те, що ми збудуємо щось.

Я був заряджений "Енеїдою" ще з 1969 року - я зробив маленьку "Енеїду". Я енеїденець - солдат, я "Енеїду" можу ще робити.

BBC Україна: Як ви Енея собі уявили от таким?

Е.К: Як писав Коляревський: Еней такий-сякий і "гострий як на бритві сталь"... Тому я хотів його розтягнути. Зробити його гротесковим: ручки маленькі, носик здоровенький, підборіддя. Розвалить його якось, потім зібрати. Щоб не була така ікона, мумія -нерухома.

Все повинно було хитатись, мотатись, щоб він підскакував, летів, щоб дими з нього йшли, вогонь, іскри. Це ж Венерин син, а Зевс - це йог дід. І всі боги йому родичі.

BBC Україна: Як би зараз виглядав Еней, якби ви робили свою третю "Енеїду"?

Е.К: Може, по своїх роках, я би його зробив більш мудрим, таким державним діячем. Це був вояка - такий-сякий, а тепер він був би такий, теж іронічний, але це був би муж державний. Я би так зробив. Може псевдо - з гумором, підтекстом.

BBC Україна: Тобто третій Еней був би старшим?

Е.К: Ні, він був би неначе ближче до Зевса, мав би інший ранг. Був може полковник, а може гетьман. Цього вимагає вже наш час. Фільм цей взагалі державницький.

BBC Україна: Як Енеїда сподобалась глядачам?

Е.К: Я про глядачів нічого не знаю. Коли вона вийшла - вона десь була прихована. Десь вона стороною пішла, як у пісні "Стороною дощик іде".

Про "Енеїду" декотрі мої товариші-кінематографісти сказали, що взагалі вона не дуже красива, хороша - з точки зору кіномистецтва.

Але я вкладав в це душу, сміх.

Я взагалі вважаю, що "Енеїда"-це не поема, це музична річ. Вона так побудована літературно, що під неї можна не те, щоб оперу, а мюзикл робити і співати.І театр може бути, і балет.В "Енеїді" закладено стільки всього - різні жанри…

Взагалі "Енеїда" вишліфувала мою українську мову і любов до України. І студія стала українською. Це такий момент - хочеться будувати і співати, зростати і діяти; вона спонукає до цього.

BBC Україна: Який гонорар Ви отримали за цей мультфільм?

Е.К: Я заробив непогані гроші… сорок сім тисяч. Губа аж почала закручуватися. І коли ці гроші видали - я пішов в магазин і міг на них купити чотири пляшки горілки. Все. Стався обвал...

Я не дуже жалкую - тому що я зробив "Енеїду". Добре, що так сталось не посередині - тоді би вона не вийшла.

Виставка "Проект Енеїда" відбувається у Національному художньому музеї в Києві і організована спільно з арт-центром Я Галерея.