8 років тому я почав збирати матеріали і написав сценарій ігрового фільму про трагедію у Бабиному Яру. Відтоді я продовжую збирати і вивчати фото- і кіно-документи, що мають відношення до цієї трагедії. Минулого року під час підготовки до зйомок я вирішив замінити деякі ігрові сцени документальними епізодами, змонтованими з архівного матеріалу. Я також прийняв рішення знімати ігрові сцени так, щоб їх неможливо було відрізнити від документальних.

Влітку 2020 року ми мали розпочати зйомки. Навесні стало зрозуміло, що зйомки такого масштабу і складності в цьому році провести не вдасться. В той же час Ілля Хржановський запропонував мені зробити інсталяцію для майбутнього музею Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». Ми почали обговорювати можливий проєкт, і виникла ідея зробити серію коротких епізодів з архівного матеріалу під загальною назвою «Бабин Яр. Контекст». Ці епізоди представляють і відтворюють історичний контекст трагедії. Щомісяця ми будемо публікувати по два коротких фільми на сайті Меморіального центру, а через рік повинен вийти повнометражний документальний фільм під тією ж назвою – «Бабин Яр. Контекст», а також створена інсталяція.

Я почав роботу з того, що зайнявся пошуком матеріалів в європейських кіноархівах – РДАКФД в Красногорську, Бундесархів в Берліні, Архів Пшеничного, земельні архіви Німеччини, телевізійні архіви. Мені вдалося знайти дуже цікаві, унікальні матеріали. Наприклад, ми знайшли в Красногорському архіві 2 години матеріалів, знятих під час Київського процесу 1946 року, на якому, серед інших злочинів, скоєних нацистами на території України, розглядався розстріл у Бабиному Яру восени 1941 року. Там вперше прозвучали свідчення Діни Пронічевої. Дві з половиною хвилини з її виступу увійшли в 17-хвилинний кіножурнал «Київський процес», що був випущений в 1946 році. Я зібрав повністю весь відзнятий матеріал свідчення Діни Пронічевої, включно із фрагментами, які не були використані в журналі, як я вважаю, з цензурних міркувань. Наприклад, в радянському новинному журналі жодного разу не звучить слово «єврей», хоча в своїх свідченнях і Діна Пронічева, і інші свідки говорили саме про євреїв, не замінюючи це слово евфемізмом «радянські люди».

Епізоди, які ми плануємо опублікувати в найближчі місяці, будуть присвячені Київському процесу, а також першим дням окупації Києва німецькими військами у вересні 1941 року.

Жовтень 2020 р.

«Київський Нюрнберг» 1946-го. Як судили нацистських злочинців

Показання обер-єфрейтора дивізії СС «Вікінг», Ганса Ізенмана, на судовому процесі у справі №1679 «Про злодіяння німецько-фашистських загарбників на території Української РСР» в Києві 19 січня 1946 року

У січні 1946 року в столиці України відбувся «київський Нюрнберг» — судовий процес над нацистами, які здійснювали військові злочини під час окупації. Ганс Ізенман особисто розстріляв не менше 300 людей...

«Київський Нюрнберг» 1946-го. Що розповіла Діна Пронічева, врятувавшись від розстрілів у Бабиному Яру

Показання Діни Пронічевої на судовому процесі у справі №1679 «Про злодіяння німецько-фашистських загарбників на території Української РСР» в Києві 24 січня 1946 року

Епізод R13/ Діна Пронічева

Надвечір німецький офіцер наказав розстріляти і тих, хто випадково потрапив до Бабиного Яру. Діні Пронічевій вдалося за мить до пострілів впасти на тіла розстріляних і вдати з себе мертву...

Показання вахмістра поліцейського батальйону «Остланд», Бориса Драхенфельса-Кальювері, на судовому процесі у справі №1679 «Про злочини німецько-фашистських загарбників на території Української РСР» у Києві 22 січня 1946 року

Епізод R11/ Борис Драхенфельс

У червні 1942 року Борис Драхенфельс-Кальювері брав участь в облавах і арештах мешканців Рівного. Пізніше — у спаленні сіл і хуторів на Рівненщині й Житомирщині. На початку лютого 1944-го радянські війська взяли його в полон.

Показання професора Володимира Михайловича Артоболевського на судовому процесі у справі №1679 «Про злочини німецько-фашистських загарбників на території Української РСР» у Києві 24 січня 1946 року

Епізод R14/ Професор Артоболевський

29 вересня 1941 року Володимир Артоболевський бачив, як по вулиці Гоголівській євреї йшли у бік Бабиного Яру. Вже у другій половині дня почали з'являтися чутки, що тисячі євреїв розстріляні нацистськими окупантами

Вирок у справі №1679 «Про злочини німецько-фашистських загарбників на території Української РСР» був приведений у виконання 29 січня 1946 року в Києві. Публічна страта відбулася на площі Калініна

Епізод R17/ Страта засуджених на Київському процесі

«На засуджених вдягли петлі. З боків у кожного з них стояли охоронці (по два на одного німця). Поруч з однією з машин, що стояла в центрі, з'явився радянський офіцер (здається, полковник) і зачитав вирок. За чиєюсь командою машини повільно рушили з місця...»