Весело сміючись

Тисячі залучених у виробництво людей, багатомільйонні обороти — такий вигляд має сьогодні індустрія гумору в країні, яка перетворилася на серйозний бізнес

Максим Бутченко

Криза сміхові не перепона, впевнений Сергій Притула, популярний телеведучий і лідер гумор-шоу Вар'яти. Сидячи в одному зі столичних ресторанів з японською стилістикою, він міркує про успіхи вітчизняних гумористичних проектів. А тим є чим пишатися: тільки за останні кілька років в країні з'явилося більше десяти великих гравців, а оборот всієї "смішної" індустрії, за оцінкою учасників ринку, досяг вже не смішних, а цілком серйозних $8-10 млн на рік. Це можна порівнвати, скажімо, з річним обсягом радіореклами в країні.

"Ринок розвивається стрімко, з'явилися нові великі і маленькі проекти",— говорить Притула.

З'являються неспроста: народ вимагає сміху та видовищ. Про це лідер Вар'ятів може судити предметно: якщо у 2015‑му це шоу дало 107 концертів в країні, то минулого — вже 122. Таким же чином йдуть справи і у конкурентів.

Причому українські гумористи не тільки гастролюють по країні: індустрія вже набула такиого ходу, що її гравці можуть собі дозволити знімати повнометражні фільми і серіали, а також виробляти телепрограми.

Експерти впевнені: одним із драйверів нинішнього бурхливого розвитку сатиричного сегмента вітчизняного шоу-бізнесу став військовий конфлікт з Росією і, як наслідок, різке зменшення кількості російських гастролерів і виробленого в РФ телепродукту. А тому гумор по‑українськи сьогодні успішний і приносить прибуток навіть в умовах кризи.

Євген Гендін, колишній кавеенщик і автор текстів політичного кабаре Веселый песецЪ, відзначає ще одну причину — ментальну: мовляв, глядачам до душі саме вітчизняний смішний контент. "Український гумор більш самоіронічний, емоційний, м'який",— говорить він. І додає, що останнім часом серед місцевих гумористів значно зросла конкуренція.

Володимир Зеленський, лідер студії Квартал 95 — безумовного № 1 на ринку гумору в країні — насилу знаходить у своєму щільному робочому графіку 20 хвилин для розмови. Його студія, як і він сам, буквально завалена роботою — втративши в останні кілька років російський ринок, Зеленський і Ко активізувалися як на батьківщині, так і на міжнародній сцені. І зробили це досить успішно.

В Україні квартальники на початку 2015‑го запустили масштабний проект — Лігу сміху, національну альтернативу КВК, який залишився в Росії і з Росією. Українські та закордонні команди гумористів — в останній раз їх виявилося приблизно три сотні колективів — тепер збираються під прапорами Кварталу і Студії 1+1, яка транслює шоу. І відбувається це вже третій сезон поспіль.

У Ліги відмінні рейтинги — на 1+1 для аудиторії 18-54 роки краща частка перегляду лише у проекту Голос країни, а також в інформаційних передач ТСН-тиждень і ТСН.

Виходить не просто рейтинговий телепродукт. “Ліга сміху — це ціла платформа з пошуку талантів. І після конкурсу вони нікуди не зникають, а проявляють себе в інших проектах",— каже Зеленський.

Інших проектів у Кварталу — маса. Серед найпопулярніших — шоу Вечірній квартал, один з останніх випусків якого став абсолютним лідером телеперегляду на українському ТБ у вікенд показу. Виробляють квартальники і безліч телевізійних шоу, наприклад, Розсміши коміка. Діти.

Також вони знімають серіали і навіть повнометражні кінострічки — наприклад, Кохання у великому місті або дуже успішний фільм Слуга народу.

Кіноверсія останнього зібрала в прокаті 23,8 млн грн, і її подивилися 340 тис. глядачів. Хороший показник для України, де, наприклад, один з лідерів ринку — фільм Поводир — в кінопрокаті отримав 14 млн грн надходжень.
 

МАМА ВСІХ ОТХОХОТАЛА: Роман Грищук, керівник студії Мамахохотала, розповідає, що річний оборот проекту досяг $1 млн

Крім цього, однойменний серіал Слуга народу з успіхом йшов на ТБ. І Квартал продав його для показу відомій американській платформі Netflix, а права на формат — компанії Fox.

"За одну серію Fox платить $5 тис, а загалом за серіал $120 тис. Для українських реалій це добрі гроші та показник, що наш продукт цікавий за кордоном",— каже Зеленський.

Серед інших напрямків діяльності Кварталу знайшлося місце і виробництву анімаційних серіалів. Також у команди Зеленського є івент-агентство і власне концертне агентство: квитковий оператор, букінг, промоутерська компанія.

До речі, квитки на концерти Кварталу досить дорогі. Скажімо, для київського Палацу Україна ціни на них варіюються від 300 грн до 3,2 тис. грн. Ще одним джерелом доходу для Кварталу стала зйомка фільмів.

Права на формат Розсміши коміка виробництва Кварталу придбали більш ніж у 16 країнах світу. А з восьми знятих студією повнометражних фільмів шість виявилися успішними. Тому дітище колишніх криворіжців невблаганно розширюється — зараз у компанії працює три сотні осіб.

Фінансові показники вони не розголошують.

Наскільки масштабними були починання Кварталу, місця на ринку бракує не тільки їм.

Єгор Крутоголов, актор конкуруючої з Кварталом ДизельСтудіо, згадує: коли вони давали перший концерт у квітні 2015‑го, на нього довелося запрошувати всіх знайомих та родичів, щоб якось заповнити зал.

“У всій цій метушні ми тільки й мріяли, щоб усі місця були зайняті. Але вже тоді з реакції глядачів зрозуміли, що робимо все правильно",— розповідає Крутоголов. Тепер проблем із заповнюваністю немає: і якщо за весь 2016 рік вони дали близько 40 концертів по Україні, то лише за перше півріччя 2017‑го — три прем'єрні концерти і ще 38 у турі Весна смішна.

ТЬМЯНЕ МИНУЛЕ: Актор Дизель-шоу Єгор Крутоголов пам'ятає, як на їхній перший концерт довелося запрошувати всіх родичів і знайомих. Тепер з глядачем у них проблем немає

Зараз у команді постійно працюють 8 акторів, 10 осіб адміністрації та 15 авторів. А над концертами працює команда з 150 осіб: режисери, оператори, техніки, інженери, балет. Щоб вмістити весь колектив, дизелівці поміняли колишній офіс на 40 кв. м на новий, вже у 600 квадратів.

"Зараз капіталізація хороша, динаміка зростання очевидна, що не дивно: адже ми, буває, даємо по два концерти в одному місті — настільки великий попит",— говорить Крутоголов. У планах компанії — зйомки комедійного телевізійного серіалу.

Ще про одну групу, яка динамічно розвивається — студію Мамахохотала — знає молодше покоління українців. Роман Грищук, керівник студії, розповідає, що він разом з групою студентів КПІ задумав цей проект у 2012 році. А за кілька років Мамахохотала вже потрапила в ефір на НЛО TV. Зараз у команді студії працює 50 осіб, і на їхньому рахунку вже сьомий сезон шоу.

Більше того, в цьому році Грищук і Ko зняли повнометражний художній фільм Інфоголік. Картина набрала в прокаті 5 млн грн при бюджеті 4 млн грн, пояснює Грищук.

Хоча цього недостатньо: за його словами, щоб повністю окупити витрати, треба зібрати 10 млн грн. "Але з урахуванням того, що це наш перший досвід, результат дуже хороший",— говорить лідер студії.

Ще успішніше робота цієї команди виглядає в онлайні: на YouTube скетчі Мамахохотала щомісяця дивиться по 10-13 млн осіб.

Втім, деякі номери Кварталу збирають по 1 млн переглядів, що в рази перевищує аналогічний показник проекту Грищука.

При цьому хлопці з Мамахохотала орієнтуються на молодь, а тому проводять демократичну цінову політику на своїх концертах, виставляючи на продаж квитки від 100 грн.

Основна частина заробітку — це зйомка телепередач для ТБ, концерти, корпоративи. "Останні приносять навіть більший дохід, ніж концертна діяльність",— говорить Грищук. Середня ціна за виступ Мамахохотала на корпоративному заході — $3 тис.

Загалом річний оборот студії становить близько $1 млн.

Гендін переконаний: рецепт успішного шоу має бути заснований на принципах заводу, що нарощує виробництво. “Глядач хоче посміятися, відпочити. Але щоразу відсоток хорошого матеріалу має зростати",— пояснює він.

Гендін радий, що нові команди, відпрацьовують цей принцип, зуміли зруйнувати монополію Кварталу 95 в гумористичному сегменті. Так, мовляв, зародилася конкуренція, яка також сприяє розвиткові нових проектів та зростання якості існуючих.

Однак Зеленський вважає, що внутрішній ринок ще недостатньо великий, щоб повністю окупати різноманітні проекти — скажімо, комедійні фільми. На його думку, для цього потрібно десятикратне збільшення числа людей, які відвідують кінотеатри.

"Іноземці бачать нашу якість і навіть дивуються: як ми можемо знімати за такі бюджети?" — розповідає він. Однак тут же додає, що Квартал ще більше буде "йти" в кіно. "У цьому є перспектива",— упевнений Зеленський.

А ось Притула вважає, що ринок буде сегментуватись з різних тематичних нішах. І Україну чекає поява якісних стендап-коміків — артистів розмовного жанру. А також формату, такого російському Comedy Club, що поєднує короткі скетчі, музичні номери і той же стендап.

Активізується і концертний рух: все більше артистів, як вважає Притула, вирушать в тури навіть  маленькими містами. Вар'яти, мовляв, нещодавно були в містечку, де при населенні 12 тис. чоловік дали два концерти в один день. І на обидва прийшло понад 1 тис. осіб.

“Україна — велика країна. І ще є куди розвиватися",— упевнений Притула.