Цей момент для України настав

29 вересня, 12:50

29 вересня 2022 року Україна та світ вшановують 81-у річницю Бабиного Яру, коли Голокост сягнув своєї вершини у вигляді розстрілів. Це час скорботи та пам’яті

Але це також можливість оцінити величезний шлях, пройдений Україною, здатною через три чверті століття обрати переважною більшістю голосів молодого єврея, нащадка родини жертв, Володимира Зеленського.

Відео дня

Ця робота України над пам’яттю про власні злочини була темою промови, з якою я приїхав у 2016 році до Києва з нагоди 75-річчя масового вбивства на ті самі місця, де воно відбулося. Я виступав того вечора після президентів Ізраїлю, Німеччини, України та Польщі і органів управління нової України.

Я говорив, звичайно, своїми словами, але також і від імені президента Французької Республіки, який попросив мене представляти його.

Деякі з причин, які спонукають мене, французького єврейського інтелектуала, підтримувати Україну так, як я це роблю, є тут, у цій промові, з якої через шість років я не можу вилучити жодного слова.

Тому публікую її знову.

«Шановний пане президент України, шановні президенти та посли, рабини та релігійні діячі, пані та панове.

У долях народів завжди настає момент, коли найтемніші сторінки великої книги живих і мертвих виходять на світло пізнання та каяття. Цей момент для України настав. Через сімдесят п’ять років після масової розправи над українськими євреями в Бабиному Яру, через три чверті століття після знищення в цьому назавжди проклятому і назавжди священному яру 34 000 чоловіків, жінок і дітей, єдина провина яких полягала в тому, що вони народилися євреями, настав час каяття та занесення злочину в меморіал загальної свідомості.

Це ще один крок від епохи тоталітаризму і темряви — і крок вперед до Європи

Мабуть, невипадково цей момент припадає на переддень тих особливих днів, які євреї всього світу називають «страшними днями»; недаремно він збігається зі святом Рош га-Шана, яке для всіх євреїв є святкуванням Страшного суду — години, коли кожна нація, кожен народ покликані постати перед престолом Божим.

Я добре усвідомлюю, пані та панове, наскільки важким і часто болісним може бути цей обов’язок пам’ятати або, якщо хочете, постати перед судом. Я знаю, чого це може коштувати, принаймні на позір, національному наративу та гордості, яку він приносить. І я маю честь виступати сьогодні від імені президента країни, Франції, яка виконала такий самий обов’язок пам’яті - святий і жахливий.

Зрештою, порушуючи мовчання, запечатане десятиліттями інституційної та політичної цензури, саме це зробив президент Жак Ширак, коли визнав відповідальність держави за депортацію євреїв із Франції. Це те, що канцлер Віллі Брандт зробив в іншому місці, коли став на коліна перед пам’ятником мученикам Варшавського гетто. Це також те, що ризикнув зробити Папа Іван Павло ІІ, коли прийняв історичне рішення поїхати і помолитися на самоті в Освенцим.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Що ж, настала черга України голосом свого президента закликати свою країну не забувати, звісно, про ​​Голодомор; знову і знову вшановувати пам’ять Праведника народів світу митрополита Андрея Шептицького; але водночас зробити загиблих Бабиного Яру символом нашої спільної людяності та спільним оплотом проти повернення найгіршого — цих загиблих без могил, безслідно зниклих без архівів, і навіть без можливості порахувати цих людей.

Водночас усі ми знаємо, що цей процес визнання є також підвалинами справедливості та істини. Ми знаємо, що жодна країна світу ніколи не будувала нічого міцного, якщо не подбала передусім про те, щоб розвіяти свої тіні та привиди. І ми знаємо, що ця скрупульозна і завзята робота пам’яті, ця робота безперервного перерахування була одним із принципів нової Європи — водночас її двигуном, її основою та її сутністю.

Тому знайте це, пане президенте, панове рабини та релігійні сановники, пані та панове. Кожен жест, зроблений сьогодні, у цей особливий день, кожне слово, яке буде сказано, або імена, вимовлені пошепки, утворюють своєрідній покрив жалоби, прощення та спокути, покладений на залиту кров’ю багатьох невинних землю. Але будьте певні також, що сам факт проведення цієї церемонії, сам факт причетності до цієї стражденної землі такої кількості українців різного походження, зі своєю вірою (євреїв, християн, мусульман, невіруючих…), будьте певні, що зустріч найвищої влади нової України та представників інших держав (Ізраїль, Німеччина), які з Україною, а відтепер і з усім світом, розділяють спадщину загиблих Бабиного Яру, будьте певні, що для вашої країни все це ще один крок від епохи тоталітаризму і темряви — і крок вперед у напрямку повернення до Європи".

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ

Показати ще новини
Радіо НВ
X