Імовірний наступник Герасимова. Що відомо про нового головкома сухопутних військ РФ Мордвічева — ВВС
У 49 років Андрій Мордвічев — один із наймолодших генерал-полковників у російській армії (Фото: BBC/Dmitry Prokopyak/SakhalinMedia)
15 травня генерал-полковник Андрій Мордвічев змінив генерала Олега Салюкова на посаді головнокомандувача сухопутних військ РФ. Саме Мордвічев командував частинами 8-ї армії Південного військового округу, які у лютому 2022 року пішли в наступ на Маріуполь, взяли місто в облогу і перетворили його на руїни. За три роки війни Мордвічев встиг отримати підвищення у званні, стати «Героєм Росії» та командувачем усіма військами Центрального військового округу. Кореспондент ВВС Ілля Барабанов розповідає, що відомо про кар'єру цього окупанта.
Друг Кадирова
«Шкода, що ці бандерівці зіпсували такий літній сезон, сволоти, але нічого, ми вас покараємо. Ахмат — сила, Аллаху акбар», — на початку квітня 2022 року депутат Держдуми РФ від Чечні та права рука Рамзана Кадирова Адам Делімханов прогулювався разом із командувачем 8-ї армії Андрієм Мордвічевим східною околицею Маріуполя.
Відео знімали на березі Азовського моря на Виноградній вулиці.
На той момент місто вже понад місяць перебувало в облозі та під щоденними артобстрілами. За оцінками Міжнародного комітету Червоного Хреста, 350 тис. мешканців Маріуполя змушені були залишити місто, у якому до війни проживало 450 тис.
Решта, що залишилися в блокаді, ховали своїх загиблих родичів просто у дворах.
А 16 березня російська авіація завдала удару по міському драмтеатру, де переховувалися багато місцевих.
Наприкінці березня на околицю Маріуполя приїхав уже сам Кадиров, щоби зустрітися з генералом Мордвічевим.
«Ахмат — реальна сила», — усміхаючись у камеру, сказав генерал.
«Ось так каже наш командувач, найкращий командувач, дон», — зрадів Кадиров і міцно обійняв Мордвічева.
Один із наймолодших генерал-полковників
У свої 49 років Андрій Мордвічев — один із наймолодших генерал-полковників у російській армії. А з призначенням на посаду головнокомандувача сухопутними військами він, ймовірно, отримає і звання генерала армії.
До початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році в біографії Мордвічева не було особливо яскравих сторінок.
Він народився в казахстанському Павлодарі, у 1997 році закінчив Новосибірське вище загальновійськове командне училище. У 2006-му — Загальновійськову академію ЗС РФ. У 2011-му полковник Мордвічев очолив 4-ту Кантемирівську бригаду імені Андропова.
Після отримання звання генерал-майора він командував 28-ю мотострілецькою бригадою у Свердловській області. У 2014-му, за кілька днів до анексії росіянами Криму, губернатор області приїздив привітати бригаду з 23 лютого.
Про участь цієї бригади у боях на Донбасі нічого не повідомляли. Та й сам Мордвічев навряд чи брав участь у тих боях — у 2014 році він вступив до академії Генштабу, навчання тривало два роки.
У 2016 році диплом йому вручав начальник Генштабу РФ Валерій Герасимов.
У 2017 році він став начальником Південно-Сахалінського гарнізону та приймав парад в Південно-Сахалінську як командир 68-го армійського корпусу.
На Далекий Схід разом із ним поїхала й родина. Дружина генерала, Владислава Мордвічева, за освітою журналістка.
На початку великого російського вторгнення в Україну вона публікувала на своїх сторінках у соціальних мережах інформацію про збори для армії, однак згодом закрила всі свої акаунти для публічного доступу.
У 2019 році Мордвічев перейшов до структур 8-ї армії Південного військового округу, спочатку як заступник командувача, а згодом — командувач. За три місяці до початку повномасштабного вторгнення, у грудні 2021 року, Мордвічев отримав чергове підвищення у званні — став генерал-лейтенантом.
Разом із ним звання підвищили також заступнику начальника Головного оперативного управління Генштабу Ярославу Москалику, який нещодавно загинув унаслідок вибуху в підмосковній Балашисі.
На момент початку російського вторгнення в Україну Мордвічев уже командував 8-ю армією. На початку повномасштабної війни саме частинам цієї армії наказали наступати на південному фронті на Маріуполь із боку Ростовської області, тоді як з іншого боку — з Криму — до міста наближались частини 58-ї армії.
Генерал іде по трупах
18 березня 2022 року Генеральний штаб Збройних Сил України повідомив про загибель генерал-лейтенанта Мордвічева внаслідок удару по аеродрому в Чорнобаївці поблизу Херсона.
Це повідомлення не відповідало дійсності — генерал був живий і не перебував на Херсонщині. Але бої за Маріуполь його армії також далися нелегко.
10 березня, під час штурму металургійного комбінату імені Ілліча, пострілом снайпера був убитий заступник Мордвічева, генерал-майор Володимир Фролов. Він став другим російським генералом, загибель якого з початку вторгнення офіційно підтвердила російська сторона.
Уже після завершення штурму Маріуполя, коли частини 8-ї армії почали перекидати на інші ділянки фронту, Мордвічев втратив ще одного заступника — заступника командувача 8-ї армії генерал-майора Романа Кутузова. За словами російського воєнкора Олександра Сладкова, Кутузов став «четвертим російським генералом, загиблим у бою».
Цьому передували майже три місяці облоги Маріуполя, в ході якої росіяни місто методично знищували.
Верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель назвав дії російської армії зі знищення міста «масштабним воєнним злочином». А держсекретар США Ентоні Блінкен порівняв облогу Маріуполя з блокадою Ленінграда.
«Мордвічев уперше проявив себе в Маріуполі. 33% втрат (оцінки Генштабу ЗС України — ред.) — це вважається багато, але головне — результат. Ще тоді, очевидно, його помітили», — сказав в інтерв'ю ВВС ізраїльський військовий експерт Давід Гендельман.
«В жовтні 2023-го він розпочав наступальну операцію на Авдіївку — останній великий укріпрайон українців, що існував із 2014 року, — і вже в лютому 2024-го Авдіївку захопили», — додав він.
«Без російського мату — це не наказ, а побажання»
Єдине велике інтерв'ю у своєму житті Мордвічев дав російському пропагандисту Володимиру Соловйову у липні 2023 року.
Розмова відбувалась «за п’ять кілометрів від лінії фронту» в Луганській області, на ділянці Сватове — Кремінна. Тоді російська армія відбивала широко анонсований контрнаступ ЗСУ, який зрештою не привів до суттєвих змін лінії фронту.
Під час інтервʼю Мордвічев розповів, що від початку повномасштабної війни з Україною встиг побувати у відрядженні в Сирії. За його словами, сирійський досвід для російської армії «звісно, корисний, але тут (в Україні — ред.) все по-іншому».
У тому ж інтервʼю він поділився ще однією «офіцерською мудрістю»: «Без російського мату — це не наказ, це побажання».
«Мордвічев показав себе найкраще на оперативному рівні серед російських командувачів, — зазначає Давид Гендельман. — Першу операцію з трубою також провели саме війська Мордвічева в Авдіївці (у січні 2024 року група російських військових пробралася в тил українських сил через каналізаційну трубу — ред.)».
«Він не вигадував геніальних трюків, а робив те, що потрібно. Його відзначають і на Заході, і в українських звітах як компетентного воєначальника», — додає експерт.
Науковий співробітник Інституту досліджень зовнішньої політики (Foreign Policy Research Institute, FPRI) Роб Лі вважає, що «як головнокомандувач Сухопутними військами, він також стає більш імовірним потенційним наступником Герасимова на посаді начальника Генштабу або керівника війни в Україні. Він також має краще розуміння війни та новітніх технологій, ніж його попередник».
За словами Гендельмана, перед початком наступу на Авдіївку під командуванням Мордвічева вже перебували дві армії та 1-й армійський корпус так званої «ДНР» — загалом приблизно 120 тисяч осіб.
«Там не було потреби у геніальних маневрах, але він зробив усе грамотно: діяв на результат і досяг його швидше, ніж очікували. Втрати серед підлеглих військ склали 23%. У радянські часи нормою вважали 20%. Чудовий результат. Після цього він став «Героєм Росії{», — каже він і додає, що пізніше російський наступ на Покровськ загальмувався.
Але просування все одно тривало.
27 січня 2025 року, після того як російські війська зайняли Велику Новосілку, президент України Володимир Зеленський ухвалив рішення змінити командувача східним фронтом, звільнивши з посади Андрія Гнатова і призначивши замість нього командувача Сухопутних військ генерал-майора Михайла Драпатого. За його командування лінія фронту стабілізувалася.
Співрозмовники ВВС, обізнані з ситуацією на українсько-російському фронті, які побажали залишитися анонімними, стверджують, що останніми тижнями Мордвічев перестав отримувати нові резерви. У військових колах це пов’язують із тим, що «начальник російського Генштабу Валерій Герасимов почав заздрити успіхам Мордвічева та побоюватися конкуренції з боку успішного генерала».
У цьому контексті підвищення Мордвічева до командувача всіма російськими сухопутними військами, якщо при цьому він не збереже посаду командувача угрупованням Центр, може бути лише почесною синекурою. Це прямо пише і один із найвідоміших російських військових пропагандистів Олександр Сладков з ВГТРК: «Посада головкома — прохідна, і коли Мордвічева вітають і бажають „підняти роботу головкомату на новий рівень“, люди не зовсім розуміють: головкомат при Салюкові й так працював гідно; головкому Сухопутних військ РФ підпорядковуються військові училища (і то не всі) і парад, а всі війська підпорядковуються командувачам округів».
Формально Мордвічев стане заступником начальника Генштабу Валерія Герасимова як командувач так званої «спеціальної військової операції», але на практиці він опікуватиметься військовими училищами та прийматиме щорічні паради на Красній площі, як це до нього щороку робив попередній головком Салюков.
Розмірковуючи в інтерв'ю Соловйову про перспективи завершення бойових дій, Мордвічев у липні 2023 року сказав: «Я думаю, ще доведеться витратити чимало часу. Якщо ми говоримо про Східну Європу — це буде довше».
Він погодився з тезою пропагандиста, що після України Росія може напасти й на інші країни: «Україна — це тільки початок».
