Стратегія важливіша за імена в бюлетені – така ідея закладена в свідомості європейців та основі європейської політики. Суть полягає в тому, що незалежно від того, хто прийде до влади, ключова стратегія країни повинна продовжуватись. Цього, на жаль, ще немає в Україні.
ЄС зараз теж стоїть на порозі нових виборів, а відтак і зміни еліт. Звісно, конфігурація політичних еліт може зазнати змін саме через активізацію так званих правих популістських сил з Франції, Німеччини, Італії, Австрії. Однак те, що закладено в стратегічному плані, буде незмінним. Така вже культура у європейців.
Говорячи про стратегії, можна згадати Німеччину. Країна має Національну промислову стратегію аж до 2030 року, головна мета якої – стійке зміцнення конкурентоспроможності промисловості в цілому в Німеччині та Європі, а також забезпечення та розширення технологічної лідерської позиції цієї країни та ЄС.
Стратегія ґрунтується на перевірених принципах соціальної ринкової економіки, а також визначає, коли виключно державне втручання може бути виправдане або навіть необхідне для уникнення серйозних недоліків для національної економіки та загального блага нації. Таким чином Національна промислова стратегія-2030 сприяє формуванню ринкової економіки, що підтримує майбутнє.
Цю стратегію нещодавно представив федеральний міністр економіки Петер Альтмаєр. Цей досвідчений німецький політик, член німецького парламенту ще з 1994 року, займав посади в.о. міністра фінансів, федерального міністра з особливих доручень, міністра з охорони навколишнього середовища, охорони природи та ядерної безпеки. І це ще не весь перелік. Відтепер, під його керівництвом, жорсткий державний протекціонізм буде ще більш відкритим. Бо як вважає Альтмаєр, тільки так можна виграти гонку з США та Китаєм.
Риторика змінилась після приходу до влади Трампа. Китай веде постійний захист національного виробника. Ліберальні ідеї в такому тандемі та в жорстких умовах конкуренції відходять на останній план. Сильні країни ЄС шукають союзу одне з одним, аби протистояти жорсткій конкуренції на світовому ринку, особливо коли США вже не є надійним партнером, а Китай все більше нарощує економічну потугу.
Варто відмітити, що Німеччина була відома своїм протекціонізмом і раніше, особливо в галузі енергетики та сільського господарства. Промисловість також займає особливе місце для цієї країни, як одна з основних галузей для експорту. Якість німецьких автомобілів та техніки відома всюди, і причиною тому є, не в останню чергу, державна протекція і підтримка.
В чому ж секрет побудови якісних стратегій?
Якісна стратегія базується за принципом підтримки тих галузей виробництва, які в пріоритеті експортної активності та відповідають стратегічним цілям розвитку промисловості. Тут втручання держави є важливим не з точки зору монополії, але з точки зору вливання так званих «легких грошей» та кредитів, які допоможуть промисловості швидко розвинутись та конкурувати на міжнародних ринках.
Розуміння свого місця в глобальній конкуренції є визначальним для подальшого розвитку країни. Для України – це надважливо також.
Чи будемо ми й надалі сировинним придатком, чи країною, яка виробляє продукт з доданою вартістю – визначає саме стратегія. Тому якісне стратегічне планування на державному та регіональному рівнях, а також планомірна робота влади в рамках цих стратегій – запорука процвітання країни.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени