День донора

Історії 25 донорів, або навіщо ділитися кров’ю з незнайомцями

14 червня, 2017
Ми запитали у 25 українських волонтерів, що їх підштовхнуло стати донорами і чому допомагати своєю кров’ю простіше, аніж здається

Чому українці жертвують свою кров абсолютно незнайомим людям? І чи потрібно дотримуватись якогось певного стилю життя, аби стати донором?

 

 

Напередодні Міжнародного дня донора крові ми запитали у вихідців з різних куточків України та представників різних професій, чому вони вирішили здавати кров, для чого вони займаються благодійністю і що їх мотивує.

Валентин Десятник, 33 роки
Менеджер проектів у Благодійній організації. Волонтер

Як часто ви здаєте кров? Яку саме?

3-4 рази на рік. І цільну, і тромбоконцентрат. Адресно, для онкохворих дітей.

Скільки всього разів ви були донором? Як давно це робите?

24 рази. Почав донорську "кар'єру" в 2009 році.

Що підштовхнуло вас почати здавати кров, стати донором?

Прохання колеги по роботі – її батьку робили операцію.

Навіщо ви це робите? Що вас мотивує?

Роблю це для себе – оновлюю запас крові, прискорюю метаболізм, спілкуюся з однодумцями в чергах. У позаминулому році створили з колегами громадську організацію Свіжа кров, метою якої є допомога державі у створенні сучасної служби крові. Півроку ми були дуже активні, сподівалися на те, що наша допомога державі потрібна. Виявилося, що ми помилялися, – система закостеніла в позиції апатичної безініціативної жертви. Тому, залишаючись в донорській темі, змінюємо тактику. Незалежно від бажання чиновників до співпраці з волонтерами, Україні потрібна свіжа кров. І я зараз не тільки про донорство.

Чи дотримуєтеся ви якоїсь спеціальної дієти, чи займаєтеся спортом, аби бути донором?

Так, звичайно ж, веду здоровий спосіб життя – регулярно тренуюся, готуюся до аматорських марафонів, намагаюся емоційно не вигоряти, зберігаючи баланс між активною роботою і активним відпочинком.

Чи були у вас такі випадки, коли вас “бракували”? На місці говорили, що вас не допускають до здачі крові.

Мені один раз відмовили, бо не пройшло 2 місяці з моменту минулої здачі. Залишався один день, але комп'ютерна система мене не "пустила". Тут, звичайно ж, ніяких претензій, просто посміхаюся, коли згадую. Як організатор близько 30 донорських акцій, знаю про велику кількість неприємних "відводів". Наприклад, такі відмови були через вагу менше 50 кг, часом медики приймали рішення "на око", також відмовляли іноземцям. Буває, що відмовляють донорам "популярних" груп крові, мотивуючи тим, що "витратних матеріалів не вистачає", не пройшли держзакупівлі. Наша медицина – неклієнтоорієнтована, на жаль. Знаю, що гірше нікуди. Тому тільки вперед! Вірю, що все в наших руках, адже держава це ми!

Артем Сорока, 26 років
Фахівець у галузі Digital, займається
просуванням проектів в інтернеті

Як часто ви здаєте кров? Яку саме?

Спочатку здавав кров лише 1-2 рази на рік. Але у цьому році вже тричі був донором. Тобто, кожні 2 місяці стабільно здаю кров (для чоловіків дозволено бути донором раз у 60 днів). Планую зберігати даний темп і хоча б раз на 2-3 місяці здавати кров для дітей.

Скільки всього разів ви були донором? Як давно це робите?

Всього 7-8 разів був донором крові, по 450 мл кожного разу – тобто, за увесь час віддав приблизно 3-4 літри крові. І ще один раз був донором тромбоцитів. Це коли у вас беруть кров і на центрифузі відокремлюють тромбоцити, а трішки охолоджену кров повертають назад. І так разів 5-7. Дуже дивне відчуття, коли у жили повертається холодна кров.

Що підштовхнуло вас почати здавати кров, стати донором?

В перший раз це було просто з цікавості. Хотілось побачити процес зсередини. Також було бажання перевірити, чи дозволяє стан здоров'я бути донором. І заразом була можливість визначити свою групу крові. До речі, стабільна здача крові – це один зі способів стабільної перевірки у лікаря, адже перед кожною здачею у вас беруть кров на аналізи.

Якщо вперше став донором з цікавості, то далі це був усвідомлений крок. Коли вперше потрапляєш на територію лікарні, де бачиш ні в чому невинних маленьких дітей, які страждають від важких хвороб, то розумієш, що здача крові – це той мінімум, який повинен зробити кожен, принаймні, спробувати.

Що вас мотивує?

В першу чергу, мотивує ідея, що кожна здача крові – це плюс одна невеличка добра справа у цьому світі. Справа, яка може допомогти спасти чиєсь невинне життя або ж посприяти одужанню. Також мотивують і люди, а саме Олена Балбек і команда проекту #Среды_в_Охматдете, які щотижня (у середу) збирають охочих стати донорами і допомагають на всіх етапах процесу.

Чи дотримуєтеся ви якоїсь спеціальної дієти, чи займаєтеся спортом, аби бути донором?

Особливої дієти не дотримуюсь. Лише за день до здачі варто відмовитись від жирної, гострої, копченої їжі, молочних продуктів і яєць. Займаюсь спортом, але для донорства це не обов'язкова вимога. Хоча це допомагає медсестрам потрапляти у вени.

Чи були у вас такі випадки, коли вас “бракували”? На місці говорили, що вас не допускають до здачі крові.

Ні, таких ситуацій особисто у мене не виникало. Але дуже часто люди не підходять по дуже різним причинам: мала вага (менше 50 кг), низький гемоглобін, здуття вен тощо. Тому, як правило, з 10 бажаючих приблизно лише 5 підходять для донорства, а іноді й менше.

Михайло Сидоренко, 44 роки
Майстер лісової пожежної станції, МНС


Як часто ви здаєте кров? Яку саме?

Здаю тільки тромбоконцентрат і лише тоді, коли потрібно реципієнту. Як правило, це діти з відділення трансплантації кісткового мозку Охматдиту. Виходить від 2 до 6 разів на рік.

Скільки всього разів ви були донором? Як давно це робите?

У донорській книжці 42 записи, але кілька донацій не враховано. Здаю з січня 2006 року.

Що підштовхнуло вас почати здавати кров, стати донором?

Хвороба дочки привела до лікарні, де лікування без донорів не буває. Потім записався в базу донорів, а потім потрапив в "мамині блокноти", які передавалися з рук у руки.

Навіщо ви це робите? Що вас мотивує?

Людям потрібна допомога, а я знаю, як і чим я можу допомогти і як це важливо, знайти донора з першого дзвінка. У дочки було 44 вливання – можливо, потрібно просто повернути борг.

Чи дотримуєтеся ви якоїсь спеціальної дієти, чи займаєтеся спортом, аби бути донором?

Спеціальної дієти не дотримуюся. Їм те, що подобається, а також не заважає здоровому способу життя і регулярно бігати марафони на аматорському рівні. При такому способі життя в раціоні просто немає місця алкоголю і шкідливій їжі.

Чи були у вас такі випадки, коли вас “бракували”? На місці говорили, що вас не допускають до здачі крові.

Було кілька разів. Можливо, через ослаблення імунітету, хоча на самопочутті це ніяк не позначалося. Дуже неприємно і незручно від того, що не виправдав очікування людей, які на мене сподівалися, адже сам розумієш, що значить знайти нового донора. Через деякий час повторно проходив обстеження й знову регулярно здавав.

Ірина Славінська, 31 рік
Голова Всеукраїнської молодіжної організації
Асоціація молодих донорів України, засновник соціального
проекту з рекрутингу донорів крові ДонорUA


Як часто ви здаєте кров? Яку саме?

Не так часто, як хотілося б. Двічі на рік намагаюся обов'язково здавати цільну кров. Для дачі компонентів я не зовсім підходжу за фізичними даними – вага, наприклад, у мене не така велика і вени не дозволяють здавати плазму і тромбоцити.

Скільки всього разів ви були донором? Як давно це робите?

Я вже 7 разів здавала кров з 2012 року, стаж 5 років.

Що підштовхнуло вас почати здавати кров, стати донором?

У 2012 році я прийшла працювати в Асоціацію молодих донорів України і з того часу ядонор крові. До цього я не знала, що можна бути донором, що це корисно і важливо. І тільки після того, як я побачила, скільки людей потребують допомоги, відразу почала здавати кров. І проблема не в тому, що немає донорів. Проблема набагато глибша. Ніхто не знає, що таке донорство, як стати донором. І чим глибше зайти в рішення проблеми дефіциту крові, тим ясніше видно ситуацію.

Навіщо ви це робите? Що вас мотивує?

Відповідь проста – я здаю кров, тому що я людина. Я можу допомагати. І це роблю. Адже бути донором – це бути людиною. Це як любити.

Чи дотримуєтеся ви якоїсь спеціальної дієти, чи займаєтеся спортом, аби бути донором?

Я веду здоровий спосіб життя. Я спортсменка, танцювала в Тодесі. Світ спорту і танцю для мене дуже близький і рідний. Є спеціальне харчування або дієта для донорів, але для мене це моє звичайне харчування. Правильне харчування – це основа здоров'я.

Чи були у вас такі випадки, коли вас “бракували”? На місці говорили, що вас не допускають до здачі крові.

Ні, на щастя, я завжди успішно проходжу медогляд перед здачею крові. Але я знаю випадки, коли є відводи, тому перед кожною кроводачею я читаю лекції для донорів. Правильна підготовка – це 90% успішної здачі крові або її компонентів. Але не все і не завжди залежить від підготовки. Є список протипоказань, хто не може бути донором і як би людина не готувалася, є обмеження. Бути донором не так і просто – потрібно завжди бути здоровим. У наш час це ціле багатство.

Влад Самойленко, 27 років
Менеджер проектів у галузі транспортної інфраструктури

 

Як часто ви здаєте кров? Яку саме?

В цьому році здавав так часто (4 чи 5 разів), що лікарі порадили зробити відновлювальну кількамісячну паузу. Останні півтора роки здаю тромбоконцентрат, оскільки донорів, які мають якісні показники, мало: 99% жінкам не дозволяють, а не всі чоловіки проходять тести.

Скільки всього разів ви були донором? Як давно це робите?

Активно почав здавати кров (спочатку плазму) весною 2014 року для військових. З січня 2016 року почав здавати тромбоконцентрат. За цей час здавав більше 10 разів плазму, а також тромбоконцентрат в різних медцентрах та організаціях. Всього 12-13 разів.

Що підштовхнуло вас почати здавати кров, стати донором?

Необхідність допомагати. Ми пережили страшний 2014 рік, і оскільки не ломанувся на війну, то зрозумів, що маю допомагати іншими різними маленькими справами. В першу чергу, військовим. Тоді ентузіазм і бажання допомагати вирувало серед усіх нормальних та активних людей, що породило правильні звички, тренди. Коли ситуація дещо стабілізувалась, а я став більше розбиратись в цих питаннях, дізнався, що часом батьки не можуть знайти дозу тромбоцитів для своїх дітей в Охматдиті, навіть за великі гроші, навіть по всій області. А існує ризик того, що дитина після опромінення просто не матиме імунітету, щоб вижити. Імунітет якраз і піднімають за рахунок донорських тромбоцитів.

.

Що вас мотивує?

Мотивація проста – допомогти, дією зробити щось правильне та корисне. Дуже часто це морально заряджає самого себе (і легше переживати #зради в суспільстві), плюс власним прикладом мотивую друзів. Скромно зазначу, що на таку “голку” підсадив вже не одну людину.

Чи дотримуєтеся ви якоїсь спеціальної дієти, чи займаєтеся спортом, аби бути донором?

Якихось спеціальних дієт чи спортивних навантажень “під донорство” не притримуюсь. Я вже давно почав уважніше ставитись до свого раціону, і намагаюсь не вживати багато смажених і копчених страви (хоча, звісно, буває). Намагаюсь пити більше води, їсти більше овочів, фруктів. Зі спорту – невеличка зарядка щодня, кілька разів велопоїздки та хоча б раз на тиждень в тренажерний зал, але це все чисто для підтримання форми.

Андрій Гедз, 27 років
Менеджер в IT-компанії


Як часто ви здаєте кров? Яку саме?

Намагаюся здавати раз на 2,5-3 місяці, виходить 4-5 разів на рік. Щоразу здаю цільну кров.

Скільки всього разів ви були донором? Як давно це робите?

На даний момент я здавав кров вже 7 разів, тобто, вже 2 роки займаюся донорством.

Що підштовхнуло вас почати здавати кров, стати донором?

До нас в бізнес-центр на День донора приїхав пересувний пункт прийому крові, а мені завжди було цікаво, як це. Отже обставини склалися дуже вдало. Потім мені дали контакти Олени Балбек і проекту #Среды_в_Охматдете, і мене захопило.

Навіщо ви це робите? Що вас мотивує?

По-перше, це реальна допомога дітям, яким це потрібно. По-друге, донорство в Україні, на жаль, не сильно розвинене, та й багато людей, які бажають здати кров, "бракують" на місці. У мене протипоказань немає, і я вважаю своїм громадянським обов'язком робити це так часто, як можу. Ну і, врешті-решт, це корисно ще й для мого здоров'я

Чи дотримуєтеся ви якоїсь спеціальної дієти, чи займаєтеся спортом, аби бути донором?

Дієти не дотримуюся, просто виконую всі умови перед здачею крові: не пити алкоголь за 48 годин, не вживати таблетки за 72 години, не їсти жирного і смаженого напередодні ввечері, не їсти молочне перед здачею. Спортом займаюся, але це не для донорства, скоріше для себе. Може, це й допомагає.

Чи були у вас такі випадки, коли вас “бракували”? На місці говорили, що вас не допускають до здачі крові.

На цільну кров мене не "бракували" жодного разу, таких прецедентів не було. Один раз відмовили в здачі тромбоцитів, але це індивідуальні особливості організму.

Альона Гусєва, 23 роки
Керівник відділу, ЗМІ


Як часто ви здаєте кров? Яку саме?

Раз на три місяці і близько чотирьох разів на рік. Здаю тільки цільну кров і не більше 350 мл за раз.

Скільки всього разів ви були донором? Як давно це робите?

Донором була близько 10 раз, починаючи з 2015 року.

Що підштовхнуло вас почати здавати кров, стати донором?

Завжди боялася здавати кров, тим більше з вени. Але завдяки благодійній організації Свіжа кров 2 роки тому вперше наважилася стати донором. Підкупила прозорість процедури передачі крові в клініку Охматдит, а також повідомлення – кому допомагаю, з якою хворобою, який результат лікування дитини.

Навіщо ви це робите? Що вас мотивує?

Для мене важливо, щоб все зроблене мною приносило користь в коротко- або довгостроковій перспективі. Неважливо, якої сфери це стосується. І якщо я веду здоровий спосіб життя, і моя кров може допомогти будь-кому – я допоможу. Мотивує розуміння, що завдяки "частинці мене" підтримується або зберігається життя іншої людини, а також той момент, що я своїм прикладом можу долучити інших людей до активного донорства – і не тільки крові.

Ще один, менш альтруїстичний момент – зауважила тенденцію поліпшення самопочуття і загальної "легкості" організму після кожної донорської здачі крові.

Чи дотримуєтеся ви якоїсь спеціальної дієти, чи займаєтеся спортом, аби бути донором?

Спеціально для донорства не веду якийсь особливий спосіб життя, але правильно і збалансовано харчуюся, а також постійно займаюся спортом. Виняток – не вживаю м'яса і дуже рідко їм рибу.

Чи були у вас такі випадки, коли вас “бракували”? На місці говорили, що вас не допускають до здачі крові.

Кожна здача крові для мене – певний квест. "Бракують" з кількох причин – вага нижче 50 кг, нібито низький рівень гемоглобіну або пескетаріанскій тип харчування. Але здорові показники аналізів, приклад інших "маловагових" донорів або переконливе прохання ще раз перевірити гемоглобін все ж стають моїм допуском до здачі крові – і завжди успішно.


Сергій, 25 років
Медик, загін особливого призначення Національної Гвардії України Азов

  
 

Як часто ви здаєте кров? Яку саме?

Намагаюся здавати кожен раз, як буваю вдома у відпустці. Десь 2-3 рази на рік. Здаю цільну кров у сховище.

Скільки всього разів ви були донором? Як давно це робите?

Став донором у 2014 році, з того часу за можливості підтримую цей рух.

Що підштовхнуло вас почати здавати кров, стати донором?

Вперше здав кров, коли ситуація вимагала допомогти родичу моєї доброї подруги. Можливо, так би все і закінчилося, якби не Ксенія Савченко та Олена Балбек і їх #Среды_в_Охматдете. Їх задум мені дуже симпатичний, тому кожен приїзд додому не обходиться без походу в донорський центр. Це стало вже доброю традицією.

Навіщо ви це робите? Що вас мотивує?

Безоплатна допомога іншим – кращий показник людяності. Тим більше, допомога маленьким діткам. До того ж це дуже здорово для мого власного організму.

Чи дотримуєтеся ви якоїсь спеціальної дієти, чи займаєтеся спортом, аби бути донором?

Зважаючи на специфіку роботи, веду активний і здоровий спосіб життя, тому настанови "інструкцій для донора" абсолютно нічого не змінюють в моїй життєдіяльності перед здачею крові.

Чи були у вас такі випадки, коли вас “бракували”? На місці говорили, що вас не допускають до здачі крові.

Одного разу мене "завернули" з рекомендацією "дотримуватися дієти і вживати менше жирної їжі", оскільки на той момент доступ до нормального харчування був обмежений з низки причин. Але все це залишилося позаду, зроблені відповідні висновки. Тепер таких проблем немає.

Андрій Курілкін, 33 роки
Електромонтер. Працює в Укрзалізниці
й в одному з дошкільних закладів
Івано-Франківська. Пластун

 

Як часто ви здаєте кров? Яку саме?

Намагаюсь це робити згідно медичних показань, тобто, кожні 2-3 місяці. За рік це виходить 5-6 разів. Оскільки в мене дуже глибокі вени, здаю тільки цільну кров. Шкода, адже, рівень тромбоцитів маю достатній для здачі.

Скільки всього разів ви були донором? Як давно це робите?

Усього кров я здавав 12 разів, з них 10 – у своєму місті, на станції переливання крові, а ще 2 рази – в столиці, в Науково-практичному медичному центрі дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України. Роблю це третій рік поспіль.

Що підштовхнуло вас почати здавати кров, стати донором?

Коли я дізнався про вроджену ваду серця мого молодшого сина, Ромчика, ось тоді я замислився над тим, що кров потрібна багатьом людям. Здавав своїй дружині на пологи, сину на операцію. Хочу допомогти тим, хто цього потребує. Також не варто забувати й про АТО.


Що вас мотивує?

По-перше, бажання допомагати іншим. По-друге, оскільки я пластун, маю обов’язок перед своєю совістю робити добрі вчинки і тим самим ставати кращим і кориснішим. Також донорство спонукає мене бути здоровішим, а від цього я відчуваю лише користь.

Чи дотримуєтеся ви якоїсь спеціальної дієти, чи займаєтеся спортом, аби бути донором?

Особливої дієти не дотримуюсь, алкоголь не вживаю, не палю. Завдяки донорству полюбив чай. Стараюсь обмежувати себе перед здачею у жирній їжі.

Чи були у вас такі випадки, коли вас “бракували”? На місці говорили, що вас не допускають до здачі крові?

Такі випадки траплялись двічі. Скажімо так, це неприємна новина, коли настроївся на здачу, а тут усунення. Лишається тільки виконувати поради, наприклад, їсти щось з продуктів, які піднімають рівень гемоглобіну у крові.


Катерина Акименко, 28 років
Працює в консалтингу в сфері лідерства
та управління персоналом

 
 

Як часто ви здаєте кров? Яку саме?

Хотілося б набагато частіше – поки всього два рази була донором. Обидва рази здавала цільну кров. Зараз, тимчасово, я не можу здавати кров. Після того, як знову зможу, планую робити це раз на два-три місяці.

Що підштовхнуло вас почати здавати кров, стати донором?

Трохи менше року тому ми з чоловіком повернулися з Америки, де жили і навчалися рік в університеті на стипендії. Там, на одному з класів у мене був проект для Центру крові. Ми з командою намагалися придумати вирішення проблеми, яка була у центру – як мотивувати мілленіалів (або як кажуть по-іншому – покоління Y) здавати кров частіше. Виявилося, що в усьому світі, в принципі, з цим схожі проблеми. Кров потрібна завжди. Але, на жаль, не завжди, зайняті, активні молоді люди (кров яких найбільш затребувана) мають можливість/бажання ставати донорами частіше, або регулярно. На жаль, в Штатах я не могла здати кров, там були обмеження з громадянством, але вирішила, що в першу чергу, як повернуся додому, піду здавати кров.

Навіщо ви це робите? Що вас мотивує?

Мотивує те, що твої 500 мл крові можуть допомогти врятувати чиєсь життя

Чи дотримуєтеся ви якоїсь спеціальної дієти, чи займаєтеся спортом, аби бути донором?

Щоб бути здоровою і продуктивною, я здорово харчуюся і займаюся фізичною активністю. Мені здається, що зараз здоровий спосіб життя – це скоріше правило, ніж виняток. А цього достатньо для того, щоб у будь-який час стати донором (ну якщо більше серйозних обмежень по здоров'ю немає). Звичайно ж, є якась "дієта" за кілька днів до здачі – її обов'язково дотримуюся.

Чи були у вас такі випадки, коли вас “бракували”? На місці говорили, що вас не допускають до здачі крові?

Звичайно були, саме тому поки що я була донором всього двічі – я мало важила. Обмеження по вазі – 50 кг. До повернення зі Штатів я весь час важила в районі 46-48 кг. І в мене ніде не брали кров. Говорили, "йди, дитино, поїш ще трохи, і повертайся ...". Але на американській їжі я злегка набрала кілограмів і мене нарешті допустили. Потім удома, на справжній, звичній для організму їжі я знову скинула вагу десь до 49-50, і другий раз мене пустили вже просто тому, що Охматдиту дуже критично потрібна була група 4+.

Олексій Тищенко, 20 років
студент


Як часто ви здаєте кров? Яку саме?

Раз на три місяці, цільну.

Скільки всього разів ви були донором? Як давно це робите?

Був уже 4 рази донором, почав з серпня минулого року.

Що підштовхнуло вас почати здавати кров, стати донором?

Це сталося спонтанно. Дівчата на моєму факультеті організували проект Zdai Blood, який присвячений культурі донорства. Вони дуже якісно поставилися до оформлення своїх сторінок в соціальних мережах, професійно розкрили проблему донорства в Україні та пояснили всю важливість цього процесу. Таким чином, я став частиною цієї культури.

Навіщо ви це робите? Що вас мотивує?

Є низка причин, через які я це роблю. По-перше, це корисно для організму. По-друге, у мене з дитинства була мрія врятувати чиєсь життя, але зважаючи на свій вік, ніяк не міг зрозуміти, як це здійснити. Цей проект відкрив мені очі на можливість дарувати людям шанс на одужання, і в кінцевому рахунку на життя, і все змінилося. Дуже приємно усвідомлювати свою значимість. Душу гріє думка про те, що в чиємусь організмі тече твоя кров. Незабаром поставив для себе нову мету – стати заслуженим донором України, а потім отримати вже і героя України.

Чи дотримуєтеся ви якоїсь спеціальної дієти, чи займаєтеся спортом, аби бути донором?

Донорство змінило моє життя. Раніше, я собі міг дозволити з'їсти шкідливої їжі – "а чому б і ні?!". Зараз все інакше, є розуміння того, що кожна з'їдена пачка чіпсів погано позначиться на моєму організмі, зіпсує якість моєї крові. Дзвінок з кардіологічного центру може пролунати в будь-який час доби, а це означатиме, що моя кров комусь буде потрібна.

Чи були у вас такі випадки, коли вас “бракували”? На місці говорили, що вас не допускають до здачі крові?

Був один випадок, це було під час Великодня. Тоді я дозволив собі відійти від здорового харчування. Мені зателефонували з лікарні, сказали, що дитині потрібна кров для операції. По приїзду, у мене був підвищений допустимий рівень якогось ферменту, через що мене не допустили до здачі ... Було дуже соромно і прикро, що підвів людину. Після того випадку подібного не відбувалося.

Юрій Федечко, 48 років
Тамада, ведучий. Засновник благодійного фонду
й директор благодійного товариства

 

Як часто ви здаєте кров? Яку саме?

5 разів на рік, частіше тромбоконцентрат.

Скільки всього разів ви були донором? Як давно це робите?

Донором був 16 разів протягом 7 років.

Що підштовхнуло вас почати здавати кров, стати донором?

Це найменше, чим я можу поділитись. Здавати кров – благородно і так по-людяному!

Що вас мотивує?

Я хочу полегшити життя батькам онкохворих дітей, по крайней мере, в цьому. Я спілкуюся з батьками дітей, які перебувають на лікуванні у відділенні гематології та інтенсивної хіміотерапії. Діти потребують переливання тромбоцитів принаймні раз в 10 днів. І для них знайти донора - важке завдання, вони постійно перебувають у пошуку. І насправді я збираю кошти дітям на трансплантацію кісткового мозку за кордоном. Тому саме донорство - це найменше, що я можу зробити.

Чи були у вас ситуації, коли вас "бракували"? На місці говорили, що вас не допускають до здачі крові.

Не було. Хоча тепер, після гострого тромбозу, кажуть, що мені вже закрили шлях в донорство. Сумно, але я спробую це змінити.

Олена Безуглова, 34 роки
Співзасновник ательє з пошиття одягу для собак Woofit

  
 

Як часто ви здаєте кров? Яку саме?

Здаю кров раз на 3 місяці. Виходить близько 4-5 разів на рік. Буває, що здаю раніше, ніж пройде тримісячний термін – якщо потрібна терміново кров моєї групи.

Скільки всього разів ви були донором? Як давно це робите?

"Кар'єру" донора почала в 2015 році. Скільки разів вже здавала кров, і не пам'ятаю. Якщо рахувати значки то 6.

Що підштовхнуло вас почати здавати кров, стати донором?

Почала здавати кров, коли моя подруга Олена Балбек проявила ініціативу і почала збирати донорів по середах в Охматдиті. Просто інформація про донорство стала доступнішою, так би мовити. Причин кілька. По-перше, це найпростіше, чим ми можемо допомогти дітям зі складним діагнозом. По-друге, здавши кров в перший раз, розумієш, що це просто, не страшно і не боляче. Більш того, це привертає увагу твоїх друзів і знайомих. Вони теж приєднуються, допомагають. Потім дізнаються їхні друзі і знайомі тощо. Таким чином, допомоги дітям стає все більше. По-третє, це корисно для організму.

Що вас мотивує?

Друзі, які приєднуються до здачі крові, їхні відгуки і радість від того, що і вони можуть допомогти.

Чи дотримуєтеся ви якоїсь спеціальної дієти, чи займаєтеся спортом, аби бути донором?

Я намагаюся вести здоровий спосіб життя не тільки через донорство.

Чи були у вас такі випадки, коли вас “бракували”? На місці говорили, що вас не допускають до здачі крові?

Так, останні два рази якраз з цих ситуацій. Перший раз не склалося з гемоглобіном, другий раз – з лейкоцитами. Це найпоширеніші причини відводу. Чекаю кілька тижнів і знову повертаюся. До речі, таким чином стежиш за здоров'ям.

Анастасія Прокопенко, 23 роки
Відеоредактор, ЗМІ

 
 

Як часто ви здаєте кров? Яку саме? Як давно це робите?

Кілька разів на рік, частіше поки не виходить. Здаю зазвичай цільну кров, один раз здавала плазму. Почала в 19 років.

Навіщо ви це робите? Що вас мотивує?

Бабуся була лікарем і мені хотілося якось долучитися до цієї сфери діяльності та допомогти комусь. Крім того, неприємно було уявляти, що чиїсь рідні гарячково бігають по всім лікарням в пошуках такого необхідного ресурсу. Кров здавала цілеспрямовано по побаченим в Фейсбуці постам-закликам, але не завжди уточнювала, чи перелили комусь здану мною кров і чи знадобилося вона взагалі.


Чи дотримуєтеся ви якоїсь спеціальної дієти, чи займаєтеся спортом, аби бути донором?

Не дотримуюся. Для мене це питання пориву, а не способу життя. Та й не завжди знаєш, як вийде. Кілька разів йшли з пар, щоб здати кров для донорських організацій на кшталт Червоного хреста.

Чи були у вас такі випадки, коли вас “бракували”? На місці говорили, що вас не допускають до здачі крові?

У мене немає, я намагалася приходити в здорові для організму часи. Але з мамою така історія була. Вона наслухалася історій про брак крові в лікарнях, знайшла найближчу станцію переливання крові в Мелітополі і пішла звідти ні з чим зі своєю другою негативною. "Ми поки не маємо потреби у вашій групі крові і такому резус-факторі", – сказали там. І так ще кілька раз. Мама була трохи здивована, чому в медичних статтях і на конференціях говорять про незначну кількість донорів, а кров або плазма здорової жінки нікому не потрібна. З огляду на те, що кров все одно здається не потрібній людині, а поповнює загальну базу тим паче дивно. Отож здаю за двох, поки беруть.


Юля Подобєд, 29 років
Засновниця майстерні з індпошиву жіночого одягу та аксесуарів

  
 

Скільки всього разів ви були донором? Як часто здаєте кров?

Здавала кров один раз. Планую здавати її тричі на рік.

Що підштовхнуло вас почати здавати кров, стати донором?

Мене надихнула Олена Балбек, я стежила за її новинами і проектом #Среды_в_Охматдете на Фейсбуці. Довго збиралася, трохи боялася. Але намагалася свій намір ні з ким не обговорювати, щоб не передумати. У березні цього року я таки зважилася, і це виявилося набагато простіше, ніж мені уявлялося.

Навіщо ви це робите? Що вас мотивує?

Віддаючи, отримуєш врази більше. Я залежна від обміну енергіями людина – це мною і рухає. Я здавала кров в загальну базу, а не конкретній людині. І ті 4 хвилини, що я пролежала на кушетці, нічого мені не коштували, а для когось можуть виявитися рятівними. Дурниць про те, що я можу заразитися, або що мою кров потім продадуть за величезні гроші я все-таки встигла наслухатися, тому перед початком процедури прочитала Отче наш і поклалася на Божу допомогу. Це допомагає в боротьбі з сумнівами!

Чи дотримуєтеся ви якоїсь спеціальної дієти, чи займаєтеся спортом, аби бути донором?

Кілька днів без алкоголю, жирної гострої їжі пережити можна. У мене був ще один, мій особистий, пункт – я пошила собі нову сукню. Люблю відзначати важливі для мене події новим красивим вбранням.

Чи були у вас такі випадки, коли вас “бракували”? На місці говорили, що вас не допускають до здачі крові?

Оскільки я здавала 1 раз, то поки такого не траплялося. У день здачі у нас взяли кров з пальця, там було все в порядку, перевірили вагу (менше 50 кг не можна), випили солодкий чай і вперед і з піснею. Якщо кров "бракують", то можливо людині потрібно просто підлікуватися і зміцнити імунітет.

Олександр Яценко, 30 років
Працює у рекламі, в комунікаційній групі
Dentsu Aegis Network Ukraine

  
 

Як часто ви здаєте кров? Яку саме?

Насправді, не так часто, як можна було б – в середньому, 1 раз на рік. Щоразу ставав донором цільної крові.

Скільки всього разів ви були донором? Як давно це робите?

Загалом донором був 4 рази. Вперше здавав кров у 2011 році.

Що підштовхнуло вас почати здавати кров, стати донором?

Першого разу це було доволі випадково. Колега поцікавилась, чи немає у кого III(-), адже була необхідність допомогти рідній людині – хлопчику, який тоді лікувався в Охматдиті. Оскільки я знав, що моя група є з ненайпоширеніших і що існує доволі велика проблема з пошуком її донорів – з інтересом і бажанням допомогти погодився.

Що вас мотивує?

В першу чергу, для мене є важливою допомога людям, що її потребують та борються за своє здоров’я, а іноді і життя. Також, як не дивно, це завжди цікавий досвід – перевірити себе, показати приклад іншим, поспілкуватись із новими такими ж небайдужими людьми. Донорство об’єднує! До речі, тепер в мене є компаньйон, адже останнього разу лави донорів поповнила і моя дружина – тепер ми сім’я донорів.

Чи дотримуєтеся ви якоїсь спеціальної дієти, чи займаєтеся спортом, аби бути донором?

Спеціальної дієти як такої не маю. Водночас зрозуміло, що перед здачею дотримуюся рекомендацій по харчуванню. Спортом займаюсь регулярно – фітнес та активні види відпочинку.

Чи були у вас такі випадки, коли вас “бракували”? На місці говорили, що вас не допускають до здачі крові?

На щастя, не мав негативного досвіду з відмовою від здачі, але момент з підтвердженням “придатності” завжди є інтригуючим.

Даша Урвачева, 23 роки
Дизайнер-ілюстратор

 

Скільки всього разів ви були донором? Як давно це робите?

Здавала всього двічі і ось скоро піду в третій раз. Почала в лютому цього року.

Що підштовхнуло вас почати здавати кров, стати донором?

Олена Балбек і її проект #Среды_в_Охматдете. Я закохалася в цю ініціативу, коли щосереди людина встає з самого ранку і їде в Охматдит тільки для того, щоб все пояснити і розповісти новим донорам. Спочатку нас зв'язала творчість, я запропонувала зробити для цього проекту значки, і ми придумали Піни з клітинами крові, які тепер видаються людям після кожної здачі. Спочатку були значки, а потім я пішла як донор.

Навіщо ви це робите? Що вас мотивує?

Я не вважаю це чимось незвичайним. Я здорова і можу поділитися тим, що потрібно іншим людям без шкоди собі. Найскладніше в донорстві для мене – ранній підйом, все інше було одне задоволення, особливо з такою хорошою компанією.

Чи дотримуєтеся ви якоїсь спеціальної дієти, чи займаєтеся спортом, аби бути донором?

Дотримуюся рекомендацій перед самою здачею крові. В Україні досить багато дрібних обмежень, але це все можна вирішити.

Чи були у вас такі випадки, коли вас “бракували”? На місці говорили, що вас не допускають до здачі крові?

Так. Тільки завдяки донорству я дізналася, що в мене, виявляється, досить рідкісний тип крові з подвійним резусом або Kell - фактор. Дітям її не переливають, але є проект Серцеві Четверги, де я можу здавати кров для дорослих.

Наталя Осиково, 45 років
Тренер зі ЗСЖ, косметолог.
Засновник громадської організації NOVAКРОВ

 

Як часто ви здаєте кров? Яку саме? Як давно це робите?

Раз на місяць здаю плазму. З 2011 року, з перервами за станом здоров'я.

Що підштовхнуло вас почати здавати кров, стати донором?

Милосердя, бажання допомогти тим, хто цього потребує.

Навіщо ви це робите? Що вас мотивує?

Особиста соціальна відповідальність

Чи дотримуєтеся ви якоїсь спеціальної дієти, чи займаєтеся спортом, аби бути донором?

Щодо режиму підготовки – стандартна процедура: за 48 годин виключаю смажене і гостре, алкоголь, фізичне навантаження залишається тим самим. Перед донацією головне – добре відпочити і виспатися. Сніданок обов'язковий – каша без молока, солодкий чай або кава без молока.

Чи були у вас такі випадки, коли вас “бракували”? На місці говорили, що вас не допускають до здачі крові.

Так, бувають періодично через низьку вагу, низький тиск і недостатню норму показника гемоглобіну. Виходжу з гумором і з позитивом. Їм, відновлююся. Якщо не можу здати кров (плазму), то можу допомогти своїм умінням в організації людей – проводжу пропаганду донорства серед своїх друзів і знайомих.

Аліна Бутим, 25 років
Викладач української мови та літератури,
перебуває в декреті

 

Як часто ви здаєте кров? Яку саме? Як давно це робите?

Раніше здавала постійно цільну кров. Всього 5 разів мала можливість бути донором. Вперше здала кров у 2011 році.

Що підштовхнуло вас почати здавати кров, стати донором?

Перший раз здавала для подруги. Чесно кажучи, не знала, що є така потреба у нашій країні. Навчаючись у Тернополі, була активною студенткою і в 2011 році з’явилась можливість відвідати з’їзд Асоціації молодих донорів України. Відтоді все ніби перевернулось, і я почала не лише здавати кров, а й пропагувати безоплатне донорство. З того часу я координатор від ВМГО Асоціація молодих донорів України. Зараз очолюю осередок у м. Львів. Це те, що приносить мені духовне задоволення, що я можу допомагати тим, хто цього потребує. А зараз і гордість, що я маю причетність до створення бази донорів – один із проектів Асоціації молодих донорів України.



Що вас мотивує?

Коли я побачила, що дійсно існує така проблема – це стало як стиль життя. Мені приємно, що моя кров рятує комусь життя, що я можу зробити щось для інших, при цьому не нашкодивши собі. Мені здається, що кожен громадянин повинен свідомо йти і здавати кров, щоб не було нестач, щоб батьки, родичі, які і так переживають стрес, коли щось трапляється з їхніми рідними, не бігали з криком про пошуки донорів. Взагалі ніхто із нас не застрахований і повинен розуміти, що завтра йому може бути потрібна чиясь кров для життя.

  

Чи були у вас такі випадки, коли вас “бракували”? На місці говорили, що вас не допускають до здачі крові.

Декілька разів мені забороняли здавати, бо я мала замалу вагу.

Олексій Поддячій, 20 років. Валерія Савченко, 21 рік.
студенти

 

Скільки всього разів ви були донорами? Як часто здаєте кров?

В: Вперше здала кров ще в 2012 році, коли поїхала на рік за грантом до США. Там допомагала з організацією подібного заходу в школі і вирішила сама стати донором. Тоді це було щось на кшталт "а чому б і ні". Регулярно почала здавати кров минулого літа, під час акції Zdai blood в Охматдиті. Тоді мій хлопець, Олексій, послухавши мої розповіді про минулий досвід, пішов перший, а на другу акцію вже пішли разом. Взагалі намагаємося ось так раз на два місяці і здавати, отож у кожного вже 4-5 донорських акцій за плечима. Здаємо зазвичай кров по 320 мл, більше нам не дозволяють.

Що підштовхнуло вас почати здавати кров, стати донором? Що вас мотивує?

В: Як я вже говорила, починала чисто "за компанію", без якихось думок з цього приводу. Через кілька місяців після першої здачі мені прийшов лист від Червоного Хреста з повідомленням, що моя кров успішно перелита комусь, що було дуже приємно. Здавалося б, маленьке повідомлення, а вже відчуваєш себе справжнім донором. Зараз же йду на акцію більше з відчуттям, що можу комусь стати в нагоді і допомогти. Маючи десь 3,5 л крові, мені не шкода її віддавати.

А: Ніколи не пробував, цікаво було дізнатися, як це. І тільки почавши цим займатися, зрозумів, що для мене це зовсім просто, а багатьом людям може допомогти. Не сказав би, що є якась причина для мотивації. Мені подобається сам процес, але я також розумію, наскільки це важливо.


Чи дотримуєтеся ви якоїсь спеціальної дієти, чи займаєтеся спортом, аби бути донором?

В: Стосовно дієт і спорту без фанатизму, дієта у мене студентська, але за здоров'ям все ж намагаюся стежити, тому здавати кров поки що дозволяють. Природно, перед здачею намагаюся не порушувати рекомендації для донорів, але це, в принципі, все.

А: Дієти не дотримуюся, хіба що перед черговою здачею крові дотримуюся рекомендацій для донорів. Постійно тренуюся ось уже 14 років, тому для донорства це, напевно, досить добре.

Чи були у вас такі випадки, коли вас “бракували”? На місці говорили, що вас не допускають до здачі крові.

В: Так щоб бракувати, то чи не бракували, однак через невеликий брак ваги і проблеми з зором, понад 320 мл віддавати за раз не дозволяють, хоча я була б не проти здати і більше.

А: Ні, не було, але мене мало не "забракували" через проблеми із зором, коли вперше прийшов. Лікар все ж допустив, але дозволив здавати тільки 320 мг, а не 450, як це зазвичай роблять.


Юлія Ярошенко, 30 років
Сексолог, співкерівник центру Sexual Сulture,
інструктор Української федерації Йоги,
засновник Клубу Донорів Крові

 

Як часто ви здаєте кров? Яку саме?

За весь час я здавала кров лише кілька разів. Для мене мета благодійництва не тільки в допомозі, а в тому, що привертати увагу громадськості до простих, добрих і благородних справ.

Що підштовхнуло вас почати здавати кров, стати донором?

Мені завжди хотілося допомагати, а також надихати людей на добрі вчинки. До того ж у донорства є маса переваг. Оскільки я медик, я можу говорити не тільки про ейфорію, яку відчуваєш, коли безкорисливо допомагаєш людям. Донорство допомагає стежити за своїм здоров'ям, адже кров можуть здавати тільки здорові люди. Кожному донору проводять безкоштовні аналізи на гепатит, ВІЛ та сифіліс. Це стимулює більш усвідомлено ставитися до свого здоров'я. До того ж кровоcдача стимулює вироблення нових кров'яних тілець, а мікрострес, який відчуває організм, допомагає виробити звичку до втрати крові, тобто організм стає більш адаптований до різного роду стресів і навантажень.

Навіщо ви це робите? Що вас мотивує?

Найбільше мене мотивує можливість показати людям, що добрі справи – це прості й приємні кроки, які можна здійснювати з задоволенням. Також мотивує те, що з кожним роком бажаючих здати кров стає все більше – і не заради грошей, не заради додаткового дня або інших вигод. А тому, що в суспільстві зростає усвідомленість. І це тішить безмежно і спонукає організовувати все нові і нові заходи.

Чи дотримуєтеся ви якоїсь спеціальної дієти, чи займаєтеся спортом, аби бути донором?

Я – носій йогівської традиції. Практикую йогу щодня, у мене складені різні комплекси пранаям і очисних методик, якими я підтримую себе у формі. Я не дотримуюся строгих дієт, однак мінімум двічі на рік голодую. Що ж стосується дієти перед здачею крові, то існує пам'ятка Донора, в якій написано, від яких продуктів і за який період рекомендується відмовитися.

Владислава Цокало, 22 роки
Студентка. Співорганізатор донорського проекту Zdai Blood

 

Як часто ви здаєте кров? Яку саме?

Кров здаю регулярно, кожні 2-3 місяці. Зазвичай була донором цільної крові. Однак, як минулий раз прийшла здавати кров, після останньої донації пройшло менше 60 днів, тому мені дозволили бути донором плазми.

Скільки всього разів ви були донором? Як давно це робите?

Вперше стала донором рік тому. Відтоді мала 5 донацій: 4 – цільної крові, 1 – плазми.

Що підштовхнуло вас почати здавати кров, стати донором?

Думка про те, що від моєї крові може залежати життя маленької дитинки якось заділа, тому рішення про здачу крові було прийнято миттєво. Крім того, я вирішила підтримати подругу Дарину Власенко та її проект Zdai Blood, а також привести із собою ще двох потенційних донорів.

 

Що вас мотивує?

Проблема донорства в нашій країні дуже запущена. Крові не вистачає і бувають жахливі ситуації, коли людина може померти через недостатню кількість донорської крові. А ще є велика кількість людей, що мають різні протипоказання і не можуть бути донорами. Тому якщо я знаю про проблему, не маю жодних протипоказань, чому б не допомагати? Крім того, це профілактика здоров’я. Постійні донори мають повне обстеження крові що 2-3 місяці.

Чи дотримуєтеся ви якоїсь спеціальної дієти, чи займаєтеся спортом, аби бути донором?

Є деякий перелік продуктів, які варто і не варто вживати за декілька днів здачі крові. Притримуючись цих рекомендацій, ми готуємо свій організм для отримання позитивних аналізів. Також я підтримую свою фізичну форму: відвідую тренажерну залу і займаюсь бігом. Але це не для того, щоб бути донором, а просто для себе. Та і взагалі, веду здоровий спосіб життя.

Ксюша Савченко, 27 років
Архітектор. Співорганізатор ініціативи #Среды_в_Охматдете

 

Як часто ви здаєте кров?

За останні 5 років я здала кров двічі. Донорство – справа важлива і вкрай усвідомлена. Якщо у тебе є тимчасові обмеження, то краще почекати з донорством. Але замість себе можна покликати інших волонтерів, і тим самим поширювати інформацію про таку важливу і потрібну людству справу. Багато людей регулярно потребують донорської крові, а деякі – буквально щоденно.

Навіщо ви це робите? Що вас мотивує?

Я роблю це тому, що розумію, як це може комусь допомогти. Буває, зовсім маленькій ще людині, зовсім трохи, але все-таки допомогти. Коли нас стає трохи більше, то вага цієї допомоги збільшується в рази і можна претендувати на роль усвідомленої нації, все ще поки можна.

Чи дотримуєтеся ви якоїсь спеціальної дієти, чи займаєтеся спортом, аби бути донором?

Спортом займаюся, дієт ніяких не дотримуюся. Водо-, їжа, сон, завжди повертає сили чашка чаю зі свіжою м'ятою.

Чи були у вас такі випадки, коли вас “бракували”? На місці говорили, що вас не допускають до здачі крові.

Мій стан здоров'я підходив для можливого донорства, тому не було таких ситуацій. Було, що тиск на другій здачі підвищився, або знизився, не пригадаю вже, але не суть в тому, що лікар рекомендував пройтися, прогулятися і після цього повернутися. Повернулася, допустили, здала.

Дмитро Стрельчин, 35 років
Приватний підприємець в сфері E-commerce




Як часто ви здаєте кров? Яку саме?

Не більше 1 разу на рік, починаючи зі студентських років.

Що підштовхнуло вас почати здавати кров, стати донором?

Найчастіше на це підштовхують дружина або друзі.

Навіщо ви це робите? Що вас мотивує?

Приємно усвідомлювати, що моя кров може допомогти комусь одужати, або навіть врятувати життя.

Чи дотримуєтеся ви якоїсь спеціальної дієти, чи займаєтеся спортом, аби бути донором?

Дотримуюся дієти і займаюся спортом, але не можу сказати, що роблю це для того, щоб бути донором.


Коментарі

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Ідея та реалізація: Катерина Корнієнко

Оформлення: Дар'я Алтуніна