14 листопада 2018, середа

Потрібно давати освіту поколінню W

0 коментувати

Інакше з фейсбучними спринтерами процвітання у нас навряд чи настане

Гаразд, з нашим поколінням вже все зрозуміло. Відчай 90-х, «жир» 00-х і криза 10-х – були часом фантастичних можливостей і випробувань. Хтось вижив, а хтось ні, один схопив, інший втратив, одиниці піднесло, а десятки віднесло. Я до того, що моє покоління, пострадянських, по-моєму, його називають X, з неодмінним «Адідас, іномаркою і поїздкою в Париж», вже своє слово сказало і справу зробило. Нічого нового від нас чекати не доводиться, і свіжими ідеями наші голови, найімовірніше, не розквітнуть.

Ті, кого, якщо не помиляюся, називають Y, і для кого стандартом стала розкіш минулого десятиліття, з необмеженим потоком кар'єрних можливостей, грошей і супутніх задоволень, покоління, що насолоджувалося «джипами, ролексом і віскариком на яхті», теж малоцікаві. Як, втім, і ті, кого називають Z – «кризові», що почали пізнавати життя у «Велику рецесію», після 2008 року, під знаком «iPhone, Instagram і freelance». На відміну від Х у них ще є сили, але немає швидких можливостей. А на далеку дистанцію в сучасній Україні мало хто розраховує. Немає часу, все повинно відбуватися моментально. Є досягнення, немає досягнень, та яка різниця – їх замінить фейсбук. Написав кілька гасел на день, отримав дві-три сотні лайків і оба-на! Ти – чемпіон, лідер думок, володар фейсбучних умів. І нічого, що із заплутаною біографією, адже її недолугість можна компенсувати тисячами «фоловерів». Як це несучасно вважати, що сила людини в розумі, характері, чесності. Що за старомодні марення? Сила в followers! Жив би Пушкін зараз, то шукав би прекрасний витязь не голку в яйці, а паролі до фейсбуку. Видалив рахунок і все – немає Кощія.

Навіть уявити страшно, скільки великих революціонерів, громадських діячів і реформаторів, «нових» і старих лідерів, ми втратили б відразу. Кинулися б шукати, про справи їх питати, а от тільки навряд чи знайшли б. Адже, як про справи ці без фейсбука дізнаєшся? Можна, звичайно, в резюме глянути. Начебто все просто так зрозуміло: скільки місць навчання і роботи та досягнень всяких перераховано. Один діяч, наприклад, пише, що Гарвард закінчив, та ще й з відзнакою. Ну, повинна ж бути інформація про таку людину в асоціації випускників. Напевно, університет його пам'ятає та пишається. Робиш запит, а там «бац!» І виявляється, що вчився на тренінгу, та ще й не в Америці, а десь у Варшаві, куди гарвардський професор приїхав на тиждень заморських студентів повчити. Або, ось, інший заявляє, що інвестицій на п'ять мільярдів доларів в країну залучив. Оце так! Ви тільки уявіть, що за фахівці поруч з нами ходять. Адже п'ять мільярдів – це майже в два рази більше, ніж IFC, інвестиційне крило Світового банку, за чверть століття в Україну інвестувало. Озираєшся, шукаєш, де ж вони ці інвестиції, а знайти не можеш. Напевно, в фейсбуці всі залишилися. Та що вже говорити, всіх прикладів і не перерахуєш. Та й не потрібно, висновок сам собою напрошується – з фейсбучними спринтерами процвітання у нас навряд чи настане.

Адже відстали ми настільки, що нам не рік чи два бігти, справжніх лідерів наздоганяючи. Рахунок вже на десятиліття пішов. Нам стаєри потрібні, щоб добігти сил вистачило.

А ось тепер найскладніше. Де ж їх взяти цих стаєрів – молодих, незіпсованих, освічених? Схоже, що в пошуку потрібно за нинішнє покоління, назвемо його W, у яких в голові ще «snapchat, ляльки та танчики», братися. А не візьмемося, то й не світить нам нічого. Ось тільки братися кому? Може, як колись в уряд нові обличчя набирали, так і тепер клич дамо – «Всі у вчителі!». До речі, надій на успіх навіть більше буде. По-перше, викладати, дійсно, свідомі підуть. У школі особливо не попіаришся та на публіці не покрасуешься, як на міністерських посадах. До рук, крім крейди, теж нічого не прилипне. Та й олігархи своїх «смотрящих» на посади директорів та їх заступників розставляти не будуть. І впевнений, є ж такі люди, хто б вчителювати по-новому, не за страх, а за совість, із задоволенням би пішов. Тільки платити потрібно пристойно, щоб на життя вистачало.

І знаєте, навіть це «вічне» питання грошей, напевно, вирішити можна, було б бажання. Ресурсів-то внутрішніх хоч відбавляй. Адже кожен мільярд доларів, позичений у МВФ, а не за допомогою держоблігацій, обходився б нам, як мінімум, на десятки мільйонів доларів на рік дешевше. І це тільки один мільярд за один рік. А у нас-то цих мільярдів позичених ого-го скільки. Уявляєте, скільки хороших вчителів на ці гроші утримувати можна. Упевнений, що до нас би черга з усього світу вишикувалася. Ось тільки нікому це не потрібно. Тому що дистанція наша спринтерська, а для фейсбуку вчителі не потрібні. Там і безграмотні гасла та хвастощі перед фоловерами з дорогою душею залайкають!

Читайте інші тематичні колонки на НВ:

Сьогодні в світі з Іваном Яковиною – щодня

Кінопошук з Фоззі – щочетверга

Діловий тиждень з Сергієм Фурсою – щоп'ятниці

Відкриття з Олексієм Бондарєвим – щонеділі

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Ми у 2020 році. Як зміниться Україна?

Цього четверга, 15 листопада, відбудеться фінальна лекція НВ з циклу "Україна 2020. Що чекає країну"

Що можемо зробити ми, щоб Україна нарешті стала успішною країною?

Прийти на лекцію
Ukraine-2020

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.
ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Погляди   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.