Безсилі світу цього

2 коментувати

Євросоюз — мирне співтовариство, а тому його роль у вирішенні глобальних конфліктів залишатиметься мінімальною

Оригінал тексту опублікований на Bloomberg View. Інші колонки Bloomberg View за посиланням

Хто сьогодні є лідером вільного світу? Це дуже важливе питання. Але я починаю роздумувати над тим, чи не краще залишити його без відповіді.

Президент США більше не є очевидним лідером. Навіть нова стратегія національної безпеки Штатів, яка, хоч і наповнена такими пихатими заявами «про відродження Америки і американського лідерства», визнає конкуренцію, що зростає між країнами. І, звичайно, «Америка понад усе» — це слоган національного, а не світового лідера.

Але якщо не Дональд Трамп, то хто ж? Давайте для початку згадаємо історію терміна «лідер вільного світу».

З походженням терміна «лідер вільного світу» не все так просто. У статті The New York Times за 1948 рік британський економіст Барбара Ворд закликала США очолити Захід в боротьбі з комуністичною загрозою. Але Google Books вважає, що цей термін вперше був використаний під час Першої світової війни, а починаючи з 1930-х, став регулярно з'являтися в англомовних книгах. Проте, пік вживання цього виразу припадає на 1960 роки, коли лідер СРСР Микита Хрущов розпочав з сарказмом посилатися на «вільний світ». Ближче до середини 1970-х популярність цього виразу пішла на спад, а потім, після розвалу СРСР, стала вживатися з новою силою.

Після Трампа на США дивитимуться з недовірою

Після обрання Трампа, термін «лідер вільного світу» отримав іронічний підтекст. Як показують дослідження, демократичні країни ставляться до Дональда Трампа з великою недовірою.

Деякі експерти сперечаються про те, що роль світового, усіма шанованого політика могла б зайняти канцлер Німеччини Ангела Меркель.

Але і Меркель, схоже, не відповідає вимогам. Останні вибори її явно ослабили, і вона виявилася втягнутою в найтриваліші коаліційні переговори в історії Німеччини після Другої світової війни. Навіть якщо вона й повернеться на свій політичний олімп, їй буде не до світового лідерства, оскільки, швидше за все, це її останній термін при владі. У Меркель навіть немає очевидного наступника.

Інші європейські лідери теж недостатньо компетентні. Майже всі вони мають нестабільні коаліції, які зайняті внутрішніми проблемами, в той час як інші — в основному в Східній Європі — взагалі не зацікавлені в тому, щоб бути частиною будь-якого ліберального порядку.

Виняток — президент Франції Еммануель Макрон, якого співвітчизники жартома називають «Юпітером» і порівнюють з Королем Сонця. Але Макрону 40, це його перший рік президентства, і він ще недостатньо проявив себе. Крім того, Франція тривалий час перебувала в депресії і у неї занадто багато інституційних і економічних проблем, щоб стати надійним світовим лідером.

Проте, європейські лідери можуть спробувати поборотися за цей статус. Європа об'єднує більшість розвинених демократій, є найбільшим світовим торговим блоком і має значний досвід захисту ліберальних цінностей. З іншого боку, президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер і президент Європейської ради Дональд Туск чимось нагадують комічний дует, вони безсилі об'єднати ЄС.

Вони домовляються, шукають компроміс, але не є лідерами. До того ж ЄС, при всій своїй економічній могутності, це мирне співтовариство, а тому його роль у вирішенні глобальних конфліктів залишатиметься мінімальною.

Є ще прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо. Він улюбленець лібералів, і, як висловилися Rolling Stone, "надія вільного світу". Трюдо підкреслює свої розбіжності з Трампом з питань імміграції, зміни клімату та гендерної рівності. Він також збільшив військові витрати Канади. Але затьмарити США для Канади буде легко. До того ж, Трюдо не особливо популярний всередині країни — рівень його підтримки впав нижче 50%.

Втім, це досі вільний світ, де громадяни вважають за краще вибирати політичних лідерів, ніж терпіти авторитарних наступників, як в Китаї або Росії. Проте, в Західному світі немає надійного лідера. Ба більше, складно сказати звідки прийде такий лідер.

Після Трампа на США будуть дивитися з недовірою. Цінності американців мінливі й не завжди зрозумілі для інших країн. А військова міць США, як показала Європейська міграційна криза, не завжди доречні.

Тому виникає питання, а чи потрібен вільному світу лідер. Можливо, рух вперед вимагає колективних рішень і компромісів, відкритості та консенсусу, переговорів і цивілізованих дебатів. Спокійна і м'яка сила, що застосовується європейськими країнами, Канадою і Японією, демократії може спрацювати краще, ніж наполегливість, яку виявляють в США з часів закінчення «холодної війни».

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом перекладу і публікації колонок Леоніда Бершидського. Републіквання повної версії заборонене.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу   Мнения Нового Времени

 

Хочете знати не тільки новини, а й що за ними криється?

Читайте журнал Новое Время онлайн.
Передплатіть зараз

Читайте 3 місяці за 59 грн

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.