NV Преміум

«Працюємо в цьому напрямі». Мусимо замінити піхоту, її лишилося дуже мало — розмова з командиром роти з 93-ї бригади про роботів на фронті

Події

23 вересня, 16:00

Командир роти наземних дронів 93-ї ОМБр Холодний Яр Олександр з позивним Електрик розповів в інтерв'ю Radio NV, чи змінив ворог свої плани щодо Костянтинівки, що потрібно розуміти про кіллзони, які створюють як ЗСУ, так і армія РФ, та чи зможуть НРК замінити піхоту.

 — 93-тя бригада, принаймні її кістяк, дуже тривалий час здійснює оборону на костянтинівському напрямку. Це не зовсім, скажімо так, райони Торецька, але в тих локаціях, не вдаючись у детальні подробиці. Костянтинівка в якийсь момент, ще наприкінці весни цього року, здавалося, що може перетворитися на один із пріоритетних напрямків атак противника, але потім наче все заморозилося на певний час. Втім, учора я вже бачив відео від бригади Азов, яка південніше Торецька відбиває атаки противника. Тобто окупанти там мають якусь активність, але це точно не виглядає як місце якогось генерального удару. Що змінилося? Чому Костянтинівка перестала бути пріоритетом для противника, якщо так взагалі можна говорити?

— Насправді трошки не зовсім так. Вона не стала меншим пріоритетом, просто про неї менше говорять. Але, повірте, отут війна йде досить активна, досить активні штурмові дії противника періодично відбуваються. Вони від накату до накату накопичують сили і пробують, промацують [оборону] по всьому напрямку і намагаються тиснути. На жаль, місцями їм все-таки виходить.

Я думаю, всі чули про так званий прорив на Добропілля, про який всі багато говорили. Це, по суті, наш сусідній напрямок або дуже близький до нього. І вони там активно просунулися, зараз їх, на щастя, блокували, довибивають. Але спробу розширити цей наступ вони не залишили. І зараз з тієї інформації, яка є, вони досить активно якраз накопичуються. І це є одним з їхніх пріоритетних напрямків на найближчий час. Тому якщо раніше про це не говорили, зараз на жаль, будуть про це набагато частіше згадувати.

— Ви згадали про прорив на Добропілля. Щодо нього впродовж минулого тижня було багато позитивних анонсів та новин. Зараз там загроза не така велика, якою була на початку серпня, коли він і відбувся?

Передплатіть, щоб прочитати повністю

Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою

Перший місяць 1 ₴. Відмовитися від передплати можна у будь-який момент

— Я не скажу, що вона стала набагато меншою. Саме конкретно те місце [де стався прорив], воно було деблоковано. На щастя, звільнили багато сіл з тих, які дуже швидко захопили. Але небезпека лишилася.

Ворог там зараз активно накопичується. Він, мабуть, не розраховував на такий стрімкий прорив. Тому на той прорив він сили мав, але щоб утримувати [захоплене], сил у нього не вистачило. Тому зараз він їх донакопичує. Він робить висновки, яких він не зробив попередній раз. І зараз донакопичує, пробує продавлювати в такому ж стилі, як він це зробив на тому напрямку, на сусідніх.

На щастя, наші підрозділи тримаються і не дозволяють повторити таку помилку, яка була нещодавно.

— Навіть в контексті цього добропільського прориву, якщо просто відкрити карту DeepState і подивитися, там є таке село Кучерів Яр, яке від початку ліквідації цього прориву перебуває, по суті, якщо дивитися просто на карту, у фізичному оточенні. Але не все так просто зараз виглядає, грубо кажучи, на фронті. Тут ж суть, чи дрони одне іншого можуть літати. Тому що можна перебувати тривалий час і в фізичних оточеннях, але якщо тобі доставляють воду, їжу, БК і тому подібне, ти можеш там бути. І ось така химерна ситуація, яку ми бачимо на карті в районі цього добропільського прориву, вона, в принципі, фіксується на багатьох ділянках фронту. Чи відповідає це дійсності, що все просто переплетено в межах широких кіллзон, які влаштували дрони?

— Так, частково я з вами погоджуюсь, воно так і є. І чим особливим був якраз цей прорив — тим, що ворог піхотою туди зайшов, а рештою засобів не зміг, йому цього не дозволили. Тому і це все було локалізовано через те, що ворог не зміг накопичити решту сил, окрім як піхотою туди прорватися. Тому в нього нічого не вийшло, тому що прорив відбувається не лише піхотою.

І от те, що ви згадали про оточення, це все цілком правильно. Якщо там стоять хороші підрозділи, вони нормально утримують позицію, якщо є логістика тих позицій, то це вже не оточення, це повноцінний рубіж оборони. Тому на деяких наших ділянках, які в оточенні, коли там є логістика, то це не оточення, це нормальна оборона. А коли є прорив на карті, але він не закріплений логістикою ворога, немає підвозу боєприпасів, немає забезпечення дронами, тому такі ділянки і обрубуються.

— Була така публікація у західних ЗМІ, де йшлося про те, що, мовляв, логістика ЗСУ зараз сильно страждає від ворожих дронів, кілометрів на 30 вглиб. Насправді це ситуація дзеркальна, так само їхня логістика страждає, може, навіть і на більший кілометраж. Я почув таку цікаву думку, яку з вами хотів би обговорити. Вона звучить нетрадиційно. Мовляв, лініями бойового зіткнення стали пілоти, оператори роботизованих комплексів — що повітряних, що наземних. От де вони стоять з нашого і з їхнього боку, ось це можна вважати лінією фронту, лінією бойового зіткнення, або першою лінією. А все, що між ними, це така сіра зона, кіллзона (по-різному її можна називати). Що скажете щодо цього?

— За фактом десь так воно і є, але ця кіллзона не між пілотами, а вона трошки далі за пілотів на сьогодні.

Усе почалося як? Кіллзону першими зробили ми, близько півтора року тому з активним розвитком БпЛА. Тобто цю кіллзону ми, умовно, на 10 кілометрів вже тримали півтора року, довгий час тримали. Ворог взяв нашу практику, масштабував, і на сьогодні він вийшов на серйозний рівень. Розвинув серйозно декілька дуже ключових підрозділів, на кшталт Рубікону. І він зараз активно масштабує цю практику по всьому фронту.

Якщо ще пів року тому такі ділянки фронту були одиничними, де нам зробили вже цю кіллзону, то на сьогодні там вже дуже широка ділянка фронту. І вона росте дуже стрімко зі сторони ворога в нашу сторону, [йде] перерізання нам логістики.

Тобто ми зробили це півтора роки тому, а на сьогодні вони з нами там зрівнялися і навіть, на жаль, частково нас [перегнали] за кількістю дронів, відповідно, щодо ураження FPV. Тому все стало набагато тяжчим. От ця кіллзона — це такі собі 10−15 кілометрів, у якій основні ударні сили — це наші і їхні пілоти, і між ними і нами, умовно, стоїть піхота, йде просування їхнє і наше. І основна лінія — це лінія, де стоять добре оснащені, добре забезпечені пілоти насамперед.

Основна сила ураження на сьогодні у ворога і в більшості у нас — це саме БпЛА. Від того, наскільки вони розвинені і забезпечені, від того наша ділянка фронту і тримається.

— Зараз ми неодноразово чуємо і розуміємо, що в Силах оборони є проблема з набором піхоти, з мобілізацією людей до піхоти. Це, в принципі, проблема. Піхота — це наші найбільші герої, які пережили і продовжують переживати, напевно, найстрашніші умови, в яких тільки можна перебувати у війні. Я скажу грубо, тому що воно десь крутиться на язику багатьох. Багато хто не розуміє, для чого піхотинець на тій позиції десь передовій? Чому це не можна замінити тими ж НРК? Виставити якісь точки і дронами знищувати противника на широкій смузі? Для чого нам піхотинці на передовій?

— Тому що, на жаль, зараз і ще, на жаль, на не короткий термін, без піхоти війни бути не може. Тобто будь-яку лінію оборони без піхоти неможливо утримати. Піхота є невід'ємною складовою будь-якої війни.

І хотілось би всім, хотілось би мені, насамперед піхотинцям, щоб їх можна було замінити. Але, на жаль, технологічно ми не дійшли ще до того рівня, щоб позбутися піхоти повністю. Так, ми вже відійшли від того концепту, за яким ми працювали три роки тому, десять років тому воювали. Ми від того відійшли дуже-дуже далеко. Тобто кількість піхоти, тієї, яка була раніше і зараз, вона в рази відрізняється. Зовсім, можна сказати, відрізняється. Але без піхоти поки що неможливо [воювати]. Навіть утримувати [лінію оборони].

Так, ми на 90% місцями вражаємо дронами, тримаємо оборону дронами, але без піхоти, оборони дронами поки що бути не може. Тому вона повинна бути.

Якщо говорити про заміну піхоти НРК, то ми поки що технологічно до цього не дійшли. Якби, в принципі, всі за це взялися, всі над цим працювали — усі можливі й дотичні до цього служби, виробництва — можливо, ми б найближчим часом до цього дійшли. Бо частково ми дуже великою мірою вже замінили дуже багато процесів, які робила раніше піхота. Не саму піхоту, а її види роботи.

— Ви маєте на увазі деякі функції?

— Так, функції піхоти ми значною мірою вже замінили. Але тієї основної, на жаль, яку робить піхота, поки що ні. Щоби це зробити, потрібно ще дуже старанно попрацювати. Ми зі своєї сторони працюємо. Хто працює в цьому напрямі, всім дякую, але цього поки недостатньо, аби повноцінно замінити. Тому ми вимушені так працювати, настільки тяжко ризикувати піхотою, щоб дати хоча б час, аби дійти до того, до чого повинні дійти. У нас вибору, з моєї сторони, немає. Ми мусимо замінити піхоту, бо в нас її дуже мало залишилось. Через це основний наш напрям зараз — знайти технології, рішення, способи допрацювати, щоби ми змогли її замінити. Це моя скромна мрія, але поки технологічно це дуже важко.

— Питання кількості засобів? Чи що головне?

— Великий список усього, насамперед в кількості. Держава почала масштабувати наземні дрони не так давно. Такого масового явища вони, на жаль, ще досі не набули, як FPV-дрони. Але вони набувають. Багато підрозділів активно працюють [з НРК], але дуже в великій кількості цим похвалитись не можуть. Ми ще у процесі масштабування самої кількості, [насамперед] масштабування технологій, які потрібно для того. Багато процесів, які потрібно завершити.

— Навіть якби ми завтра масштабувались, то росіяни ж нас доженуть, а то і переженуть, як у випадку з кіллзонами. А що далі в такому контексті? У вас є уявлення, як воно може відбуватися, дивлячись сьогодні на поле бою?

— Далі в нас буде відбуватись те, що відбувається, буде прогресувати. Дрони замінюватимуть більше і більше процесів, стандартних способів війни.

Якщо говорити про мій напрямок НРК, ми кожного дня нарощуємо наші спроможності, розширюємо можливості, замінюємо ті процеси, які робила до цього наша піхота. Ми ростемо і йдемо до того, щоб замінити [піхоту]. Активно досить ідемо, в усіх напрямках. У нас зараз більше 15 варіантів того, що ми робимо наземними дронами, що раніше робила піхота. Таких процесів потрібно замінити, мабуть, штук 50. У нас — плюс-мінус 20.

— Які зараз головні задачі, які піхотинець виконує на передовій, які НРК не може?

— По-перше, копати окоп. У нас поки немає НРК, який зможе побудувати лінії оборони. Він не може сам приїхати кудись, сам себе закопати, щоби захиститись від артилерії, дронів.

— Можна поставити вогневу точку, виставити НРК чи якусь дистанційно керовану турель, але її все одно треба якось укрити в окопі, так?

— Саме так, щоб вона змогла працювати довгий час, її потрібно закопати в землю. Тому що війна, з самого початку і досі, працює насамперед завдяки лопаті. Лопату досі ніхто не замінив. Кращого способу захисту, ніж лопата, поки не існує. Дрон лопатою користуватися поки що не навчився.

Бійці 93-ї ОМБр відправляють БК і продукти на бойові позиції. / Фото: 93-тя ОМБр Холодний Яр/Facebook

Є робота в цьому напрямі, напрацювання, але, на жаль, примітивного, найпершого, основного, того, з чим найкраще виживає піхота — лопата — поки що НРК робити не може. Вони можуть стріляти, підривати, атакувати, захищати, вивозити, завозити, багато чого можуть. Але поки копати банально не можуть. Це перше і найпримітивніше.

— У мене є хороший товариш, він один із перших формував такі служби НРК, зокрема в батальйоні Вовки Да Вінчі, Олександр Ябчанка. Він мені завжди говорить: «Роботи не замінять людей, щоб обслуговувати цих роботів, нам треба ще більше людей».

— Так, більше людей. Звичайно, зараз на одного робота треба плюс-мінус три людини. Щоб замінити одного піхотинця, треба чотири-п'ять-шість людей. Але річ у тім, про що ми говорили вище, який ризик виживання піхоти і який ризик виживання цих чотирьох людей, які будуть не на місці піхоти. Ми беремо того, в кого шансів вижити впродовж якогось часу мало, і міняємо на чотирьох, яким набагато легше, ніж тому одному. В десятки разів легше, у десятки разів більше шансів [вижити].

Технічний огляд наземних роботизованих комплексів у 93-й ОМБр. / Фото: 93-тя ОМБр Холодний Яр/Facebook

Таких чотирьох на сьогодні знайти легше, ніж одного того, хто працюватиме там, де працюють НРК. Зберегти чотирьох людей, які забезпечать роботу НРК, набагато простіше та безпечніше, ніж одного того, хто там, де НРК. Суть саме в цьому. На зараз умови заміни — 1:4, на один НРК чотири оператори. Але ці чотири оператори можуть бути на безпечнішій відстані, ніж там, де працює НРК.

— Це головна суть того процесу, який зараз називається рекрутинг, до якого закликають долучатись у контексті майбутніх методів технологічної війни.

— Саме так, тому що набагато легше працювати дроном на відстані, ніж бути на місці дрона з тією ж лопатою. Саме в цьому і суть. З дронами, якщо ти все робиш правильно, стараєшся, працюєш, ти будеш жити. Ти будеш відносно в безпеці і відносно в досить нормальних умовах, якими вони можуть бути на війні.

— Але все одно, як ви говорите, лопата потрібна, все одно хтось має бути піхотинцем, цей процес ще далекий від ідеалу.

— До цього потрібно підходити концептуально, на рівні того керівництва, щоб ми будували як мінімум лінії оборони, попередньо, заздалегідь, яка потрібна на сьогодні. Концептуально готувати її під роботу дронами, без піхоти.

У такому концепті, якщо підходити з усіх сторін, як я вище згадував, щоб усі над цим працювали, це можливо. Коли буде підготовлена лінія оборони під наземні дрони, під роботизовані системи, буде потрібно лише обслуговування цієї лінії оборони, а не піхота, яка копатиме її. Заздалегідь її підготувати, обладнати так, аби вона працювала з дронами, — це можливо, цілком можливо. Лінії оборони, які побудовані, якщо їх дообладнати сьогодні на потребу оборони, яка є, з тією кількістю піхоти, способами ведення війни, там можливо на заздалегідь обладнаних позиціях замінити піхоту дронами. Це вже можливо, але це великий-великий процес, над яким потрібно працювати всім на всіх рівнях.

— Я вас слухаю і мені з’являються думки про те, що ми йдемо в кіберпанк. Ще 2020 року, перед повномасштабною війною, вийшла популярна гра Кіберпанк, вона приблизно це і висвітлювала, як роботи існують поруч із людьми і як люди отримують цифровізацію для взаємодії з ними. Це, може, надто романтично виглядатиме, але сьогодні бойові дії такі, що вони ще дуже-дуже далекі від цього.

— Річ у тім, що не потрібно бути такими романтиками, потрібно розуміти, що все [можливо] завдяки лише праці, наполегливій праці. Немає якогось космічного корабля, який прилетить, дасть нам якесь рішення, ми всіх уб'ємо чи врятуємо. Це лише результат тяжкої праці, як результат над дронами, над якими ми працювали роками, щоб вони почали себе показувати.

Так само результати заміни піхоти — це те, над чим потрібно наполегливо працювати. Лише розмовами про це ми до цього не дійдемо. Тому потрібен концептуальний підхід і впровадження цього підходу.

Інші новини

Всі новини