Трансгендер, а отже – безправний

0 коментувати

Державна міграційна служба України відмовила мені в клопотанні про надання статусу біженця або додаткового захисту

Відмова нагадує незв’язний реферат поганого студента. Найцікавіше те, що довідки російських спецслужб, доповнені цитатами з інтернет-енциклопедії стьобу “Лукоморе” підструктура української МВС вважає більш ґрунтовними доказами, ніж листи від міжнародних неурядових організацій.

Для порівняння я викладаю тут неприємні факти, які для мене є болісними та травмуючими. Та я роблю це, бо такі абсурдні приклади повсюди. В такому стилі приймаються рішення про долі людей з різних країн світу, які запитують притулок в Україні.

Як я вже згадав, чиновники ДМСУ вершать долі, використовуючи в якості доказі статті з гумористичного сайту. “Лукоморе” – це вкрай некоректний, написаний мовою ненависті ресурс, що представляє безліч статей на будь-яку тему без верифікації, вимог науковості або журналістської етики. Це а-ля Вікіпедія, тільки з матюками і метафоричними потоками жовчі.  

Посилаючись на цитату з цього ресурсу, ДМСУ вважає, що раз там написано, що проурядове угрупування “Окупай-педофіляй”, члени якого били мене в Омську, справді переслідує тільки педофілів – значить, так воно і є. А все інше – мої суб’єктивні вигадки. За версією ДМСУ, угрупування не переслідує трансгендерів, раз на сатиричному сайті так написано.

Я належу до суспільної групи ЛГБТ, отже в Сибіру зі мною можна робити все, що завгодно

Наступний приклад. “Заявниця повідомила, що ані до адміністративної, ані до кримінальної відповідальності не притягалася, що свідчить про суперечливість та недоведеність факту вчинення правопорушень іноземкою у країні громадянської належності, за які її могли викликати повістками представники ФСБ”.

Тобто, працівники ДМСУ всерйоз вважають, що ФСБ РФ викликає повістками тільки через реальні правопорушення? Виходить, на думку цієї підструктури МВС України Олег Сєнцов сидить в російській тюрмі саме через те, що він справді керував терористичною організацією? Чи Надія Савченко сиділа через те, що справді поцілила в журналістів?

І подібних аргументів ціла низка. “Никаких специальных ограничений прав представителей ЛГБТ не содержится в Конституции РФ и федеральных законах” Саме цю фразу ДМСУ наводить, щоб обґрунтувати свою тезу про те, що людей з соціальної групи ЛГБТ ніби як не переслідують в РФ. Тож виникає питання: чому український чиновник використовує російську документацію за аргумент? Адже згідно з російськими офіційними документами РФ і на Україну не нападала. Виходить, в картині світу ДМСУ ніякої російської агресії на території України не існує, раз в документах РФ такого не записано? Скажіть це в очі родичам загиблих українських солдатів і тим переселенцям, які приходять до мене на тренінги.

Та це ще не все. Описуючи ситуацію з ЛГБТ в РФ, ДМСУ не посилається на звіти з моніторингу ситуації та наслідки прийняття закону про заборону пропаганди цінностей, що не є традиційними. Натомість служба підсумовує текст, стверджуючи, що закон є наслідком самого себе, а це означає, що раз він сформульований евфемізмами, значить, в Росії ЛГБТ жити добре.

Коли я, як трансгендер, відстоював свої права в РФ, мене п’ять разів били люди, що гучно викрикували, як ненавидять мене через мою активну діяльність. Вони вигукували образи, заносячи ноги над моїм тілом посеред білого дня. Повз проходили перехожі. Хтось намагався запитати, що відбувається. Їм відповіли, що б’ють “збоченку”, “лесбійку”, “бабу-мужика”, і перехожі спокійно йшли собі далі. Це, на думку ДМСУ, є “спокійним співіснуванням”.

Дільничний поліцейський спостерігав як мене б’ють із застиглим виразом обличчя. Знаєте, таке карикатурно кругле холодне обличчя. Воно мені часом сниться у нічних жахіттях.

Потім мене били ввечері, коли я поспішав додому з роботи. Підло, зі спини. Напевно, щоб в очі не дивитися. Ввечері хлопці з угрупування “Окупай-педофіляй” вибивали пробки в моїй квартирі, щоб я вийшов у під’їзд. Спочатку я запевняв себе, що мені тільки здається наче це переслідування, але це тривало кілька днів підряд. А якось вони справді спробували вибити мої двері (знову голосно вигукуючи, що я, “збоченка” і маю відчинити їм двері). На щастя, двері витримали. Всі ті ночі я не виходив і лягав спати в джинсах і светрі –  якщо двері таки виб’ють, я б захищався одягненим.

Після того випадку я вже не викликав поліцію. Я втратив у неї віру, після того як поліцейський спокійно спостерігав, як мене б’ють, а також коли в поліцейському відділку відмовилися приймати мою заяву. Мені порадили: “Знайди нормального мужика, і все в твоєму житті налагодиться”. Крім того, я боявся поліцію, бо раніше інші трансгендерні люди розповідали мені, що їх там ґвалтували. Тому я просто продовжував заносити свої та чужі історії до звітів неурядових організацій, з якими співпрацював.

Я не ходив до лікарів: вони вже показали, що не краще за поліцію. Наприклад, кілька разів “швидка” відмовилася надавати мені медичну допомогу. Лікарі сказали, що їм “огидно все це”. За мої ж гроші травматолог вирвав мені нігті без знеболювального. І таких історій безліч.

Тим не менш, я ще тривалий час не втрачав надію на адекватних лікарів, хоча вони знову і знову виявлялися ворожими і піддавали мене фактично катуванням. Я вважав, що моєю єдиною стратегією виживання було відлежатися після побиттів вдома. Не виходити ні з ким на контакт, побути одному – і допомагати тим часом хоча б іншим трансгендерним людям. Більше за все на той момент я мріяв все забути.

Паралельно я ще ходив на допити в ФСБ. Ці приниження мені дужче за все хочеться стерти з пам'яті. Я не порушив жодного закону, та я належу до суспільної групи ЛГБТ, а отже в Сибіру зі мною можна робити все, що завгодно. В такі хвилини в моїй голові виринали фрази, яких мені багато говорила моя рідна мама: я все це заслужив, це мій вибір, а отже я сам винен у цих знущаннях. Виходячи з такої позиції, я виправдовував будь-яке нелюдське поводження зі мною.

Тим часом в РФ на державному рівні прийняли гомофобний та трансфобний закон про заборону пропаганди цінностей, що не є традиційними. Фактично цей закон став індульгенцією з боку держави на хвилю насильства щодо ЛГБТ. Відтоді одна з найшанованіших викладачок університету, а по сумісництву ще й дружина ректора, починала свою лекцію із ряду питань. «Чи є в приміщенні ЛГБТ? Чи є в нас друзі ЛГБТ?». Затим слідували розмови про те, як це жахливо і що подібних людей треба знищувати.

Згідно з останніми дослідженнями Левада-Центру, у 2017 рік гомофобно налаштованих росіян стало 82%. У 2013 році, у своєму звіті “Ліцензія на травлю” міжнародна неурядова організація Human Rights Watch фіксувала різного роду показники посилення гомофобних настроїв та насильства до ЛГБТ з прийняттям закону про заборону пропаганди гомосексуалізму серед неповнолітніх. Це дослідження також показує високий рівень недовіри ЛГБТ до поліції, та відмови останніх проводити будь-які розслідування про насильство по відношенню до цих людей.

Довідок про відмову приймати мою заяву з боку поліції в мене немає. Адже в багатьох ситуаціях активіст-втікач опиняється в слабкому положенні перед державною машиною, де вона чи він намагається відстоювати свої права. Натомість в мене є листи від неурядових російських, українських та міжнародних організацій. Вони підтверджують мою належність до суспільної групи трансгендерних людей, а також активну діяльність щодо відстоювання їхніх прав.

Найбільш інформативні з цих листів я виклав в додатку до своєї петиції “Вплинь на міграційну політику України”, що є у відкритому доступі. ДМСУ не долучила оригіналів цих документів до справи. Без пояснень.

І ось зіставмо ці листи від організацій та аргументи з цитатами з “Лукоморя”. Гаразд, назвемо це халатністю. Та халатність – це медичний термін і за смерть через халатність лікарі несуть відповідальність.

А як бути з відповідальністю працівників ДМСУ?

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени


Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.
ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Погляди   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.