ЗНО – воно ж пройде. А що далі? Молодь розгублена й гарячково думає, в який вуз вступати.
Чи не вступати. Чи за кордон. Чи відразу працювати. Чи у тата-мами на шиї.
Насправді вже виведена формула 20:20. Перші 20 означають, що усвідомлене розуміння «ким я хочу бути і що робити» приходить людям приблизно в 20 років.
Це збігається приблизно з третім курсом вузу, коли починаються вузькі спеціалізації. А зараз – одні сумніви.
Другі «20» – це зразковий відсоток випускників, які твердо знають, куди і навіщо вступати, щоб потім забезпечити собі шматочок хліба з маслом. Тому стільки коливань у решти 80%.
Але ось що цікаво.
Розумні хлопці до вибору професії тепер підходять незвично. Вони зрозуміли, що не хочуть ставати лузерами і що навчання не дає ніяких гарантій, хоча і без диплома якось незатишно.
Розумні хлопці до вибору професії тепер підходять незвично
Тому вони шукають вже не вузьку спеціалізацію (це вже дуже примітивно і застаріло), а керуються практичними особистими відчуттями.
Насамперед, закриваються ввечері в своїй кімнаті і перед сном тихесенько задають самим собі жалісливі запитання:
– Я на майбутній роботі хочу мати справу з паперами чи з людьми?
– Я хочу мати роботу сидячу чи мобільну?
– Я хочу працювати на себе чи на когось?
– Мені потрібна робота рутинна чи креативна?
– Я хочу працювати у великій компанії чи в маленькій?
– Я хочу працювати в державній компанії чи в приватній?
– Я хочу працювати на батьківщині чи за кордоном?
– Я хочу керувати чи виконувати?
– Працювати від дзвінка до дзвінка чи з вільним графіком?
– Скільки приблизно грошей я хочу отримувати відразу через 3, 5, 10 років?
Тільки після цього можна буде складати перелік підходящих для себе професій. І потім шукати, де можна поєднати приємне з корисним, ставши високооплачуваним компетистом.
Правда, такий підхід притаманний лише розумним хлопцям. Тим, які не хочуть потім, немов зайці, гарячково перебігати з роботи на роботу. А хочуть відразу заробляти багато і почуватися впевнено, як риба в воді.
Решта обирають професію. Навіть якщо її вже не існує.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени