Битва за свободу триває

У п’ятницю, 16 березня, ввечері, саме тоді, коли прем’єр-міністр України давав інтерв’ю тут на Радіо НВ, Генеральна прокуратура почала близько 15 обшуків складських та офісних приміщень компанії "Нова Пошта" в Києві, Полтаві, Харкові та Дніпрі.

“Усі слідчі дії відбуваються без залучення спецпідрозділів, в рамках закону. Тому говорити про нанесення шкоди інвестиційному клімату в країні не варто”, – написала речниця ГПУ. 

Про нанесення шкоди інвестиційному клімату в країні говорити справді не варто, бо важко нанести шкоду тому, чого майже нема.  

Більше місяця тому Фундація Heritage повідомила, що за результатами досліджень, економічна свобода у світі в минулому році підвищилась вшосте поспіль, вийшовши на найвищий показник за 24 роки досліджень. Світ у цілому є “помірно вільним”.

А Україна? А Україна – на останньому 44-му місці в Європі, хоч вона і має деякий прогрес у порівнянні з 2017-м. Але її загальна оцінка є суттєво нижчою за регіональні та світові середні показники.

«Олігархічна українська економіка сповільнилася навіть до початку окупації Криму в 2014 році, і нинішня агресія у східній частині країни сильно зашкодила економічному зростанню. Значного прогресу у здійсненні реформ було досягнуто, щоб зробити країну більш процвітаючою, демократичною та прозорою, але реформи потребують більших покращень, включаючи боротьбу з корупцією, розвиток ринків капіталу, приватизацію державних підприємств та вдосконалення законодавчої бази та верховенства права. Проте загальний ентузіазм щодо західних реформ зменшився, у той час як економічна стагнація продовжується. 

Без свободи ми справді можемо швидко повернутись до ролі малоросії

Є серйозні проблеми, пов'язані з корупцією в судах, однією з найслабших та найменш довірених державних установ в країні. Судді в значній мірі розглядаються як захисники бізнесу та інших потужних джерел впливу. Корупція залишається серйозною проблемою для України, а прогрес у підвищенні підзвітності є досить повільним. 

Бізнес-реформи призупинилися, і політична нестабільність продовжує ускладнювати невизначеність у регулюванні комерційних операцій. Україна має висококваліфіковану робочу силу з хорошими навичками, але кодекс праці є застарілим і він не застосовується послідовно. Нетарифні бар'єри перешкоджають торгівлі. Відкритість держави до іноземних інвестицій є нижчою за середню”, – пише Heritage, оцінюючи економічну свободу за такими параметрами як захист прав власності, ефективність правосуддя, чесність уряду, податкове навантаження, урядові видатки, фіскальне здоров’я, свобода бізнесу і праці, свобода монетарна, торгівельна, інвестиційна і фінансова. Все це становить чудовий порядок денний для реформ.

Україна у стані війни за свою незалежність. На відміну від країни агресора, у нас немає нафти. Застаріла промисловість з минулого століття занепала в результаті глобальної тенденції деіндустріалізації. Частина окупована ворогом. Державні інституції – відверто слабкі. Довіра до них дуже низька. В України є чорнозем, але у 21-ому столітті, смішно надіятись лише на нього. Отже єдине, на що залишається надіятись – це підприємливість, активність, інноваційність і відповідальність мільйонів українців.

Але все це неможливо без свободи. Для того, щоб в економіку справді влились мільйони, бізнес повинен бути якомога спрощений. Успіхи українців у бізнесі повинні всіляко вітатись і пропагуватись, а не переслідуватись. Бізнес найкраще платить податки на довірі, що ці гроші використовуються ефективно, а не через примус. Відтак, будь-які дії держави, які ведуть до зниження довіри, підривають соціальний капітал і економічні підвалини незалежної держави.

Без свободи ми справді можемо швидко повернутись до ролі малоросії, поведінку якої диктує великороський імператор, як би він не називався. Години і дні, втрачені українським бізнесом для “діалогу” з державою, що часто приходить без запрошення, у п’ятницю ввечері і в масках, є втратою підприємницького часу і таланту у глобальній конкуренції, і у першу чергу – економічній конкуренції з країною-агресором, які б солодкі промови у цей час не висловлювали державні керівники.

Отже, ті, хто притискає економічну (і політичну) свободу в країні, повинні бути і будуть покарані як зрадники країни. Війна за свободу триває. Вороги її (внутрішні і зовнішні) – відомі. Битва відбувається щодня.

Слухайте кожного понеділка о 20.00 в ефірі Радіо НВ авторську програму Павла Шеремети Економічний прорив

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

---