Нарешті хороші новини. Що сказав Трамп про Україну і Зеленського
Нарешті ми дочекалися хороших новин
Звернення Трампа 4 березня до Конгресу включало слова примирення із Зеленським, який за кілька годин до цього написав у соцмережі про підтримку зусиль Трампа закінчити війну Росії в Україні та висловив жаль з приводу скандалу в Овальному кабінеті 28 лютого.
Адміністрація Трампа мала б відновити військову допомогу та розвідувальну співпрацю, які США призупинили, щоб чинити тиск на Зеленського.
Це розчистило б шлях для Сполучених Штатів до співпраці з Україною та Європою, щоб подолати справжню перешкоду на шляху припинення війни: Путіна, Путіним, який, схоже, насолоджується видовищем, коли Сполучені Штати сваряться зі своїми друзями і союзниками. Натомість, як повідомляється, адміністрація заявила, що продовжуватиме зупинення цієї підтримки доти, доки не буде призначена дата переговорів з росіянами. Цей крок дає Кремлю всі стимули для повільного просування процесу. Будемо сподіватися, що очевидна слабкість цієї позиції призведе до її переосмислення і зміни.
Це грубий спосіб досягти вигідної угоди
Ще одним свого роду позитивним жестом стала похвальба Трампа, що зусилля США з «повернення» Панамського каналу просуваються завдяки тому, що американська компанія (BlackRock, хоча Трамп не назвав її) придбала ключові порти на обох кінцях каналу у гонконгської компанії. Це вселяє надію, оскільки припускає, що замість вторгнення в Панаму з метою захоплення каналу, Трамп міг би назвати перемогою те, що ключова інфраструктура, пов’язана з каналом, опиниться в руках США, а не Китаю. Це грубий спосіб досягти вигідної угоди.
Інші зовнішньополітичні кроки Трампа у промові є більш сумнівними або й зовсім поганими. Його погроза запровадити тарифи у відповідь для всього світу може на практиці означати жорсткий торг, що призведе до укладення певних угод. Але це також може легко призвести до торговельної війни, коли відповідні заходи зруйнують ланцюги поставок, розпалять інфляцію і сповільнять інвестиції в США.
Дедлайн до 2 квітня, встановлений Трампом, може бути переговорним прийомом, але загроза економічного націоналізму може стати гальмом для зростання, бо економіка США вже демонструє ознаки уповільнення. Трамп часто більш схильний погрожувати, ніж діяти й боротися з наслідками. Але це може призвести до поганих наслідків, враховуючи тарифи, які вже накладено на Канаду та Мексику.
Ганебно і показово, що Трамп повторив свою погрозу захопити Гренландію. Він намагався продемонструвати повагу до поглядів самих гренландців. («Якщо ви [гренландці] вирішите, ми вітаємо вас у Сполучених Штатах Америки»). Але він швидко додав: «Вона [Гренландія] нам потрібна… і так чи інакше, ми її отримаємо».
Ця загроза у імперському стилі ХІХ століття не просуває жодних інтересів США. Данія, відповідальна за зовнішню політику Гренландії, чітко дала зрозуміти, що буде рада задовольнити військові чи комерційні інтереси США в Гренландії. Насправді, Сполучені Штати не зробили жодних конкретних запитів щодо Гренландії.
У цьому і полягає суть справи: Трамп демонструє неповагу до очолюваної США системи альянсів і партнерств, заснованих на спільних цінностях, які згладжують просування американських інтересів у спосіб, вигідний для обох сторін. Сполучені Штати могли б отримати те, що, як вони кажуть, хочуть у Гренландії, просто попросивши. Але це не шлях Трампа: у найгіршому випадку він вважає за краще говорити про грубу силу і погрожувати нею.
Якщо його реалізувати, то це шлях потужної держави ХІХ століття, і це шлях Путіна. Шлях Сполучених Штатів до глобального лідерства в «американському столітті» був іншим — винятковим — і він добре послужив Сполученим Штатам і вільному світу. Трамп, схоже, не має достатньо терпіння для такого підходу
Звернення Трампа до Конгресу не ознаменувало остаточної прихильності США діяти як типовий великодержавний вимагач. Цілком можливо, що Трамп використовуватиме тактику залякування для досягнення конкретних цілей, але не просуватиме деструктивний порядок денний і не укладатиме погану угоду з Путіним щодо України.
Але відсутність всеохоплюючого міжнародного бачення, заснованого на цінностях, і очевидне скочування до простої сили й антагоністичного мислення, має такі наслідки як чвари з друзями і погані угоди з супротивниками. Звернення до Конгресу було не таким вже й поганим. Але воно було свідченням проблематичної стратегії, що не принесе користі країні та вільному світу.
Переклад NV
NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Atlantic Council. Републікація повної версії тексту заборонена.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV
