Олігарх або генерал. Як війна в Україні вплине на президентські вибори в Чехії — DW
У претендентів на пост президента Чехії — Андрея Бабіша та Петра Павела — різні позиції щодо війни РФ проти України та допомоги Києву. У кого більше шансів на перемогу і чому, дізнавалися журналісти DW.
Війна Росії проти України та допомога Праги Києву є головними темами під час другого туру президентських виборів у Чехії. 27 і 28 січня олігарх та популіст Андрей Бабіш побореться за пост глави держави з відставним генералом Петром Павелом. Бабіш із грудня 2017-го до грудня 2021 року був прем'єр-міністром і зараз залишається лідером найбільшої опозиційної партії Акція незадоволених громадян (ANO). Павел із 2012-го до 2015 року був главою Генштабу чеської армії, а потім до 2018 року — головою Військового комітету НАТО.
У першому турі виборів, що відбувся 13—14 січня, Бабіш і Павел упевнено випередили всіх інших конкурентів, набравши трохи більше третини голосів кожен. Андрей Бабіш, згідно з останніми опитуваннями громадської думки, у другому турі отримує щонайменше на десять відсоткових пунктів менше за суперника, тому він цими днями проводить активну кампанію, щоб залучити на свій бік нових виборців.
Експрем'єр не тільки наголошує, що є противником нинішнього не дуже популярного правоцентристського уряду на чолі з Петром Фіалою, а й намагається грати на страхах населення, пов’язаних із війною РФ проти України.
«Голосуйте за мир, обирайте Бабіша»
«Я не буду втягувати Чеську Республіку у війну. Я дипломат, а не солдат», — з такими словами Бабіш звертається до виборців, мабуть, натякаючи на військове минуле свого опонента. Інше його гасло звучить так: «Генерал не вірить у мир. Голосуйте за мир, обирайте Бабіша».
22 січня Бабіш і Павел взяли участь у теледебатах. На запитання ведучого, чи надішле Чехія як країна-член ЄС і НАТО в разі нападу на Польщу або держави Балтії свої війська для участі у відкритому конфлікті, експрем'єр відповів так: «На війну? Звичайно, ні». Коли модератор дебатів нагадав про обов’язок учасників Альянсу реагувати в разі нападу на одного з них, Бабіш парирував: «Так, але я не хочу війни». І наголосив: «Я хочу миру. І в будь-якому разі не став би посилати наших дітей і дітей наших жінок на війну».
Павел: «Ми стали членами НАТО заради миру»
Відповідь його суперника Петра Павела була іншою: «Пан Бабіш живе, мабуть, в іншому світі. Ми стали членами НАТО саме для того, щоб гарантувати мир, тому що НАТО сьогодні є найсильнішим оборонним, а не наступальним альянсом у світі». Павел вказав на те, що стаття 5 Статуту НАТО зобов’язує всіх членів Альянсу надати допомогу будь-кому з його учасників у разі нападу на нього.
Читайте також: У парламенті Чехії визнали Голодомор геноцидом українського народу
Висловлювання Бабіша викликали широкий резонанс у Польщі та країнах Балтії. Міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу назвав слова кандидата в президенти Чехії «поганим прикладом втягування внутрішньополітичної кампанії в питання безпеки». І попередив: «Пан Бабіш повинен згадати історію, а саме 1968 і 1938 роки». Тим самим нагадавши про Мюнхенську угоду 1938 року і вторгнення в Чехословаччину в серпні 1968-го військ країн-учасниць Варшавського договору.
За кілька годин після теледебатів Бабіш пом’якшив свої висловлювання, написавши у Twitter: «Я ніколи не ставив під сумнів статтю 5 Статуту НАТО про колективну оборону. Я просто не хотів би навіть уявити собі, що почалася Третя світова війна. Тому політики повинні докладати всіх зусиль для того, щоб зберегти мир і запобігти війні».
Допомога Чехії Україні
Чехія з її 10-мільйонним населенням є однією з тих країн, які активно допомагають Україні. Вона прийняла понад 400 тисяч українських біженців, постачає ЗСУ танки та інше важке озброєння. Чеські громадяни зібрали і відправили на допомогу Україні мільйонні пожертви.
Проте, на думку Яна Герцмана, відомого чеського соціолога, який з 1992 року очолює міжнародний центр досліджень громадської думки Factum, висловлювання Бабіша впали на благодатний ґрунт. «Ця кампанія спрямована на всіх тих у Чехії, хто боїться розширення українського конфлікту (війни РФ проти України — ред.)», — пояснив соціолог в інтерв'ю DW.
Серед них, на думку Герцмана, і ті, хто підтримує надання допомоги Україні: «Ми побачимо, на яку частину виборців це справило враження». При цьому соціолог вважає, що експрем'єр невдало сформулював свій посил: «Бабіш не є противником НАТО».
У кого більше шансів на перемогу
Попри активну кампанію свого конкурента, Петр Павел, вказують спостерігачі, є фаворитом другого туру виборів. За даними соцопитування, проведеного на початку тижня агентством Ipsos, за ексглаву Генштабу готові проголосувати 58,8 відсотка виборців, а за Андрея Бабіша — 41,2.
Низка експертів, попри ці цифри, вважає, що перемога Павела не очевидна. «Імовірність того, що він програє, не така вже й маленька», — сказав DW Любомир Копечек, політолог із Масарикового університету в Брно. Передвиборча кампанія Бабіша «екстремально жорстка», констатує експерт. У зв’язку з цим він вказує на хвилю дезінформації, яка останніми днями викликала напругу в Чехії. Автори відповідних публікацій намагалися, за оцінкою політолога, виставити Павела слухняним інструментом у руках США.
Читайте також: Чехія не може передати Україні свої Leopard — прем'єр-міністр Фіала
Бабіш дистанціювався від цього, але звинувачення на адресу Павела були в стилі передвиборних гасел експрем'єра: «Мета в тому, щоб привести більше своїх виборців до урн, а виборців Павела відрадити приходити на виборчі дільниці». Але, з іншого боку, страх чехів перед війною має змусити проголосувати тих, хто не робив цього раніше, прогнозує Любомир Копечек.
При цьому він не вважає, що ймовірна перемога Бабіша може означати розворот у політиці Праги щодо України. Однак політолог побоюється, що, ставши президентом, Бабіш наполягатиме на скороченні допомоги Києву: «Те, що він не буде допомагати Польщі, Бабіш після виборів більше не стане повторювати. Але, згідно з його позицією, поставок зброї або дипломатичної підтримки Україні буде набагато менше, ніж за нинішнього уряду». Натомість Петр Павел, на думку Копечека, продовжить курс уряду.
