Суботній обмін полоненими. Що відомо про легендарних «азовців», яких віддала Росія. І чим цінні троє росіян, яких передала Україна
У суботу відбувся новий обмін полоненими між Україною та Росією — трьох російських льотчиків, збитих ще на початку повномасштабного вторгнення, обміняли на 45 захисників Маріуполя, які опинилися у полоні в травні 2022 року після останньої оборони «Азовсталі». Подробиці - в матеріалі Сергія Морфінова для ВВС Україна.
Розповідаємо, що відомо про тих, кого обміняли.
Кінець другого полону «азовця»
Один з тих, хто повернувся з російського ув’язнення — «азовець» Євген Чуднєцов, позивний «Чудік».
Це був його другий полон.
Під час Широкинської наступальної операції у лютому 2015 року БТР, на якому він їхав, підбив танк, і коли Євген намагався відійти, то вийшов на ворога.
Так він опинився у «в'язниці» так званої «ДНР». Оскільки чоловік є уродженцем Макіївки, то у псевдореспубліці його вважали своїм «громадянином» і присудили 30 років ув’язнення за «зраду».
«Мені казали, що я зрадник батьківщини. На що я відповідав, що давав присягу Україні і їй служу, а от ви порушили присягу Україні - присягнули „ДНР“. Зараз повернеться Україна, ви знову їй присягнете», — розповідав Євген Чуднєцов в інтерв'ю BBC News Україна після свого звільнення у кінці 2017 року.
Він також розповідав, що за понад два роки першого полону пройшов через катування — йому плоскогубцями вибили зуби, а також били електрошокером і струмом від радянського польового телефону («тапіка»).
Після відновлення Євген повернувся на службу в «Азов».
Як стрілок і парамедик полку з лютого 2022 року обороняв Маріуполь та «Азовсталь», звідки вдруге потрапив у полон.
Про те, що з ним відбувалося у другому ув’язненні, наразі деталей немає. Відомо тільки, що російські пропагандисти робили з ним сюжети. На тих зображення було видно, що чоловік дуже схуд.
На фото з суботнього обміну Євгена Чуднєцова можна впізнати не одразу, утім чоловік виглядає достатньо бадьоро.
Загалом він пробув у полоні росіян майже рік, а з врахуванням першого полону — майже три роки.
«Ведмеді», яких мали розстріляти
Також серед звільнених — кілька бійців Диверсійно-штурмової групи «Ведмеді».
До повномасштабного вторгнення це було добровольче формування у складі «Української добровольчої армії» (колишнього ДУК «Правого сектору»).
«Ведмеді» воювали переважно на південному напрямку, зокрема біля Маріуполя та Широкиного, а до складу групи входило до 10−15 бійців.
Тоді група була одним з найбільш боєздатних підрозділів і разом з морпіхами проводила операції «на нулі». Наприклад, у 2020 році вони знищили опорний пункт ворога.
З лютого 2022 року вони воювали в районі Маріуполя — оборонялися на меткомбінаті імені Ілліча, де була база українських морпіхів, а потім перейшли на «Азовсталь».
Також стало відомо, що «Ведмеді» офіційно увійшли до складу полку «Азов».
Після завершення оборони Маріуполя «Ведмеді» стали одним з головних об'єктів для російської пропаганди — сюжети про них знімав «воєнкор» каналу «Россия-1» Олександр Сладков та НТВ.
У російських медіа також повідомлялося, що над «Ведмедями» готується суд з можливим вироком — стратою. У маріупольській філармонії навіть зробили клітки з арматури, що, як багато хто припускав, були призначені саме для бійців групи. Утім, той публічний суд так і не відбувся.
Відомо, що у полон росіян потрапило десять бійців групи, утім у серпні російські медіа повідомили, що один з них помер у в’язниці - начебто від «хронічних хвороб» викликаних «наркоманією».
А у вересні Україні вдалося обміняти командира групи — Олександра Кравцова з позивним «Ведмідь». Чоловік був дуже худим, у нього з’явилися дефекти мови.
«Нам казали, що „Ведмедів“ будуть неупереджено судити і, напевно, у підсумку вони отримають у ДНР найвищу міру покарання — розстріл. Але, видно, обміняли», — нарікав пізніше Сладков у своєму Telegram.
Тим не менше, решта «Ведмедів» залишалися у полоні і не потрапляли в жоден обмін.
І от у суботу з фотографій, які опублікували їхні друзі в соцмережах, стало відомо, що цього разу серед обміняних полонених є принаймні четверо бійців групи.
Серед них, зокрема, снайпер Володимир Гапич з позивним «Рой», а також Вадим Китар з позивним «Штайнер».
Останнього чи не найбільше показували російські медіа під час полону — йому приписували «розстріл машин з водою Народної міліції ДНР» з протитанковими ракетами.
Водночас, завдяки цим сюжетам дівчина Вадима Катерина Турчанова принаймні дізналася, що він живий — ніяких дзвінків чи інших контактів з ним у неї протягом майже року в неї не було.
«Ми розуміємо, що там взагалі не вистачає ні води, ні продуктів. Тому що я бачу, що Вадим при своєму рості 195 см і при вазі, яка сягала 100 кілограмів — він важить дуже мало. Він просто на себе не схожий. Його поголили, йому збрили бороду. Я не розумію, навіщо це робити», — розповідала дівчина «24 каналу» влітку.
З фото вже після повернення Вадима та інших видно, що всі чоловіки, які повернулися з російського полону, традиційно виглядають дуже виснаженими.
Чи повернули з полону всіх «Ведмедів» наразі невідомо.
Сімейна пара та вцілілий зі збитого вертольоту
Загалом серед тих, кого обміняли у суботу, — десять офіцерів та 35 рядових і сержантів Нацгвардії (полк «Азов» входить саме до цієї структури). Всі - з останніх оборонців «Азовсталі».
Серед них — Ілля та Катерина, які стали чоловіком і дружиною вже у бункерах фінального українського пункту оборони Маріуполя.
«Іллюшка, це ти?» — питає матір, якій зателефонував щойно звільнений Ілля.
«Я не сплю? Ущипни мене!», — додає жінка.
Також з полону повернувся учасник евакуації гелікоптером поранених з вже оточеного Маріуполя.
«Визволили, зокрема, учасника вже легендарної „вертолітної“ місії ГУР МО з евакуації поранених з „Азовсталі“. Евакуаційний гелікоптер, в якому він перебував, збили, але воїн зумів вижити. Важко пораненому, йому погрожували так званим „судом“. Тепер військовослужбовець пройде курс лікування та реабілітації», — повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.
Відомо, що у травні 2022 року з «Азовсталі» у полон до росіян потрапили близько 2,5 тисяч українських бійців — «азовців», морських піхотинців та бійців інших підрозділів ЗСУ і поліції.
Кілька десятків з них загинули під час вибуху в колонії Оленівки — Україна вважає той вибух організованою помстою росіян «Азову». Скільки з полонених померло в умовах російської в’язниці (як один з «Ведмедів»), наразі невідомо.
Україні вдалося вже повернути з неволі кілька сотень захисників Маріуполя.
Водночас, частина з них все ще залишається у росіян.
«Україна продовжує складну роботу для повернення з ворожого полону усіх наших військовослужбовців. Ми боремось за кожного і кожну», — наголосили у Координаційному штабі.
Пілоти, які бомбили Харківщину — кого віддали Росії
У зворотному напрямку до Росії поїхало троє військових льотчиків.
Те, що Росія погодилася обміняти лише на трьох своїх пілотів на 45 «азовців», яким російські медіа створили образ головних «укронацистів», може бути свідченням того, що тактична авіація РФ відчуває нестачу кваліфікованих льотчиків через великі втрати літаків за понад рік повномасштабної війни.
Обміняні росіяни справді мають високі звання — двоє підполковників та один майор.
Всі вони потрапили у полон на початку великого вторгнення, у березні та квітні 2022 року.
Наприклад, підполковник Максим Криштоп, заступник командира 47-го змішаного авіаційного полку.
«Він був пілотом одного з двох літаків Су-34, які бомбили Харківську радіотелевізійну станцію», — писав у Telegram радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко.
3 березня літак Криштопа скинув на Харківську вежу дві авіабомби загальною масою 2,5 тонн у тротиловому еквіваленті, після чого його Су-34 збили. Росіянину вдалося катапультуватися, але його взяли у полон і засудили до 12 років української в’язниці.
Російські Telegram-пабліки називають його «героєм-льотчиком».
Інший обміняний пілот — Сергій Косік, підполковник, заступник командира 14-го винищувального авіаполку.
Про нього відомо, що його винищувач Су-35 українські сили збили також у березні неподалік Ізюма на Харківщині.
За даними російських пабліків, він «11 днів ховався і виживав у тилу супротивника, намагаючись вийти до своїх». Але все одно потрапив у полон.
Нарешті третій переданий Росії льотчик — Сергій Малов, майор, командир авіаційної ланки 159-го винищувального авіаційного полку. Він також літав на Су-35.
Його збили на початку квітня над тим самим Ізюмом.
Російські «воєнкори» пишуть, що у Малова «були обморожені ноги, далі гангрена, частину ступні ампутували у в’язниці». Тим не менше, він вижив і зараз повернувся до Росії.
Наразі достеменно невідомо, чи є в українському обмінному фонді ще російські військові льотчики, яких можна було б обміняти.
Утім, у російських медіа згадувалися прізвища лише цих трьох полонених пілотів.
