Нова реальність у технологічному секторі. Що зробили у Європі
Для тих, хто працює в оборонній або технологічній сфері, це сигнал
У Financial Times вийшла стаття, яка зараз бʼє рекорд з перегляду. Уряд Нідерландів узяв під свій контроль компанію Nexperia — виробника мікрочипів, що належить китайській групі Wingtech. Формально це пояснили «серйозними управлінськими порушеннями» та «загрозою технологічній безпеці Європи», але по суті йдеться про фактичне обмеження іноземного володіння стратегічним активом.
Nexperia виробляє мікрочипи, які використовуються практично в усіх сегментах європейської промисловості — від автомобільних систем до побутової електроніки. Після аналізу структури управління та ризиків Міністерство економіки Нідерландів вирішило застосувати механізм, що дозволяє державі тимчасово контролювати рішення компанії, аби виключити вплив зовнішнього акціонера. Суд в Амстердамі призупинив повноваження китайського директора, призначив незалежного керівника та заморозив будь-які зміни активів і персоналу на один рік.
Ця історія важлива не через конфлікт із Китаєм
Ця історія важлива не через конфлікт із Китаєм, а тому що вона демонструє нову реальність у технологічному секторі. Європейські держави дедалі частіше розглядають критичні виробничі ланцюги як елемент національної безпеки, незалежно від того, хто формально є власником. Йдеться не про політику й не про ідеологію — просто в сучасному світі контроль над технологіями став таким самим чинником захисту, як збройні сили чи енергетична незалежність.
Для тих, хто працює в оборонній або технологічній сфері, це сигнал, що регулятори дедалі жорсткіше реагуватимуть на будь-які ризики втрати контролю над ключовими компетенціями та інтелектуальною власністю. Фінансові інвестиції, навіть великі й легальні, більше не гарантують доступу до стратегічних активів, якщо існує підозра, що рішення ухвалюються поза юрисдикцією країни.
Фактично, це перший випадок, коли європейський уряд не просто заблокував угоду, а фізично взяв під управління приватну компанію в інтересах технологічної безпеки. І схоже, що таких прикладів далі буде більше — особливо у сферах, де виробничі процеси пов’язані з обороною, мікроелектронікою, енергетикою та даними.
Текст опубліковано з дозволу автора
