/Наднова

Про те, що камінь Гіпатія, знайдений в 1996 археологом Алі А. Баракатом, мав позаземне походження, було відомо давно. Але днями вчені з’ясували, що знахідка є частиною рідкісної зірки, уламки якої раніше на Землі не знаходилися.

Останні виміри показують, що Всесвіт може розширюватися швидше, ніж раніше. Вчені звинувачують у цьому досі невідомий науці космічний інгредієнт.

Вчені вивчили позаземний камінь Гіпатія, який знайшли у Єгипті у 1996 році. Хімічний аналіз показав, що він містить частинки пилу та газової хмари, що оточує наднову типу la.

Учені прогнозують, що виявлена в 2017 році зіркова система HD 74438 може зрештою перетворитися на скупчення білих карликів, злиття яких призведе до створення наднового типу Ia.

Міжнародна команда вчених заявила про відкриття нового типу вибуху зірки — спалах мікронової. Це стало розгадкою загадки, яку дослідники намагалися розв’язати вже кілька десятиліть.

Кореспондент The Economist з питань науки Алок Джа розповідає про найближчі цілі досліджень в астрономії та фізиці.

Міжнародна команда науковців зуміла відстежити унікальне явище, яке може допомогти нам краще зрозуміти формування та еволюцію чорних дір.

Команда британських та канадських фізиків простежила за реакцією, яка відбувається під час спалаху наднової. Як виявилось, ядерна реакція під час смерті зірки відбувається повільніше, ніж вважалося раніше.

Міжнародна команда вчених не без частки везіння змогла провести спостереження за повним циклом наднової. Це дозволило астрономам зрозуміти, що відбувалося з зіркою безпосередньо перед її смертю — у майбутньому це допоможе нам створити систему раннього попередження про наближення кінця інших зірок.

Космічний телескоп Hubble сфотографував залишок наднової, який виглядає як Пакман, що ковтає зірки.

Вчені запропонували одразу кілька способів визначити точні розміри нашого Всесвіту, а також дізнатися швидкість її постійного розширення. Один з них передбачає існування ранньої темної енергії — потенційно нового компонента еволюції нашого світу.

У 1181 році нашої ери яскрава точка світла, така ж яскрава, як планета Сатурн, була видна китайським і японським астрономам трохи більше ніж шість місяців, перш ніж зникнути.

Вчені з Німеччини, Великобританії і США відкрили зірку, деформовану гравітацією її компаньйона, який за розміром порівняний з Землею, але за масою не поступається Сонцю.

Ще в 1054 році нашої ери вибух наднової зірки осяяв небо з такою яскравістю, що її можна було побачити із Землі в денний час протягом 23 днів поспіль. Наднова отримала ім'я 1054 CE.

Рентгенівська обсерваторія Чандра зробила знімок величезного об'єкта в формі руки, який виник в результаті вибуху наднової зірки і його наслідків.

Астрономи за допомогою космічного телескопа Габбл зробили нову дивовижну фотографію спіральної галактики NGC 6946 середнього розміру, яка звернена до Землі «обличчям», а не боком.

Вчені знайшли нові докази спалаху наднової неподалік Землі близько 2,5 млн років тому. Саме цей спалах міг змусити древніх предків людей ходити на двох ногах.

Космічний телескоп Хаббл зафіксував дуже рідкісне явище — смерть зірки і розвиток наднової у видимому діапазоні.

Астрофізики з США припустили, що спалах наднової на відстані 65 світлових років від Землі міг призвести до масового вимирання на нашій планеті сотні мільйонів років тому.

Згідно з новим дослідженням, у ядрі наднової, яку виявили у 1987 році, існує нейтронна зірка. Вона майже у півтора рази важча за Сонце, але її діаметр — всього 26 км.