Чому зросла напруга між Києвом і Белградом?

Міністр закордонних справ Сербії Івіца Дачич відкликав на консультації до Белграда посла в Україні Раде Булатовича.

Напруга у дипломатичних стосунках між Белградом і Києвом почалася минулого тижня. Це сталося післяінтерв'юпосла України у Белграді Олександра Александровича для BIRN. Там він заявив, що Росія "готує сербських найманців, щоб вони вбивали українців".

Згодом державний секретар сербського МЗС Івіца Тончев звинуватив українського посла в намірах зашкодити дружнім відносинам між Белградом і Москвою та згадав війни у колишній Югославії.

"Хотів би вам нагадати, що у війнах на території колишньої Югославії участь брали і громадяни України, з приводу чого Сербія офіційно ніколи не зверталася до Києва. Сербія поважає територіальну цілісність України та залишається прихильником політики кращих двосторонніх відносин", - сказав пан Тончев.

Наприкінці минулого тижня міністр закордонних справ України Павло Клімкін написав у Twitter, що викликав посла Александровича на консультації "щодо дотримання міжнародного права та уникнення використання громадян Сербії як найманців".

У середу сербське дипломатичне відомство знову згадало про "участь українських найманців" у конфлікті між Сербією і Хорватією в 90-х роках.

Там заявили, що Сербія зробила конкретні кроки для судових процесів проти сербських громадян, які воюють в іноземних збройних конфліктах, включаючи Україну. І так продемонструвала дотримання своїх міжнародно-правових зобов'язань.

Водночас міністр Дачич нагадав, що "добре відомо про участь українських найманців у злочинах, вчинених хорватськими силами безпеки (у першій половині 90-х років. - Ред.) проти сербського народу в Хорватії, які Україна, на відміну від Сербії, ніколи не засудила".

Белград і в майбутньому буде намагатися будувати хороші стосунки з Україною, підсумовується у повідомленні сербського МЗС.

Умовне покарання

Згадки про те, що на сході Україні і досі воюють сербські добровольці нещодавно з'явилися у сербських ЗМІ.

Минулого року Сербія засудила кількох осіб за участь у збройному конфлікті на Донбасі, але їх покарали умовно або з мінімальним терміном у режимі домашнього арешту.

За даними місцевих ЗМІ, перед сербським Високим судом постали 24 людини, які брали участь у боях на Донбасі.

Усі вони дійшли згоди з прокуратурою і визнали провину, що вплинуло на вирок суду.

Трьох людей суд засудив до шести місяців обмеження волі - покарання, яке вони, за повідомленнями, відбували "у приміщеннях, де проживають", тобто вдома.

Решту суд засудив умовно.

Точних даних про те, скільки громадян Сербії брали участь у боях на Донбасі та скільки з них повернулися додому, немає.

Як заявляла раніше прем'єр-міністр Сербії Ана Брнабич, Сербія підтримує територіальну цілісність України, але відмовляється приєднатись до санкцій ЄС проти Росії.

Представник Європарламенту з питань Сербії Девід Макалістер заявив, що узгодження зовнішньої політики Сербії з ЄС і запровадження санкцій проти РФ є частиною переговорного процесу Белграда з Брюсселем про членство.