«Якщо передвиборні перегони в Росії, як правило, жорстко контролюються, то боротьба всередині правлячих еліт останнім часом все частіше стає надбанням громадськості. У Москві – зміна варти, причому відбувається вона не через вибори, а через укази президента. Цей прихований процес породжує множин інтриг і пліток. Чого тут не вистачає, так це реального політичного вибору у виборців і надій на справжні зміни», – пише заступник директора Інституту Кеннана Вільям Померанц у колонці для Reuters.
Ворожіння на російській кавовій гущі в самому розпалі. Тим не менш, у потоці нових призначень і відставок є кілька очевидних тенденцій. Люди, що будували путінську систему, йдуть. Їх міняють на людей з системи.
Комусь здасться, що це невеликі зміни, але це не так. Старше покоління відрізнялося інтелектуальністю, спритністю і жорсткістю, необхідною для виживання в конкурентному, часто хаотичному пострадянському середовищі. Ті, хто прийшов їм на заміну - знають лише відносно стабільні роки президентства Путіна і в більшості своїй не проходили випробування кризою. Їх недосвідченість ще зіграє свою роль.
Путін особисто проводить кадрові перестановки в керівництві президентської адміністрації. Кульмінацією стало несподіване звільнення від посади глави Адміністрації президента Сергія Іванова. Йому дали можливість піти з гідністю. Іванов також зберіг своє місце в Раді Безпеки Російської Федерації.
Діючі губернатори Калінінграда і Тули – колишні охоронці ПутінаІншим пощастило менше. Наприклад, глава Федеральної митної служби Росії Андрій Бельянінов був змушений піти у відставку після того, як поліція виявила у нього майже $900 тис. готівкою.
Путін як і раніше тримає на відстані своїх старих друзів. Ігорю Сечіну, голові нафтового гіганта Роснефть, кілька разів повідомляли, що його компанія не може брати участь у конкурсі на приватизацію Башнафти. Інший давній союзник Путіна, екс-міністр фінансів Олексій Кудрін, який нещодавно повернувся з самовигнання, що тривало кілька років, аби підготувати нову економічну стратегію для Кремля. Але в його пропозиції ще не висохло чорнило, як Путін оголосив про прийняття альтернативного плану. Кудріна відтіснили на узбіччя.
По мірі того, як стара гвардія йде в бік (іноді «за власним бажанням», а часом і через немилість у президента), Путін ставить на їх місце більш молодих і лояльних функціонерів, в основному вихідців із секретних спецслужб, іноді – з особистого оточення. Так, діючі губернатори Калінінграда і Тули – колишні охоронці Путіна. Новий глава президентської адміністрації, Антон Вайно, прийшов з протокольної служби президента.
Путін призначив лоялістів і функціонерів, а не реформаторів або візіонерів. Холодний прийом, який надали Кудріну в Росії, свідчить про те, що режим радий маніпулювати людьми, але не хоче робити справжні структурні зміни.
Нинішні тенденції вказують на те, що стагнація триватиме. Ймовірно, це є найкращим варіантом розвитку подій для російської економіки і політичної системи Путіна. Можливо, Росії доведеться повторно вивчити урок, який, здавалося, вона добре засвоїла 25 років тому при розпаді Радянського Союзу: боротьба всередині еліт не може замінити справжню політику.
Переклад НВ
Повну версію колонки Вільяма Померанца читайте на Reuters
Більше точок зору тут