Чи можливі в Україні масові теракти?

На думку Богдана Петренка, такі персональні атаки можуть продовжитися в майбутньому.

У зоні ризику: згадані спецслужбовці, помірковані прихильники Москви, та, меншою мірою, ті, хто виступає за мирний шлях вирішення конфлікту на Донбасі - щоб дестабілізувати ситуацію та показати "радикальність" українського суспільства.

"Це якщо вважати, що основний замовник терактів - це Кремль. Тому що є багато неадекватних людей і в Україні", - пояснює Богдан Петренко.

Українські високопосадовці та силовики неодноразово звинувачували саме російські спецслужби у підготовці вибухів та вбивств в Україні.

У Кремлі такі звинувачення відкидають і пояснюють їх або "внутрішнім громадянським конфліктом", або кримінальними "розбірками".

Ще один прогноз заступника директора Українського інституту дослідження екстремізму - можливе збільшення інтенсивності терактів.

"Ми живемо в інформаційному суспільстві, де події швидко змінюють одна одну і забуваються", - каже він. - А тому відповідальні за атаки можуть вирішити діяти частіше".

Зрештою, самий факт подібних атак може викликати "ефект наслідування".

"Якщо внаслідок теракту було ухвалене якесь рішення, то така модель вкладається населенню у голови й формується розуміння, ніби так можна заявити про себе", - пояснює Богдан Петренко.

Тому таку практику можуть перебрати дрібні політичні групи для просування своїх ідей.

На питання ВВС Україна, про які саме групи йде мова, експерт відповів: "Видно, що радикальним правим властиве насильство. Окрім цього формуються - чи то через російський вплив, чи то через несприйняття національного руху, - радикальні ліві. Застосувати насильство може будь-хто".

Богдан Петренко додає, що так само наслідувати можуть окремі громадяни, щоб вимагати від уряду чи місцевої влади тих чи інших рішень.

"Коли модель ненасильницього спротиву буде неефективна, то людина думатиме: а може варто застосувати насильницьку модель?" - пояснює аналітик.

Зрештою, все це може призвести до розширення повноважень поліцейських структур.

"Тут є і психологічні чинники, які тиснуть на поліцейських. Якщо вони постійно очікують нападу, то діятимуть радикальніше. А це призводитиме до неадекватного насильства щодо населення", - попереджає Богдан Петренко.

Водночас, у встановлення жорсткого режиму в Києві не вірить політичний експерт Олександр Палій: "Перетворення України на поліцейську державу у класичному сенсі, думаю, неможливе, адже українське суспільство все одно не відмовиться від демократичних свобод".

"Але посилення антитерористичного режиму зовсім не означає перетворення України на поліцейську державу", - додає політолог.

Масові жертви?

Олександр Палій вважає, що не можна не враховувати і ризик терактів з масовими жертвами.

"Загроза масових терактів існувала й існує. Вони можуть статися, коли це буде вигідно Росії - для дестабілізації чи демонстрації вразливості українських правоохоронних органів", - попереджає політолог.

Він нагадує, що подібні спроби вже були. На початку жовтня у СБУ повідомили про те, що їм вдалосязапобігти вибухуна залізничному вокзалі при відправленні потягу "Маріуполь-Київ".

Керівник СБУ Василь Грицак вкотре пов'язав затриманих у Маріуполі, які виявилися громадянами України, з російськими спецслужбами та самопроголошеною "ДНР".

"За задумом російських спецслужб, теракти мали провести для дестабілізації ситуації у Маріуполі, в зоні АТО і по всій території України, щоб показати неспроможність українських правоохоронців забезпечити безпеку громадян", - наголосив тоді Василь Грицак.

У Росії на ці звинувачення не відреагували.

У той же час, на думку Богдана Петренка, ризик терактів з масовими жертвами зараз все ж не такий суттєвий.

"Хотілося б заспокоїти громадян, які живуть у постійному очікуванні терактів. Основний замовник терактів - агресор, який воює проти України - наразі не зацікавлений у масових терористичних атаках на Україну", - зауважує експерт.

"Як показує світовий досвід, такі атаки призводять до того, що суспільство єднається, вимагає від влади посилення поліцейських і безпековий функцій. А це не в інтересах агресора", - додає він.

"Ймовірність стати жертвою тероризму в Україні досить мізерна, напевно, соті відсотка. Більше шансів стати жертвою ДТП", - констатує заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму.