Дзвінок в майбутнє

Петро Чернишов, президент найбільшого мобільного оператора країни Київстар, розповідає, на що його компанія перетвориться в майбутньому, аналізує зміни в бізнес-культурі останніх років і посміюється над національними особливостями телефонних розмов

Ольга Духніч

В кабінеті президента компанії Київстар Петра Чернишова на столі для нарад стоять великі блюда зі свіжими фруктами і стопками лежать бестселери бізнес-літератури. Господар кабінету з телефоном біля вуха намотує кілометри вільним від меблів простором.

49-річний Чернишов входить в десятку найуспішніших і затребуваних топ-менеджерів України. Уродженець російського Єкатеринбурга, до України він переїхав у 2006 році керувати місцевим представництвом пивного гіганта Carlsberg і впорався з цим на ура. За сім років частка компанії на українському пивному ринку збільшилася майже вдвічі.

Однак потім Чернишов попрощався з пивним бізнесом і от уже два роки очолює найбільшого постачальника мобільних послуг в країні. За час перебування Чернишова біля керма Київстару компанія стабільно додає 10-11% виручки на рік, провела ребрендинг і активно розвиває мережу 3G, готуючись до появи в країні стандартів нового покоління.

Закінчивши з телефонними переговорами, Чернишов повертається до НВ, однак перш ніж почати говорити про справи, хвалиться подарунками друзів — за день до інтерв'ю Київстар відзначив своє 20-річчя.

— Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України пропонує обов'язкову реєстрацію всіх абонентів мобільного зв'язку в Україні. І ця пропозиція викликала дискусію серед абонентів. Ви самі як вважаєте: це необхідно?

— Операторам це потрібно з економічних причин. В Україні величезна кількість користувачів — це анонімний prepaid. Чим краще ми знаємо своїх абонентів, тим більше можемо їм запропонувати і допродати, а коли ми не знаємо, що ви — це ви, то пропонуємо навмання. В результаті і ви незадоволені, тому що запропоноване вас не цікавить, і ми — тому що ефекту від наших пропозицій особливо немає. Абоненти теж виграють від реєстрації, тому що якщо зараз, не дай бог, у вас вкрадуть телефон, то відновити його буде непросто. Вам потрібно буде підтверджувати свою особу, доводити, що номер телефону ваш. А при реєстрації абонентів ви б просто прийшли з паспортом, а ми відновили б сім-карту.

— Держава пропонує реєстрацію як спосіб боротьби з тероризмом і кібертероризмом, проте в більшості країн це не спрацювало.

— Так, от два найбільш очевидні приклади. Перший — Мексика, кримінальна країна з серйозним наркотрафіком. Щоб боротися зі злочинністю, там ввели обов'язкову реєстрацію абонентів мобільного зв'язку, а через два роки скасували. Боротьбі з наркомафією це ніяк не допомогло, а от проблем з абонентами, яких відключали за відсутність реєстрації, додало. Другий приклад — Ізраїль, де боротьба з тероризмом — повсякденна рутина, але і там цей метод себе не виправдав. Ще років зо два тому в Ізраїлі не можна було придбати сім-карту без реєстрації, а сьогодні це зробити легко. Мораль така: боротьба з тероризмом за допомогою реєстрації — туфта, але сама реєстрація може бути вигідна всім причетним — і операторам, і абонентам, і державі, якщо її цікавлять якісь статистики. Інша справа, що реєстрацію необхідно впроваджувати нормальними темпами. У країні 53 млн сім-карт, і зареєструвати їх, наприклад, за три місяці — нереально.

— З осені Київстар підвищує і змінює тарифи. З чим це пов'язано?

— По-перше, ми оптимізували IT-систему. Коли я прийшов в компанію, у нас на prepaid було приблизно 300 різних тарифів. Вони за всю історію Київстару накопичувалися за принципом анекдоту: "Цих дітей вже не відмиємо, давайте нових народимо". Тепер ми прибираємо більшість старих тарифів. Але і в цьому разі зміни торкнулися тільки 0,5% нашої абонентської бази. Цих клієнтів ми перевели на діючі тарифи, і вони отримали більше переваг. Друга причина — ми купили ліцензії на 3G, а це кілька мільярдів гривень. За те, щоб розвивати мережу 3G по країні, нам потрібно платити в доларах і євро, а виручка у нас в основному гривнева. Відповідно, нам треба якось фінансувати цей процес. На початкових етапах ми позичали гроші у нашої батьківської компанії і вже розрахувалися за боргами. Зараз ми готуємося до аукціону по 4G і теж акумулюємо кошти. Підвищення цін на мобільний зв'язок неминуче, ми ці гроші будемо інвестувати в мобільну мережу.

— Як виглядатимуть нові мінімальні тарифи?

— Мінімальний тариф нової тарифної лінійки — це 35 грн на місяць. Дорого? Мені здається ні. Мінімальний тариф, за яким можна споживати 3G, — 70 грн. Багато українців скаржаться, що мобільні оператори підвищують ціни, а ми проводимо фокус-групи, і учасники кажуть: "Ой, я навіть не знаю, скільки плачу за зв'язок, просто, коли потрібно, закидаю 50, 100, 200 грн на рахунок. Ми запитуємо: "Який у вас тариф?" У відповідь: "Та я не знаю". Значить, це не найпроблемніша стаття витрат.

— Ви готуєтеся до аукціону 4G. Чи готові українці платити за цей зв'язок? Він явно обійдеться дорожче — не менше ніж 100 грн з людини.

— За нашими підрахунками, щоб вийти в нуль в дуже довгостроковій перспективі, з появою 4G, середній дохід на одного абонента на ринку повинен зрости на 15-20%. Зараз він становить 48 грн. Пакети з 4G коштуватимуть дорожче, але у нас будуть вигідні пропозиції для кожного абонента. Є й інша проблема: в українських користувачів все ще мало телефонів, що підтримують стандарт 4G LTE. В нашій базі близько 16% таких смартфонів, це дуже мало. Виходить казка про курку і яйце. Коли в країні з'явиться 4G, то, напевно, українці побіжать в магазини купувати нові смартфони. Чи не побіжать.

— Тобто ви йдете на ризик?

— Це усвідомлений ризик. Є технологія, яка впроваджується в усьому світі, є підв'язані до неї сервіси і ресурси. Інвестиції в запуск мережі 4G всюди однакові, а от середній дохід на одного користувача в Україні і, наприклад, Німеччині — різні.

— Які головні відмінності українських користувачів мобільного зв'язку від користувачів інших країн?

— В Україні вибуховими темпами зростає споживання дата-трафіку, на 200-300% кожен квртал. Ще два цікаві факти. У нас, на відміну від багатьох країн світу, до цих пір росте використання смс. Воно трошки скорочується серед населення, але швидко зростає серед того, що ми називаємо bulk-смс. Смс розсилають банки, служби таксі, кінотеатри, У нас це активно розвивається, в світі такого немає.

— Чому?

— Так не прийнято. Наприклад, практично ніде в Європі немає нотифікації смс після банківської операції, це екзотично. А в Україні з'явилася ця практика, людям вона подобається, банки продовжують це робити. Вони — найбільше джерело смс. Той же принцип — з таксі. У світі, якщо компанія-перевізник хоче привернути увагу клієнтів, вона ніколи не робитиме розсилку смс, її за це зненавидять.

Нагадую, це не ми смс розсилаємо. Компанії купують у нас або у агрегаторів пакети повідомлень і вже далі бомблять вас.

Другий цікавий факт: українці, якщо порівнювати з жителями інших країн, говорять по телефону довго і багато. Наша людина споживає на місяць (в сукупності вона телефонує плюс їй телефонують) 570 хвилин. Тобто приблизно 10 годин. Таких показників в світі практично немає. Навіть в Італії говорять менше, хоча вони вважаються балакучішими за нас.

— Давайте поговоримо про банківські перспективи Київстару. Ще рік тому ви розповідали про те, що українці не готові оплачувати рахунки за допомогою мобільного телефону. Щось змінилось?

—Українці і не будуть цього робити, поки це все не почне активно просуватися. Жоден оператор цього ще не маркетував. Хтось повинен почати, ми готуємося.

— Тобто в перспективі Київстар стане фінансовою компанією?

— Так, нам цікаво стати компанією, що надає населенню платіжні та кредитні послуги. Сьогодні цьому заважає відсутність запису в реєстрі операторів платіжної інфраструктури, яку повинен зробити НБУ. Як тільки він її зробить, ми готові запускатися. Але банком ми не станемо. Для того щоб стати банком, всі наші клієнти повинні бути ідентифіковані, а це неможливо зробити повністю.

— Материнський холдинг Київстар запускає месенджер Veon. Ви виходите на ринок, де вже є великі гравці, а ризики провалитися досить високі. У чому ваш мотив?

— Ми не впевнені, що все вийде. Успіх залежить від того, чи зможемо ми запропонувати клієнтам щось таке, від чого вони скажуть — вау! Ми робимо це, щоб в майбутньому не залишитися трубою для передачі мегабайтів, на якій заробляють Facebook і Uber. Нам важливо, щоб люди споживали наш контент і залишалися лояльні нам, а не нашим конкурентам.

— Як в цілому змінилася бізнес-культура після подій 2014 роки?

— По-перше, бізнес нормалізувався. Ніхто вже не говорить про розорення банківської системи. Ще два роки тому всі боялися, що банки взагалі перестануть проводити платежі, а  на Україну чекає дефолт за міжнародними кредитами. Тобто панічних прогнозів по макроекономічним жахам не сталося. Країна показує зростання, і це означає, що в Україні розвивається нова економіка. Ще три роки тому не було такого стартапівського руху. Люди запускають стартапи, іноді розоряються, потім роблять нові — все, як в Америці.

— Як змінила економіку країни поява 3G? Сьогодні можна говорити про цифри і результати?

— Ми не знаємо, скільки це в цифрах. Але ще три роки тому про Uber і Uklon мало хто чув, величезними темпами зросли сервіси доставки, і зрозуміло, що їхні послуги замовляють не через домашній інтернет. За ці три роки в Україні з'явилося багато людей, чиє життя і те, скільки вони заробляють, залежить від наявності інтернету. Важливо, щоб швидкий інтернет з'явився у всій Україні, а не тільки у тих 79% населення, у яких є доступ до 3G. Для цього потрібно будувати багато всього, для цього потрібні гроші.

— У 2014 році ви відмовилися від російського громадянства на користь українського. Це було вимогою компанії або вашим особистим вибором?

— До 2014 року я вже дев'ять років як жив в Україні, і пора було реєструвати наші відносини. Ми їх зареєстрували шляхом отримання паспорта. Це логічно, і це було моїм особистим рішенням.