Найскладнішою для ЗСУ буде перша половина 2024 року — Згурець

Днями кілька західних політиків заявили, що Україна не отримає повною мірою обіцяну і таку потрібну їй зброю. Зокрема міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус визнав, що Євросоюз поки не зможе, як обіцяв, надати Україні 1 млн артилерійських снарядів до березня 2024 року. Теж саме заявив Жозеп Боррель, високий представник ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки: за його словами, поки що передано трохи більше, ніж 300 тис. снарядів. І врешті Джейк Салліван, радник президента США з питань нацбезпеки, визнав, що без затвердження нового пакету допомоги Україні в Конгресі можливості США зменшуються з кожним тижнем.

«Це вже впливає на нашу здатність дати Україні все, що їй потрібно, — заявив Салліван. — І цей ефект з часом лише посилюватиметься».

Що все це означає для фронту, та як розгортатиметься ситуація далі, NV попросив прокоментувати Сергія Згурця, директора інформаційно-консалтингової компанії Defense Express.

«Боєприпаси — це дійсно найважливіша складова, яка визначає ефективність бойових дій у сучасних бойових умовах — як у наступі, так і в обороні. Коли ми говоримо про певну кількість боєприпасів, що використовуємо, то йдеться про цифру від 3 до 8 тис. пострілів на добу, що фактично говорить про те, що на місяць нам потрібно десь в межах щонайменше 300 тис. боєприпасів, якщо говорити про середні потреби. А потреби, які відповідали б реальним спроможностям артилерії, — це десь 500 тис. боєприпасів на місяць. Звучить фантастично, тому що ці цифри впираються в можливості наших партнерів забезпечувати Україну такими обсягами боєприпасів.

Тут починається головна проблема — це спроможності європейських і американських підприємств постачати нам відповідну кількість боєприпасів. Сьогодні європейці нам поставили в межах контракту 300 тис., американці загалом з початку бойових дій поставили близько 2 млн боєприпасів.

Далі - найбільш складний період наступного року. Зараз прогалини зі зменшеними обсягами постачання ми заповнили за рахунок касетних боєприпасів із США. Загальні запаси там становлять близько 3 млн, тобто певний резерв є, тому що ті боєприпаси європейські країни і США використовувати не будуть з огляду на власні обмеження. Ми їх можемо використовувати.
Але з виготовленням нових боєприпасів ситуація така, що США лише десь у 2025 році вийдуть на темп 100 тис. на місяць. Компанії у європейських країнах зараз виготовляють десь 300 тисяч на рік, і вони хочуть збільшити вдвічі. Тобто, фактично, лише десь у 2025 році європейці і американці спільно вийдуть на ті показники, які Російська Федерація має вже зараз — у межах 1,5−2 млн боєприпасів, які виготовляє РФ за рік. Тобто, фактично ми можемо говорити про те, що європейська і американська промисловість не встигає за потребами. Цей gap закривається касетними боєприпасами. Наступний рік, зокрема перше півріччя буде найбільш складним, а далі все буде залежати від того, наскільки європейці і американці зможуть збільшити обсяги. І, так чи інакше, за запасами боєприпасів ми вийдемо на паритет з РФ лише на кінець наступного року, в кращому разі.

Фактично, на кожній ділянці фронту ситуація є різною. І тут не лише кількість боєприпасів є вирішальною. Вирішальною є ефективність самих гармат, робота зі знищення гармат і запасів боєприпасів противника. Тобто в будь-якому разі ми говоримо про те, що так, боєприпасів може бракувати, але ефективність їх застосування і ефективність бойових дій залежатимуть від того, наскільки кожна зі сторін буде вирішувати цей комплекс проблем. Від знищення ворожих запасів, гармат і власних підходів до концентрації гармат на певних напрямках. Це якраз завдання вже для конкретних військових угруповань на конкретних напрямках".