Спецпроект
АРХІТЕКТОР ЯСКРАВИХ ВРАЖЕНЬ
Засновник Сoncert.ua і VIRUS Music Дмитро Феліксов - про музичну журналістику, українських артистів і світові тренди
Дмитро Феліксов - СЕО в агентстві Concert.ua і гендиректор VIRUS Music. Івент-компанію VIRUS Music запустив у 1999-му разом з другом дитинства, діджеєм Євгеном Лисенком. Вони сфокусувалися на електронній музиці і привезли в Україну Global Gathering, Armin Only, Godskitchen та інші великі, всесвітньо відомі фестивалі.
У 2012-му Феліксов і Лисенко запускають онлайн-сервіс з продажу квитків на музичні заходи. Сьогодні їх дітище - Concert.ua - лідер на ринку в своєму сегменті і офіційний партнер таких великих українських фестивалів як Zahid.Fest, Koktebel Jazz Fest і Z-Games.
У 2012-му Феліксов і Лисенко запускають онлайн-сервіс з продажу квитків на музичні заходи. Сьогодні їх дітище - Concert.ua - лідер на ринку в своєму сегменті і офіційний партнер таких великих українських фестивалів як Zahid.Fest, Koktebel Jazz Fest і Z-Games.
За кермом нової BMW X5 Феліксов досліджує Солдатську слобідку - історичну місцевість в самому центрі Києва, де відмінно збереглися вузькі вулички і старовинні будівлі з унікальною архітектурою. Під час поїздки Феліксов згадує, як запускав свій перший бізнес, розмірковує про сучасні музичні тренди в світі, українську музичну журналістику та місце України на світовій сцені
Коли ти тільки запускав бізнес, як зрозумів, що цей задум буде вдалим?
Ці висновки я зараз вже вмію робити. Трохи повчився, почитав, тепер можу будувати бізнес-проекти, починаючи з аналізу сильних і слабких сторін ринку, його можливостей. Але якщо говорити про такі успішні проекти як Concert.ua і VIRUS Music, про організацію концертів - все це було виключно на інтуїції. Просто ти відчуваєш, що це може злетіти, і починаєш спрямовувати туди свою енергію.
Але були й невдачі, звичайно, в такому експериментальному підході. Це коли ти витрачаєш сили, час і гроші, а воно не злітає, і ти вимушено це кидаєш. Так в 2014-му нам довелося закрити кілька напрямів нашої роботи, щоб рухатися далі, тому що рух у всіх напрямах тоді не здавався можливим.
Звичайно, потрібно глибоко аналізувати, бути в середовищі, добре розбиратися в предметній сфері. Якщо говорити про продаж квитків, то ми [VIRUS Music] організовували заходи і на власні події за рік продавали 100 тис квитків. Все це відбувалося дуже незручно і некомфортно, ми були в пошуку оптимально зручного рішення для самих себе. І таким чином побудували модель продажу квитків - сервіс [Concert.ua], який був би зручний, насамперед, для організаторів подій. І вийшов успіх.
Але були й невдачі, звичайно, в такому експериментальному підході. Це коли ти витрачаєш сили, час і гроші, а воно не злітає, і ти вимушено це кидаєш. Так в 2014-му нам довелося закрити кілька напрямів нашої роботи, щоб рухатися далі, тому що рух у всіх напрямах тоді не здавався можливим.
Звичайно, потрібно глибоко аналізувати, бути в середовищі, добре розбиратися в предметній сфері. Якщо говорити про продаж квитків, то ми [VIRUS Music] організовували заходи і на власні події за рік продавали 100 тис квитків. Все це відбувалося дуже незручно і некомфортно, ми були в пошуку оптимально зручного рішення для самих себе. І таким чином побудували модель продажу квитків - сервіс [Concert.ua], який був би зручний, насамперед, для організаторів подій. І вийшов успіх.
Ви зараз в трійці лідерів серед компаній у цій сфері?
За великим рахунком, ми - компанія номер один. І за обсягом, і за іншими об'єктивними показниками. Ми - ключовий продавець квитків в Україні. Так, є кілька компаній-конкурентів, як і в будь-якій інший галузі. Монополії не існує і це добре.
З чого зазвичай починається твій робочий день?
Заводжу дітей в школу - зараз заняття у них стартують о 9 ранку. Далі їду в спортзал, годину займаюся. Ходжу туди три рази на тиждень. Спорт допомагає мені задрайвити цілий день.
Близько 10:30 з'являюся в офісі. Але сучасні технології дозволяють ще до цього, з самого ранку, починати читати повідомлення в месенджері, імейли на пошті, розкидати завдання дорогою на роботу. Мій робочий день закінчується близько 20:00.
Близько 10:30 з'являюся в офісі. Але сучасні технології дозволяють ще до цього, з самого ранку, починати читати повідомлення в месенджері, імейли на пошті, розкидати завдання дорогою на роботу. Мій робочий день закінчується близько 20:00.
Як багато часу проводиш в машині?
Багато. Я живу в передмісті й мінімальний час, що витрачається на дорогу в один бік, становить 40 хвилин. Це якщо немає заторів, у звичайному трафіку. Тобто, півтори-дві години на день я проводжу за кермом дорогою на роботу і з роботи. В дорозі слухаю музику. Взагалі прослуховую дуже багато плейлистів. Музика завжди була частиною мого життя. А питання про сучасні тренди стоїть для мене дуже гостро.
Якщо раніше [під час запуску VIRUS Music] ми з моїми друзями-колегами створювали тренди [в електронній музиці], по суті, були трендсеттерами, то зараз ми - послідовники. Ми продовжуємо працювати в сфері шоу-бізу, і для цього потрібно споживати дуже багато музики.
Якщо раніше [під час запуску VIRUS Music] ми з моїми друзями-колегами створювали тренди [в електронній музиці], по суті, були трендсеттерами, то зараз ми - послідовники. Ми продовжуємо працювати в сфері шоу-бізу, і для цього потрібно споживати дуже багато музики.
Як змінився музичний ринок в Україні за останні п'ять років? На що вплинули квоти на ТБ і радіо, обмеження на в'їзд?
Я такий собі посередник між глядачем і артистом. В обох випадках. Якщо я організовую заходи, то або підбудовуюся під смаки глядача, або намагаюся задати цьому тону смак. Більшою мірою це - перший варіант.
Тому наявність квот, заборона на в'їзд в нашу країну для деяких артистів - з одного боку, це звуження ринку, з іншого - для тих, хто може сюди приїжджати, можливості навпаки розширюються і їм потрібно більше працювати над своєю творчістю.
Я - за вільний ринок. Моя освіта і розуміння економічних процесів говорить, що ринок повинен вибирати споживач. Вважаю, що обмеження в'їзду, будь-яке квотування, вибіркове надання ефірного часу тим чи іншим артистам - це дуже погано. Категорично погано. Це суперечить законам ринкової економіки.
З іншого боку, якщо ви заборонили слухати чиюсь музику в радіоефірі - окей, люди все одно будуть слухати через інші джерела: YouTube, Apple Music тощо. Це дуже популярно серед молоді. І все, ми перестаємо слухати радіо.
Третина мого оточення взагалі не слухає радіо, половина з тих, хто слухає, робить це дуже вибірково. Думаю, що в подальшій перспективі якесь квотування взагалі не матиме результату. Все одно ми будемо слухати те, що подобається.
Що стосується приїзду сюди артистів: ну, так, звичайно, складно. Ми як глядачі не маємо можливості відвідати концерт того чи іншого артиста, тому що є заборона на в'їзд в країну для громадян іншої держави. Я вважаю, це не окей. За останній час деякі артисти також скасували свої концерти на території України, тому що їх страховки не діють в країнах, де введено воєнний стан.
Тому наявність квот, заборона на в'їзд в нашу країну для деяких артистів - з одного боку, це звуження ринку, з іншого - для тих, хто може сюди приїжджати, можливості навпаки розширюються і їм потрібно більше працювати над своєю творчістю.
Я - за вільний ринок. Моя освіта і розуміння економічних процесів говорить, що ринок повинен вибирати споживач. Вважаю, що обмеження в'їзду, будь-яке квотування, вибіркове надання ефірного часу тим чи іншим артистам - це дуже погано. Категорично погано. Це суперечить законам ринкової економіки.
З іншого боку, якщо ви заборонили слухати чиюсь музику в радіоефірі - окей, люди все одно будуть слухати через інші джерела: YouTube, Apple Music тощо. Це дуже популярно серед молоді. І все, ми перестаємо слухати радіо.
Третина мого оточення взагалі не слухає радіо, половина з тих, хто слухає, робить це дуже вибірково. Думаю, що в подальшій перспективі якесь квотування взагалі не матиме результату. Все одно ми будемо слухати те, що подобається.
Що стосується приїзду сюди артистів: ну, так, звичайно, складно. Ми як глядачі не маємо можливості відвідати концерт того чи іншого артиста, тому що є заборона на в'їзд в країну для громадян іншої держави. Я вважаю, це не окей. За останній час деякі артисти також скасували свої концерти на території України, тому що їх страховки не діють в країнах, де введено воєнний стан.
А як щодо українських артистів? Чи багато нових зірок з'явилося?
У 2014-му була криза, але за нею прийшов новий виток розвитку. З'явилися великі українські артисти: Макс Барських, Діма Монатік, Оля Полякова, Hardkiss, Kazka і багато тих, чиї імена раніше або не були нікому відомі, або вони намагалися пробитися на велику сцену, але їм це не вдавалося з тих чи інших причин. А зараз вони помітні, почуті і збирають великі зали.
А за кордоном українських артистів чекають?
Є дві мови, якими співає переважна кількість артистів у світі: англійська та іспанська. Але я не знаю жодного яскравого артиста, що співає англійською, який би підкорив світову сцену. Як нас там сприймають, складно сказати.
Знаю про успіхи Dakha Brakha, чув про успіхи Kazka в ротації, Onuka - так. Але я не можу сказати, що це якась нова тенденція і що з'явилася якась течія української музики в світі. Це якісь окремі перемоги.
Знаю про успіхи Dakha Brakha, чув про успіхи Kazka в ротації, Onuka - так. Але я не можу сказати, що це якась нова тенденція і що з'явилася якась течія української музики в світі. Це якісь окремі перемоги.
Розкажи про те, які вони - сучасні тренди? Що зараз популярно в музиці і в сфері організації заходів?
Лайф-перфоманс як був популярним, так і залишається. Шоу, великі зірки - люди будуть продовжувати ходити на це. З музики: електронна музика, хіп-хоп, r'n'b отримали друге дихання і це, на мою думку, тренд номер один у світі, у нас ці напрями теж розвиваються.
Взагалі музики стало більше, доступ до неї став простіше. У нас є можливість не слухати тільки те, що нам пропонують, а вибирати самостійно. Як раніше було: включаєш конкретне радіо, там плейлист з 30-50 пісень, які за тебе вибрала, за великим рахунком, якась одна людина. Зараз можна підписатися на один з сотні плейлистів, самостійно вибирати один з мільйонів треків і слухати це все.
Контент і музика визначають: чим кращий трек, чим яскравіша картинка, тим більше фанів. Виходить відео на YouTube і набирає 10 млн переглядів за день, ну або 100 млн за короткий час - це ж не просто так.
Взагалі музики стало більше, доступ до неї став простіше. У нас є можливість не слухати тільки те, що нам пропонують, а вибирати самостійно. Як раніше було: включаєш конкретне радіо, там плейлист з 30-50 пісень, які за тебе вибрала, за великим рахунком, якась одна людина. Зараз можна підписатися на один з сотні плейлистів, самостійно вибирати один з мільйонів треків і слухати це все.
Контент і музика визначають: чим кращий трек, чим яскравіша картинка, тим більше фанів. Виходить відео на YouTube і набирає 10 млн переглядів за день, ну або 100 млн за короткий час - це ж не просто так.
Як щодо платного контенту? Чи готові українці платити за музику, як вважаєш?
Особисто я плачу. Наприклад, підписався на YouTube Music - там платна підписка, але перші три місяці можна користуватися безкоштовно. Ще плачу за Apple Music, за перегляд фільмів на Megogo. Це дуже зручно. Вся музика світу - на відстані пари кліків.
А де її брати безкоштовно? Хіба ще існують сайти, на яких можна скачати просто так?
Що стосується книг, то не художню, освітню літературу я читатаю в паперовому вигляді, щоб була можливість підкреслювати олівцем потрібні місця. Художню, в цілому, читаю [в електронному вигляді] на Kindle, завжди їх купую. Пару доларів за книгу - це ж взагалі нісенітниця.
А де її брати безкоштовно? Хіба ще існують сайти, на яких можна скачати просто так?
Що стосується книг, то не художню, освітню літературу я читатаю в паперовому вигляді, щоб була можливість підкреслювати олівцем потрібні місця. Художню, в цілому, читаю [в електронному вигляді] на Kindle, завжди їх купую. Пару доларів за книгу - це ж взагалі нісенітниця.
Чи багато в Україні журналістів, які добре розбираються в музиці і здатні провести цікаве, не поверхове інтерв'ю з музикантом?
Музична критика у нас дуже слабка. Майже вся журналістика зводиться до похвальних од. Ми зараз переживаємо такий історичний етап, коли потрібно один одного підтримувати. І якщо говоримо про якийсь альбом, то обов'язково хвалимо його, якщо хтось щось створив, потрібно сказати: "Молодці!". І такий підхід - він правильний зараз, конкретно в цей часовий відрізок так і потрібно.
Але далеко не завжди сказане є правдою. Буває, слухаєш і думаєш: фігня - фігнею. Але говорити поки що про це не прийнято. Напевно, якщо говорити про музичну сферу, про музичну журналістику і критику - нам потрібно трохи подорослішати. Авторитет цих критиків повинен вирости, щоб їх критика сприймалася з повагою як артистами, продюсерами, так і глядачами.
Але далеко не завжди сказане є правдою. Буває, слухаєш і думаєш: фігня - фігнею. Але говорити поки що про це не прийнято. Напевно, якщо говорити про музичну сферу, про музичну журналістику і критику - нам потрібно трохи подорослішати. Авторитет цих критиків повинен вирости, щоб їх критика сприймалася з повагою як артистами, продюсерами, так і глядачами.
А плагіату багато?
Є такий вислів: "кради як художник". Не знаю, думаю, все вже винайдено. Справа, напевно, тільки в інтерпретаціях.
Шість запитань Дмитру Феліксову:
Ким хотіли стати в дитинстві і чому?
У мене є запис 1986 року, де у мене тато запитує, ким я хочу бути, і я відповідаю: "Танкістом". Мені тоді було 7 років.
Пізніше, коли стали викристалізовуватися конкретні інтереси, я хотів стати бізнесменом. В принципі, так і вийшло.
Пізніше, коли стали викристалізовуватися конкретні інтереси, я хотів стати бізнесменом. В принципі, так і вийшло.
Як вважаєте за краще відпочивати і "провітрювати мізки"?
Раніше я вживав алкоголь, але вже сьомий рік зовсім не вживаю алкоголь і не курю тютюн. Тоді для мене це було способом випустити пар. Зараз, напевно, відпочинок - це зміна роду діяльності, повернення в сім'ю, концентрація на інтересах сім'ї і дітей. Також допомагає змінити картинку - злітати кудись на кілька днів на вихідних.
Що ви вважаєте своєю найбільшою невдачею в житті?
Нема, напевно, такого. Я людина дуже позитивно налаштована, в будь-якій ситуації шукаю можливості. Якщо мені щось не подобається, спочатку це викликає у мене негативну емоційну реакцію: я впадаю в розпач або гніваюся. Але, в підсумку, це може бути для мене корисним уроком.
А найбільшим успіхом?
Люди, які мене оточують. У школі я зустрів свого найкращого друга, з яким ми і тоді, і зараз і на майбутнє будуємо наш бізнес. Це і моя дружина Оксана, з якою ми знайомі вже близько двадцяти років.
Ваша найвдаліша операція, що кардинально змінила життя?
Зустріч з моїм другом і партнером Женею понад двадцять років тому - вона визначила нас обох. Якщо говорити про ситуацію, то, напевно, це криза в 2013-2014 роках. Вона дуже сильно змінила мене, моє ставлення до роботи, людей, до того, чим я займаюся. Це поворотна точка, яка повинна статися в житті кожного.
Ваша суперздібність?
Людей відчувати. Думаю, я вмію це. У мене взагалі немає особливих здібностей: я не дизайнер, не креативник, я соромлюся виходити на сцену і ніколи не намагався реалізувати себе у цій сфері. Мене завжди оточували люди, більш талановиті, ніж я. А ось вміння зібрати всіх цих людей, це, напевно, і є моя суперздібність.