Тимчасовий повірений у справах США в Україні

ВІЛЬЯМ ТЕЙЛОР

ДМИТРО ДУБІЛЕТ

Міністр Кабінету міністрів України, співзасновник Monobank

АНДРІЙ КОБОЛЄВ

Голова правління НАК Нафтогаз України

ТОМАШ ФІАЛА

СЕО інвестиційної компанії Dragon Capital, а також співвласник компанії Медіа-ДК, яка видає журнал НВ

ТИМОФІЙ МИЛОВАНОВ

Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

У 90-х він курирував американську програму допомоги країнам колишнього Радянського Союзу та Східної Європи. Після 11 вересня 2001-го вирушив до Афганістану. А після операції США в Іраку очолив департамент з реконструкції цієї країни.

Випускник престижної військової академії у Вест-Пойнті, досвідчений дипломат Вільям Тейлор відмінно знає й Україну. Більш того, як зізнається сам, відчуває до неї особливу прихильність. Він був шостим послом США в Україні, чия каденція припала на період президентства Віктора Ющенка — в 2006-2009 роках. І рівно через 10 років знову очолив дипслужбу в Києві. Причому в не найпростіший для обох країн час.

Події в 2019-му розвивалися стрімко. Американський президент Дональд Трамп достроково відкликає до Вашингтона посла Марі Йованович. Через кілька місяців цей епізод стане одним з ключових у гучній справі про імпічмент Трампа. Більш того — сама процедура імпічменту буде запущена після публікації телефонної розмови між президентом США і його українським колегою Володимиром Зеленським. А Тейлор дасть свідчення в Конгресі і розповість про те, що відкрив для себе незвичайний устрій політики США в Україні — вона, мовляв, розділена на офіційні і неофіційні канали, а також виголосить вибухонебезпечні слова для Трампа про затримку оборонної допомоги.

Через місяць журнал Time назве його вартовим року. Він один з тих чотирьох, які представили найбільш вагомі докази для можливого запуску імпічменту Трампа.

Незважаючи на внутрішньополітичну боротьбу в США і участь у ній Тейлора, дипломат продовжує працювати в Україні, демонструючи спокій і впевненість. Він постійно підкреслює свою відданість ідеї "Україна — успішна країна". "Ваш успіх — це наш успіх. І ми не дозволимо Росії зруйнувати світовий порядок, ретельно вибудовуваний після Другої світової війни", — підкреслює він.

Впровадити інструменти Google в уряді. Скасувати трудові книжки. Перевести весь документообіг в онлайн. Запустити спілкування громадян з державою за допомогою месенджерів. Зменшити кількість звітів для Держстату. Збільшити число оплат за допомогою застосунків і позбутися квитанцій. Провести електронний перепис населення. Ввести електронні довіреності.

Практично щодня один з наймолодших міністрів Кабінету міністрів Дмитро Дубілет повідомляє про чергові революційних плани змінити неповоротку державну систему і спростити її взаємини з українцями.

Ще вчора співзасновник першого в Україні «банку без відділень» Monobank, а в минулому — IT-директор ПриватБанку й ініціатор проекту iGov, планував переїхати в Лондон, щоб разом з бізнес-партнерами запустити у Великій Британії мобільний банк Koto. Однак в останній момент відмовився від цієї ідеї і замість туманного Альбіону віддав перевагу офісу з видом на вулицю Грушевського.

«Вибачте за пафос, але я вірю, що в України з'явився історичний шанс на прорив, якого ми всі так зачекалися. І це дуже круте відчуття — усвідомлювати, що я можу стати частиною цього прориву», — відверто написав Дубілет про своє рішення.

#Перемога. Саме це слово найчастіше згадується поруч з прізвищем голови НАК Нафтогаз України. Велика неповоротка держкомпанія з темним минулим і вічними дірами в бюджеті вперше за довгі роки стає прибутковою. Україна позбувається російської газової залежності. Нафтогаз виграє суд у Газпрому. І все це за останні кілька років.

Андрій Коболєв починав свою кар'єру в міжнародній аудиторській та консалтинговій групі PwC, де спеціалізувався на питаннях стратегічного управління. Потім з 2002 до 2010 — працював у Нафтогазі, пройшовши шлях від головного спеціаліста до радника голови правління. Пізніше став співзасновником і партнером інвестиційно-банківської групи AYA Capital. А в 2014-му знову повернувся в Нафтогаз, на цей раз ставши біля його керма.

Сьогодні на порядку денному у Коболєва три важливі теми: продовження контракту на транзит російського газу в ЄС, стягнення повної суми компенсації від Газпрому, присудженої Стокгольмським арбітражем, а також завершення анбандлінгу Нафтогазу — поділ зберігання, видобутку і транспортування газу і створення незалежного оператора ГТС.

2020 рік і для Андрія Коболєва, і для Нафтогазу багато в чому стане переломним.

Майбутній бізнесмен приїхав в Україну з Чехії в 1996 році: вчорашнього студента Празького інституту економіки привернула можливість заробити. Він влаштувався в найбільшу чеську інвесткомпанію Wood&Company, очоливши її київський офіс.

Перша угода молодого інвестбанкіра виявилася невдалою: Wood&Company купила 4% акцій банку Україна, але місцеві чиновники, що паслися у найбільшій на той момент фінустанові країни, змусили іноземців відмовитися. "Це навчило нас бути більш обережними: ми зрозуміли, що в Україні підписаний договір нічого не означає", — розповідає Фіала.

Урок він засвоїв. І коли в 2000-му Фіала пустився у вільне плавання, створивши інвесткомпанію Dragon Capital, він став вести бізнес менш ризикованими методами, ніж конкуренти. Наприклад, компанія практично завжди інвестувала в акції не позикові кошти, як інші, а тільки свої.

Багато в чому це допомогло Dragon Capital благополучно пройти через всі українські та глобальні кризи, а також стати найбільшою інвесткомпанією в країні. Вкладення Фіали допомогли вирости найрізноманітнішим українським підприємствам: виробнику кетчупів Чумак, мережі будівельних супермаркетів Нова лінія, кафе Віденські булочки. Що стосується інвестицій, то за весь час роботи Dragon Capital залучив у вітчизняну економіку понад $5 млрд.

«Ми інвестуємо в сільгоспмашинобудування, у виробництво продуктів харчування, у нерухомість, у логістику, в інтернет-компанії, електронну комерцію. Ми інвестуємо в ті ринки, де є вільна конкуренція і де люди, пов'язані з політикою, не мають ніяких переваг», — підкреслює Фіала.