Золотий Дімон

За 17 років у вищих ешелонах російської влади Дмитро Медведєв встиг не тільки поміняти кілька айфонів, але і зібрати солідну колекцію вілл і палаців загальною вартістю понад $1,2 млрд. А головне — залишитися найзручнішим напарником для Володимира Путіна

Анна Павленко

Для багатьох образ Дмитра Медведєва, російського екс-президента, а нині — глави уряду та лідера правлячої партії Єдина Росія, складається з калейдоскопу кумедних відео та інтернет-мемів. Ось Медведєв смішно пританцьовує під хіти 90‑х на зустрічі випускників, а ось користувачі мережі вітають його з ювілеєм словами "привет, Медвед". На одному відео Медведєв засинає на відкритті Олімпіади в Сочі, на іншому — дрімає під час виступу президента Путіна перед Федеральними зборами.

Пізніше він заявляє кримським пенсіонерам "грошей немає, але ви тримайтеся" і радить російським вчителям йти заробляти "в бізнес". І хоча ці висловлювання викликають у народу обурення і злі насмішки, багато продовжують бачити в Медведєві нешкідливого простака, слухняну довірену особу Путіна, єдиний інтерес якої зводиться до модних гаджетів.

Те, що крім технологічних новинок російський прем'єр небайдужий до дорогої нерухомості і розкішного способу життя, світ дізнався 2 березня, коли своє розслідування опублікував російський Фонд боротьби з корупцією (ФБК), створений опозиційним політиком Олексієм Навальним.

У 50‑хвилинному відео і об'ємній текстовій доповіді співробітники фонду доводять: через благодійні організації, оформлені на довірених осіб — родичів і однокурсників, — Медведєв володіє активами на суму як мінімум $1,2 млрд. Ключовими донорами фондів є великі російські бізнесмени. А серед активів числиться елітна нерухомість в Підмосков'ї, Івановській і Курській областях, Краснодарському краї і Санкт-Петербурзі, дві яхти, а також виноградники в російській Анапі і італійській Тоскані.

"Всі ці роки Медведєв вдало лавірував, ховаючись за іміджем простачка-дурника, а виявилося, що він серйозного рівня корупціонер", — коментує НВ підсумки розслідування Володимир Мілов, російський громадський діяч, у минулому лідер опозиційної політичної партії Демократичний вибір.

Сам Навальний називає звіт про Медведєва найбільшим розслідуванням ФБК і зазначає, що наведених у ній доказів цілком достатньо, щоб відправити на лаву підсудних самого прем'єра, а також бізнесменів, які давали йому хабара.

І навіть якщо розслідування ФБК не матиме прямих політичних і адміністративних наслідків, воно вже дало багатьом їжу для роздумів. За перші чотири дні після публікації фільм-розслідування про Медведєва Он вам не Димон набрав понад 5 млн переглядів, що відповідає рейтингу розважальних передач на федеральному телебаченні в прайм-тайм, зазначає Мілов.

"Тепер у багатьох відкрилися очі на те, що приємні персонажі в костюмчиках, яких їм щодня показують по телевізору, — банальні крадії", — підсумовує він.

Щороку в середині літа в петербурзькому ресторані Royal Beach на Крестовському острові відбувається зустріч випускників юридичного факультету Ленінградського державного університету (ЛДУ). Того самого, який у 1987 році закінчив Медведєв.

"Юрфак ЛДУ завжди користувався популярністю в абітурієнтів, але по‑справжньому престижним став порівняно недавно", — заявляв Медведєв у своєму інтерв'ю незадовго до того, як посів президентський пост. І дійсно, відтоді як у 2000‑му країну очолив ще один випускник цього факультету — Володимир Путін, заклад перетворився на справжню кузню державних кадрів і альма-матер успішних бізнесменів.

Володарями високих держчинів стали багато однокурсників Медведєва. У їх числі Антон Іванов, який майже 10 років обіймав посаду голови Вищого арбітражного суду, судді Конституційного суду Сергій Маврін і Сергій Казанцев, віце-президент з правових питань державного фонду Сколково Ігор Дроздов.

Серед успішних однокурсників нинішнього прем'єра виявився і ще один петербуржець — Ілля Єлісєєв. У середині 90‑х вони разом заснували консалтингову компанію в Петербурзі, а незабаром після переїзду Медведєва в Москву Єлісєєв був призначений заступником голови правління Газпромбанку. Утримуючи цю посаду і сьогодні, він паралельно головує в наглядових радах кількох некомерційних фондів.

У їх числі фонд Дар, створений і профінансований на 33 млрд руб. акціонерами гіганта газового видобутку Новатек Леонідом Міхельсоном і Леонідом Сімановським. Також Єлісєєв є головою наглядової ради Фонду підтримки соціально значущих державних проектів (Соцгоспроект), Фонду підтримки зимових олімпійських видів спорту і Фонду соціально-культурних ініціатив.

Посаду президента останнього з цих фондів обіймає дружина Медведєва Світлана. Тоді як на інші три організації оформлений ряд об'єктів елітної нерухомості, якими, за даними ФБК, регулярно користується сім'я прем'єра.

У відповідь на публікацію розслідування Навального Єлісєєв публічно спростував зв'язок підконтрольних йому фондів з Медведєвим. І це стало єдиною змістовною відповіддю з боку соратників прем'єра на розслідування. Його прес-секретар Наталія Тімакова визнала безглуздим "коментувати пропагандистські випади опозиційного і засудженого персонажа".

Сьогодні, за офіційними даними, Медведєв з сім'єю проживає в підмосковній резиденції Горки-9, куди він перебрався в 2008 році після перемоги на президентських виборах. Тим часом у період президентства у пов'язаних з Медведєвим некомерційних фондів з'явилося ще два маєтки в передмісті столиці, розповідає у своєму розслідуванні Навальний.

Це садиба в Знам'янському вартістю близько 5 млрд руб. ($85,5 млн), яку на користь некомерційного фонду Соцгоспроект пожертвував один з головних багатіїв Росії Алішер Усманов. А також ділянка площею 20 га з будинком в Маслові, який в 2011 році придбала в управління справами президента дочірня фірма очолюваного Єлісєєвим фонду Дар. Сума операції тоді опинилася в 200 разів нижче ринкової вартості, констатують в ФБК.

Влітку 2013‑го американська газета Financial Times написала про те, що в якості резиденції Медведєв використовує також реконструйовану старовинну садибу Міловка в Іванівській області. Згідно з розслідуванням ФБК, 80 га землі, що становлять територію резиденції  і маєток XVIII століття на березі Волги були спочатку оформлені на фонд Дар, а потім подаровані пов'язаному з ним фонду Градислава.

Саме тут не раз швартувалися дві яхти вартістю $5 млн і $11 млн, оформлені на офшор Furcina раніше згаданого Єлісєєва, підтверджують фотознімки розслідувачів.

У переліку майна офшору вони також відзначають 100 га виноградників в італійському виноробному регіоні Тоскана. "Всі російські чиновники люблять Італію, де існує особлива культура толерантності до корупції", — пояснює вибір цієї зарубіжної юрисдикції для російських активів Мілов.

Ще одна виноградна плантація, правда, вже в російському Краснодарському краї, належить фонду Соцгоспроект. У цьому ж регіоні інша пов'язана з Медведєвим організація — Фонд підтримки зимових олімпійських видів спорту — володіє розкішною зимовою резиденцією в Сочі.

А в Мансурово Курської області, рідному селі діда Медведєва, під крилом того ж Соцгоспроекта виріс цілий родовий маєток, куди, за свідченнями місцевих жителів, періодично навідується прем'єр. Тут же працює сучасний агрокомплекс, яким керує двоюрідний брат Медведєва Андрій.

Така різноманітність заміської нерухомості могло тільки снитися Юлії та Анатолію Медведєвим — викладачам петербурзьких вузів, в сім'ї яких в 1965 році народився син Діма.

"Своєї дачі у нас, на жаль, ніколи не було", — згадує свої дитячі роки Медведєв.

Він виріс в хрущовці на околиці Санкт-Петербурга, добре вчився і захоплювався фотографією. У школі познайомився зі своєю майбутньою дружиною Світланою Ліннік, чий батько виріс на Полтавщині. У 1989 році пара одружилася, через шість років у них народився син Ілля.

До того часу Медведєв вже закінчив аспірантуру ЛДУ, де викладав до 1997 року, заснував власний бізнес і працював радником мера міста Анатолія Собчака. Після цього він перейшов на посаду експерта Комітету із зовнішніх зв'язків мерії Петербурга, де головував Володимир Путін.

Так почалася співпраця двох петербуржців, яка відкрила Медведєву дорогу в Кремль. У 2000 році він вже очолював передвиборний штаб Путіна, пізніше обіймав керівні посади в Газпромі, керував Адміністрацією президента і працював першим заступником прем'єр-міністра.

Коли на горизонті у Путіна замаячив кінець другого президентського терміну, той вибрав Медведєва своїм наступником. "Нікого іншого для ролі охоронця престолу Путін знайти не зміг би", — упевнений Андрій Піонтковський, російський політолог і публіцист. Інший політик через кілька місяців вже й не згадав би про свого покровителя, тоді як Медведєв забезпечив йому повне домінування, зазначає експерт.

У підсумку президентство Медведєва запам'яталося росіянам як період правлячого тандему. За чотири роки ключовими подіями в Росії стали п'ятиденна війна з Грузією, перейменування міліції в поліцію, збільшення терміну президентських повноважень з чотирьох до шести років, а депутатських — з чотирьох до п'яти.

Медведєв багато говорив про боротьбу з корупцією. "Корупція має бути не просто незаконною, вона повинна стати непристойною", — заявляв він. Однак до кінця свого президентського терміну сам визнав: результати цієї боротьби виявилися "скромними".

Напередодні президентських виборів 2012‑го Медведєв оголосив, що балотуватися на головну посаду країни повинен Путін, а сам він готовий посісти крісло прем'єра. Так і сталося.

Про те, що Медведєв — людина небідна, ми здогадувалися і раніше, говорить Піонтковський. Але що він доларовий мільярдер, зрозуміли лише після розслідування ФБК. Втім, в Росії і раніше знали, що "вони всі корупціонери", зазначає політолог.

Настільки поширена в російському суспільстві теза "всі крадуть", по суті, знімає відповідальність з корумпованих чиновників, з жалем доповнює його Андрій Колесніков, керівник програми Російська внутрішня політика і політичні інститути московського Центру Карнегі.

За його словами, для Росії характерна така модель відносин влади і бізнесу, де олігархи купують прихильність перших осіб держави "за яхти, садиби й виноградники". Однак лише до тог моменту, поки чиновник залишається на своїй посаді.

"Якщо Медведєв позбудеться прем'єрського крісла, то може втратити майже все, чим зараз розпоряджається", — наголошує Колесніков.

Втім, така розв'язка навряд чи світить скандальному прем'єру. "Поки Путін при владі, Медведєв залишиться в тій ролі, яка корисна Путіну", — говорить Він. На переконання Мілова, ця роль — прем'єрство.

"Посада прем'єра політично вкрай важлива: якщо з президентом щось трапляється — він головний", — пояснює політик. А Путін дуже цінує на цій посаді Медведєва, який проявив унікальну лояльність, упевнений він.

Інцидент з розслідуванням Навального деякі політологи пропонують розглядати як частину внутрішньокланової політичної боротьби. "У Медведєва багато ворогів у [правлячій] верхівці, а Навальний не міг би створити такий проект без допомоги у владі — в тому числі у силових структурах", — упевнений Він.

В майбутньому російська політична еліта продовжить працювати на утримання влади, прогнозують політологи. "Відставка означатиме для кремлівських чиновників пересихання фінансових потоків від олігархів і втрату квазівласності — майна, яким вони розпоряджаються, але яким володіють не в повною мірою", — пояснює Колесніков, посилаючись на нестійкий статус власності некомерційних фондів.

"Йти нинішня кремлівська верхівка поки нікуди не збирається", — упевнений Мілов.