12 грудня 2018, середа

Безсилі світу цього

2 коментувати

Євросоюз — мирне співтовариство, а тому його роль у вирішенні глобальних конфліктів залишатиметься мінімальною

Оригінал тексту опублікований на Bloomberg View. Інші колонки Bloomberg View за посиланням

Хто сьогодні є лідером вільного світу? Це дуже важливе питання. Але я починаю роздумувати над тим, чи не краще залишити його без відповіді.

Президент США більше не є очевидним лідером. Навіть нова стратегія національної безпеки Штатів, яка, хоч і наповнена такими пихатими заявами «про відродження Америки і американського лідерства», визнає конкуренцію, що зростає між країнами. І, звичайно, «Америка понад усе» — це слоган національного, а не світового лідера.

Але якщо не Дональд Трамп, то хто ж? Давайте для початку згадаємо історію терміна «лідер вільного світу».

З походженням терміна «лідер вільного світу» не все так просто. У статті The New York Times за 1948 рік британський економіст Барбара Ворд закликала США очолити Захід в боротьбі з комуністичною загрозою. Але Google Books вважає, що цей термін вперше був використаний під час Першої світової війни, а починаючи з 1930-х, став регулярно з'являтися в англомовних книгах. Проте, пік вживання цього виразу припадає на 1960 роки, коли лідер СРСР Микита Хрущов розпочав з сарказмом посилатися на «вільний світ». Ближче до середини 1970-х популярність цього виразу пішла на спад, а потім, після розвалу СРСР, стала вживатися з новою силою.

Після Трампа на США дивитимуться з недовірою

Після обрання Трампа, термін «лідер вільного світу» отримав іронічний підтекст. Як показують дослідження, демократичні країни ставляться до Дональда Трампа з великою недовірою.

Деякі експерти сперечаються про те, що роль світового, усіма шанованого політика могла б зайняти канцлер Німеччини Ангела Меркель.

Але і Меркель, схоже, не відповідає вимогам. Останні вибори її явно ослабили, і вона виявилася втягнутою в найтриваліші коаліційні переговори в історії Німеччини після Другої світової війни. Навіть якщо вона й повернеться на свій політичний олімп, їй буде не до світового лідерства, оскільки, швидше за все, це її останній термін при владі. У Меркель навіть немає очевидного наступника.

Інші європейські лідери теж недостатньо компетентні. Майже всі вони мають нестабільні коаліції, які зайняті внутрішніми проблемами, в той час як інші — в основному в Східній Європі — взагалі не зацікавлені в тому, щоб бути частиною будь-якого ліберального порядку.

Виняток — президент Франції Еммануель Макрон, якого співвітчизники жартома називають «Юпітером» і порівнюють з Королем Сонця. Але Макрону 40, це його перший рік президентства, і він ще недостатньо проявив себе. Крім того, Франція тривалий час перебувала в депресії і у неї занадто багато інституційних і економічних проблем, щоб стати надійним світовим лідером.

Проте, європейські лідери можуть спробувати поборотися за цей статус. Європа об'єднує більшість розвинених демократій, є найбільшим світовим торговим блоком і має значний досвід захисту ліберальних цінностей. З іншого боку, президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер і президент Європейської ради Дональд Туск чимось нагадують комічний дует, вони безсилі об'єднати ЄС.

Вони домовляються, шукають компроміс, але не є лідерами. До того ж ЄС, при всій своїй економічній могутності, це мирне співтовариство, а тому його роль у вирішенні глобальних конфліктів залишатиметься мінімальною.

Є ще прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо. Він улюбленець лібералів, і, як висловилися Rolling Stone, "надія вільного світу". Трюдо підкреслює свої розбіжності з Трампом з питань імміграції, зміни клімату та гендерної рівності. Він також збільшив військові витрати Канади. Але затьмарити США для Канади буде легко. До того ж, Трюдо не особливо популярний всередині країни — рівень його підтримки впав нижче 50%.

Втім, це досі вільний світ, де громадяни вважають за краще вибирати політичних лідерів, ніж терпіти авторитарних наступників, як в Китаї або Росії. Проте, в Західному світі немає надійного лідера. Ба більше, складно сказати звідки прийде такий лідер.

Після Трампа на США будуть дивитися з недовірою. Цінності американців мінливі й не завжди зрозумілі для інших країн. А військова міць США, як показала Європейська міграційна криза, не завжди доречні.

Тому виникає питання, а чи потрібен вільному світу лідер. Можливо, рух вперед вимагає колективних рішень і компромісів, відкритості та консенсусу, переговорів і цивілізованих дебатів. Спокійна і м'яка сила, що застосовується європейськими країнами, Канадою і Японією, демократії може спрацювати краще, ніж наполегливість, яку виявляють в США з часів закінчення «холодної війни».

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом перекладу і публікації колонок Леоніда Бершидського. Републіквання повної версії заборонене.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу   Мнения Нового Времени

 

Журнал НВ
за спеціальною ціною

Передплата журналу Новое Время до кінця грудня дешевше на 100 грн! Передплатіть зараз на 12 місяців лише за 559 грн.

Передплатити журнал
Ukraine-2020

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.