«Треба речі називати своїми іменами». Що не так з реакцією влади на корупцію в енергетиці — Рейтерович
Політика11 листопада, 13:55
Мені здається реакція [влади] є категорично недостатньою. Ми повинні почати, мабуть, з Кабінету Міністрів. Коли пані [прем'єр-міністерка Юлія] Свириденко говорить про те, що вони за невідворотність покарання — це чудово, але є ще таке поняття, як політична відповідальність.
Якщо в справі потенційно (тому що ми багато речей вчора дізналися, але деякі прізвища публічно поки що правоохоронцями не називалися) залучені в різних, наприклад, статусах окремі представники Кабінету Міністрів, а за різними підрахунками це може бути мінімум до чотирьох людей, членів нинішнього і колишнього Кабінету Міністрів, мені здається, ці люди точно не можуть продовжувати працювати на посадах. Неважливо, в якому статусі вони будуть проходити, якщо навіть якщо це статус гіпотетично якогось свідка, що малоймовірного, враховуючи на ті дані, які ми вчора отримали, і ті аудіо, які ми мали можливість побачити і послухати.
Передплатіть, щоб прочитати повністю
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Вони щонайменше повинні написати заяву про відставку, бажано самі, це було би правильно з морально-етичного огляду. Якщо вони цього не роблять, відповідне рішення повинен ухвалювати прем'єр-міністр. Чому? Тому що їхнє подальше перебування на посаді вже є певним конфліктом інтересів і може сприйматися як спроба якось вплинути на слідство, або не надати всієї необхідної інформації для того, щоб це слідство відбувалося відповідно до чинного законодавства.
Це перший момент, який стосується уряду і теж, до речі, має стосунок до заяви міністерки з питань енергетики [Світлана Гринчук], яка сказала, що Енергоатом нас прямо начебто не стосується, але ми будемо дуже уважно спостерігати і слідкувати за цією ситуацією.
Тобто тут реакція, м’яко кажучи, ніяка. Вона така страусова і, очевидно, що всі очікували, мабуть, зовсім інших якихось рішень.
Що стосується заяви глави держави — вона ще більш показова, тому що перед президентом більше стоїть завдання морально-етичне. Це питання, власне, надання інформації щодо того, як взагалі може далі розвиватися ситуація, враховуючи той факт, що знову-таки фігурантами є люди, яких безпосередньо пов’язують з президентом.
Люди, про яких сам президент згадував до повномасштабного вторгнення. Люди, які публічно говорили про свій зв’язок з президентом або з, наприклад, очільником Офісу президента [Андрієм Єрмаком]. Тому що є відоме відео, де пан [Тимур] Міндіч [в якого були обшуки у справі Енергоатому] під час пандемії каже, що я тут в Офісі був у гостях у свого ліпшого друга Андрія Єрмака. Це, як кажуть, з пісні слів не забереш, і в цьому плані це було. Тобто це дуже складно якось спростувати.
Тут безліч питань залишається, як ця людина о другій годині ночі, а це комендантська година, могла покинути територію України. За яким паспортом, як вона пересувалася під час комендантської години.
Питань дуже багато. Мені здається, президенту треба було теж назвати прізвища і сказати, що слідство дійсно повинно проводитися без будь-якого впливу зі сторони якихось публічних осіб. Але для того, щоб воно таким було, знов-таки ці люди повинні зараз займати таку позицію, щоб їхні службові становища, наприклад, або якісь зв’язки з представниками влади, не впливали на ухвалення тих чи інших рішень.
На жаль, від президента ми нічого цього не почули. Абсолютно безбарвна заява про те, що ми за невідворотність покарання. Його радник з питань комунікацій [Дмитро Литвин] ще окремо написав, що ми ж за презумпцію невинуватості - немає питань, ми за презумпцію невинуватості, безумовно. Але якщо там фігурують люди, яких пов’язують з головою держави, на це треба відреагувати і треба речі називати своїми іменами. Наприклад, сказати, що пан Міндіч [повинен] повернутися в Україну і безпосередньо працювати зі слідством, дати всі необхідні відповіді, які, мабуть, у слідства є до нього. І взагалі не уникав цього покарання, переховуючись, я так розумію, в іншій країні. І ще тут питання — за яким паспортом.
Вже неодноразово говорили, що в цієї людини не лише паспорт громадянина України. А це тоді актуалізує питання про позбавлення громадянства, яким достатньо часто займається Офіс президента.