Російський лідер знову виглядатиме як простий смертний
Ноа Шнайдер,
московський кореспондент, The Economist, Москва
У свій третій президентський термін із 2012 до 2018 року Володимир Путін очолив російський пантеон. Анексія Криму перетворила його зі звичайного земного президента на символ відродження Росії на світовій арені. Його рейтинги схвалення перемахнули за 80% і закріпилися там, незважаючи на жахливу рецесію. В кінці 2016-го один кремлівський соціолог зазначив у розмові з The Economist, що президент став "харизматичним лідером прометеївську типу: напівбогом, титаном, який приніс людям вогонь".
Під час четвертого терміну в 2019 році Путін знову почне виглядати простим смертним. Велич у геополітичній грі поступиться місцем суворим реаліям повсякденного життя із застоєм в економіці й зростанням соціальних проблем. Ця метаморфоза вже почалася. Хоча рейтинг схвалення не може вважатися мірилом істинної підтримки Путіна, з огляду на його контроль над засобами масової інформації та усунення політичних конкурентів, він все ж відображає деякі тенденції. Його рейтинг схвалення впав із близько 82% одразу після переобрання у березні 2018-го до 67% у вересні — найнижчого показника з моменту анексії Криму. Рейтинг довіри також знизився: із 60% на початку 2018 року до 39% у вересні.
Найочевиднішою причиною стала пропозиція уряду збільшити вік виходу на пенсію з 60 до 65 років для чоловіків і з 55 до 63 років для жінок. Сподіваючись уникнути громадського невдоволення, Кремль спробував дистанціювати Путіна від цього рішення. Той навіть заявив, що жінки повинні виходити на пенсію в 60 років. Але марно: протести вилилися на вулиці й луною відгукнулися на виборних дільницях восени 2018-го. У чотирьох регіонах підтримані Кремлем кандидати від керівної партії програли губернаторські вибори прихильникам опозиції — рідкість для російської "керованої демократії".
Кухонна політика
З поступовим впровадженням пенсійної реформи у 2019 році ситуація погіршуватиметься. Песимізм відносно вектора розвитку країни зростає. Економіка Росії буде стагнувати, а зростання ВВП складе менше 2%.
Оскільки осад після отруєння Сергія Скрипаля у Британії ще не осів, а розслідування Роберта Мюллера про втручання Росії в американські вибори у 2016-му набирає обертів, посилені санкції Заходу зроблять негативний вплив на рубль і зменшать інвестиції. Щоб протистояти інфляційним процесам, центробанку доведеться утримувати високі процентні ставки.
Раніше авантюризм у зовнішній політиці і примарні вороги за кордоном допомогли Володимиру Путіну отримати суспільну підтримку. Але зберігати її на колишньому рівні буде дедалі складніше. Ейфорія від анексії Криму вляглася. Росіяни втомилися слухати про війну в Сирії. Соціологи відзначають невдоволення зовнішньою політикою: більшість людей хочуть, щоб їхні лідери зосередилися на внутрішніх проблемах. У Кремля може виникнути спокуса відвернути людей війною з "п'ятою колоною" у себе вдома. Репресії проти молодих активістів і користувачів соціальних мереж, що почастішали в 2018 році, можуть посилитися ще більше.
Все це буде розгортатися на тлі підготовки до постпутінської Росії. До 2024-го Путін повинен вирішити, чи хоче він погратися із конституцією, щоб залишитися ще на один термін, і якщо ні, то як і кому він планує передати владу.
На перший погляд 2019 рік здається невеликим кроком на даному шляху: це рік після виборів, без важливих політичних дат. Але колишній кремлівський радник Гліб Павловський зауважує: "У Росії події завжди відбуваються, коли календар порожній".