Для Угорщини Володимир Путін — слабке місце. Незалежно від того, який уряд очолює країну — колишня соціалістична або нинішня консервативна партія — російському президенту тут завжди раді.
28 серпня Путін прибув до Будапешта, всього через сім місяців після його останнього візиту в Угорщину, коли головним пунктом на порядку денному були переговори про енергетику.
Звичайно, поїздка цього тижня носила інший характер. Путін є почесним президентом Міжнародної федерації дзюдо, тому йому було потрібно відвідати церемонію відкриття Чемпіонату світу з дзюдо, організованого Будапештом. Але під час переговорів з прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном, природно, було піднято питання енергетики.
Орбан піддався критиці за те, що він в 2014 році (в розпал кризи в Україні) підписав з Росією угоду про кредит в розмірі 10 мільярдів доларів на фінансування і модернізацію атомної електростанції «Пакш», єдиної діючої в Угорщині АЕС, побудованої ще в радянську епоху.
Модернізація і розширення АЕС буде виконана російським державним агентством ядерної енергії «Росатом». Європейська комісія, виконавча влада ЄС, уважно вивчила угоду і, в кінцевому підсумку, схвалила інвестиції, хоча для угорської громадськості умови угоди є державною таємницею.
Нещодавно Угорщина підписала ще одну енергетичну угоду, цього разу з російським газовим гігантом «Газпром». Ця угода зв'яже Угорщину з газопроводом «Турецький потік», який зараз будує «Газпром». Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіджарто заявив, що контракт з Росією «поліпшить енергетичну безпеку Угорщини, тому в наших стратегічних інтересах почати цю співпрацю».
Крім Німеччини, в консорціум «Північного потоку» входять Австрія, Франція і НідерландиНа початку 2000-х років, коли при владі в Угорщині були соціалісти, Орбан чинив запеклий опір подібним енергетичним угодам. Тоді він хотів домогтися набагато більшої диверсифікації поставок енергоносіїв не тільки для Угорщини, але і для іншої частини ЄС. Він також дуже критикував тісні політичні та економічні зв'язки між Росією і колишнім соціалістичним прем'єр-міністром Ференцем Дюрчаном, який очолював Угорщину з 2004 по 2009 рік.
Нинішня політика Орбана не тільки суперечить його попередній позиції, коли він був в опозиції, але також суперечить інтересам країн Вишеградської четвірки — Польщі, Угорщини, Словаччини та Чеської Республіки. Польща, зокрема, в першу чергу продовжує робити все, щоб стати менш залежною від російських енергоресурсів і диверсифікувати поставки, що є ключовими елементами політики ЄС.
Хоча і легко критикувати політику Орбана в сфері енергетики, яка, з чисто стратегічної і політичної точки зору, збільшує залежність Угорщини від Росії, давайте подивимося на те, що відбувається в Німеччині.
До краху Берлінської стіни в листопаді 1989 року тодішня Західна Німеччина, побудувавши газопровід з колишнім Радянським Союзом, встановила дуже тісні енергетичні зв'язки з Москвою, викликавши у США велике роздратування.
«Газпром» направляв газ до Західної Європи через Україну. Але з початку 2000-х років Москва захотіла зменшити свою залежність від України, як транзитної країни для експорту газу. Звідси і рішення Путіна, підтримане Німеччиною, — побудувати «Північний потік». За допомогою цього проекту, розпочатого на початку вересня 2005 року, тепер «Газпром» поставляє російський газ безпосередньо в Німеччину по трубопроводах по дну Балтійського моря.
Зараз йде будівництво другого газопроводу «Північний потік». Канцлер Німеччини Ангела Меркель, обрана в кінці вересня 2005 року, нічого не зробила для того, щоб зупинити будівництво. Її попередник, соціал-демократ Герхард Шредер, минулого місяця був призначений невиконавчим директором «Роснефти» — гігантської російської державної нафтової компанії, яка потрапила під дію західних санкцій після того, як Росія незаконно анексувала Крим в 2014 році і вторглася в Східну Україну.
Кілька тижнів тому Меркель, яка поставила свій підпис під проектом «Північний потік», як чисто комерційним підприємством, розкритикувала перехід Шредера в «Роснефть»: «Я не думаю, що пан Шредер чинить правильно».
Як Шредер, так і Орбан критикували антиросійські санкції. Проте, Орбан ніколи не порушував консенсус ЄС в цьому питанні. Цікаво, як би відреагував на санкції Шредер, якби він продовжував залишатися канцлером Німеччини.
Кілька членів ЄС виступили проти будівництва «Північного потоку», в першу чергу, країни Балтії і Польща. Але великі держави-члени ЄС висловлюють байдужість до цього проекту. Що не дивно. Крім Німеччини, в консорціум «Північного потоку» входять Австрія, Франція і Нідерланди.
Європейська комісія продовжує наполягати на більшій диверсифікації енергопостачань і більшій лібералізації енергетики. Ці кроки підвищать енергетичну безпеку ЄС. Але небажання оскаржувати політику, що проводиться Німеччиною і Угорщиною, тільки посилюють залежність Європи від російських енергоресурсів. А як наслідок — зростання зв'язків, впливу і політичної залежності від Росії.
Переклад НВ
Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Джуді Демпсі на Carnegie Europe. Републікація повної версії тексту заборонена.
Що потрібно знати і чому вчитися в сучасному світі? НВ запускає цикл лекцій Діалоги про майбутнє. Детальна програма тут
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени