Так що бійцям за пролонгацію мораторію на комерційний оборот ріллі можна не переживати. Тіньовому ринку знову нічого не загрожує.
Висловлюючись словами Ляшка, "земля то душа, її не можна продавати". Зате в неї можна плювати, здавати за копійки в оренду, доплачуючи хабар чиновнику за перереєстрацію на право оренди, перепродувати під фіктивну зміну цільового призначення, і всім селом ходити по світу, жебракувати гроші у тих країн, де рілля давним-давно в комерційному обороті.
За скромними оцінками Українського клубу аграрного бізнесу, сумарна вартість недержавних земель сільгосппризначення (а це 32 млн га) - 860 млрд грн. Вільний ринок не означає продаж всього цього обсягу. Масових акцій розпродажу землі не буває. Вільний обіг ріллі зобов'язаний покласти край її тіньовому обороту. Більше всіх у вічному мораторії зацікавлена бюрократія і її обслуговуючий персонал у вигляді парламентських крикунів.
У розпорядженні чиновників знаходиться 10 млн га практично ніким не контрольованої державної ріллі. І ніхто не знає, як саме використовується це рілля площею трохи більше, ніж три Бельгії.
За 18 років існування земельного мораторію жоден олігарх не постраждавНагадаю, короткий зміст попередніх серій: в жовтні 2001-го Верховна Рада прийняла Земельний кодекс, оголосивши про початок аграрної реформи (деякі з моїх читачів пішли в цей рік в школу). Кінцева мета реформи - вільний ринок. Для повної перемоги капіталізму над радянською дурістю необхідно було прийняти близько 30 законів. І тоді депутати ввели тимчасове обмеження на продаж ріллі до 1 січня 2005 року. Відтоді парламент вісім разів тимчасово продовжував мораторій на вільний комерційний оборот ріллі і ось тепер близький до дев'ятого «тимчасового» продовження. За 16 років дії мораторію майже всі близькі й далекі сусіди України, окрім Білорусі, відпустили ріллю в ринок.
В результаті земельна бухгалтерія України виглядає так: на 96% орних земель, а це близько 41 млн га (три аграрні Польщі), накладено заборону на комерційний оборот. Майже 29 млн га з цієї маси - паї, що знаходяться в приватній власності у 7 млн українців. З них близько 1,6 млн осіб - люди старше 70 років. Дев'ятий мораторій багато з них, на жаль, не переживуть.
Як же далеко зазирнув Семюель Джонсон, коли 7 квітня 1775 року на зборах Літературного клубу доктор виголосив свою знамениту фразу: «Патріотизм - останній притулок негідника».
Зубожіння мас триває. За 18 років існування земельного мораторію жоден олігарх і латифундист проклятий не постраждав. Чого не скажеш про сім мільйонів власників паїв.
Про всяк випадок нагадаю, що мова йде про право продажу земельної власності, а не про обов'язок її продати. Мова про природне право людини розпоряджатися власним майном.