Золоті рибки

Норвезька риба — важлива для країни передусім тим, що вона приносить їй мільярдні прибутки, а також десятки кілограмів ніжного м’яса до кожного місцевого столу

Христина Бердинських 
(Київ—Берген—Київ)

О 9:45 ранку продавець риби Стіан викладає на прилавки рибного ринку, який знаходиться у центрі норвежського міста Берген, різноманітну рибу. “Ця риба у вас, здається, називається “морський чорт”,— промовляє він назву риби російською і прилаштовує “чорта” на лід. Рибний ринок у Бергені відкривається о 10:00 і знаходиться біля стародавньої набережної міста, яке сторіччями пов’язане з рибою та рибною торгівлею. Стіан пояснює, що влітку рибний ринок займає значно більшу територію — море­продукти продають не тільки усередині будівлі, а й на вуличних прилавках. Тут також цілий рік працюють ресторани, де можуть приготувати рибу, яку щойно купили

Стіан, котрий із величезним задоволенням розповідає про кожен різновид риби, а також про свою роботу, радить завітати на ринок трохи пізніше: десь об 11:00 тут вже буде натовп покупців і значно більше риби. “Це теж норвезька риба?” — запитую, дивлячись на величезну камбалу в його руках. “Тут усе норвезьке. Навіщо нам чиясь риба, якщо у нас своєї досхочу?” — всміхається Стіан.

Норвежці не уявляють свого меню без риби. Якщо українці їдять 8–9 кг риби на рік, громадяни країн Євросоюзу — 20 кг, то норвежці — 23–25 кг. “Моя улюблена риба — це тріска, а ще я люблю м’ясо кита”,— каже Крістен Мордаль, представник норвезької компанії Мордаль Консалтинг. Він їсть рибу щонайменше двічі на тиждень.

Але риба для норвежців — це не лише смачна страва для сім’ї. Передусім ця індустрія — важлива складова економічного благополуччя країни. Після нафти і газу риба та морепродукти посідають другу сходинку у норвезькому експорті, каже Крістен Мордаль, який працює у цій галузі 20 років. Норвегія експортує рибу у 150 країн світу, розповідає він. Торік обсяг експорту склав 91 млрд норвезьких крон, тобто близько € 10 млрд.

Продавці, які працюють на ринку у Бергені, кажуть, що навіть в осінній та зимовий періоди в них за день розкуповують не менше 80% риби. А влітку покупці взагалі розмітають усе. Стіан розповідає, що зараз настає сезон тріски, яка представлена у 3–4 різновидах. З початку квітня і до кінця жовтня буде сезон оселедців. Але у Норвегії це не дуже популярна риба, на відміну від країн Східної Європи. Україна, наприклад, є найбільшим у світі імпортером норвезького оселедця. За вісім місяців 2017‑го сюди “приплило” майже 20 тис. т цього делікатесу. На другому місці — Єгипет з 10,6 тис. т.

Для норвежців український ринок дуже важливий, запевняє Ойвінд Сетрен з холдингу Pelagia AS, офіс якого знаходиться у Бергені поряд із набережною (до цього холдингу входять магазини Egersund Seafood в Україні). Популярність норвезького оселедця в Україні Сетрен пояснює не лише звичкою та українською традицією, а й ціною. Вона в Україні має більше значення, ніж в інших країнах, визнає норвежець.

Донедавна найбільшим ринком для норвезького оселедця була Росія. Та після впровадження санкцій щодо Росії продаж норвезької риби у РФ був припинений. Незважаючи на прогнози експертів, що це стане величезним ударом для норвезької торгівлі не лише оселедцем, а й лососем, катастрофи не сталося. Норвегії знадобилося усього два-три тижні для того, щоб переорієнтуватися на інші ринки, каже Мордаль. А продавець Стіан з рибного ринку жартує, що після запровадження санкцій проти РФ вперше почув про появу “білоруського лосося”, який з’явився на світ, коли норвезький лосось росіяни намагалися доставити у свою країну під виглядом білоруської риби.

Закінчуючи розповідь, Крістен Мордаль каже, що особисто він частіше за улюблену тріску споживає сьомгу та форель, оскільки їх легше готувати. Котлети із сьомги, 15 хвилин приготування, рис на гарнір — і вечеря готова. Ось такий простий рецепт від Мордаля.

Щодо уподобань за межами Норвегії, то вони виглядають так: норвезька макрель подобається Азії, а тріску смакують у Франції, Португалії та Бразилії. Теж важливо відзначити, що сезон дикого лосося випадає на липень-серпень. Цей делікатес коштує втричі дорожче за лосось, що вирощують на рибних фермах. Саме фермерський лосось потім допливає до магазинів усієї планети.

Щоденно у світі споживається біля 13 млн страв із норвезьким лососем, розповідає Дмитро Загуменний, генеральний директор Асоціації українських імпортерів риби і морепродуктів. “Контролюючі органи Норвегії приділяють величезну увагу якості риби,— резюмує Загуменний.— Навряд чи ви знайдете десь у світі більший контроль”.