Туреччина ввійшла в конфлікт з Ісламською державою та ісламськими фундаменталістами, а логіка бойовиків ІД така, що вони не так ненавидять далеких супротивників – умовних «хрестоносців» чи євреїв, які перебувають у Росії, Сполучених Штатах та інших віддалених країнах, як ісламські держави, які йдуть власним шляхом.
Це звичайна вождистська логіка: боротьба передусім за домінування в найближчому оточенні.
Тому страждатимуть від агресії ІД і його терористичних акцій насамперед не Сполучені Штати і не Росія, а ісламські держави, розташовані ближче до конфліктних територій. Особливо це стосується Туреччини.
Але якщо вожді ІД вирішать за щось «покарати» Саудівську Аравію, з'являться проблеми і в Саудівської Аравії. Поки проблеми терактів виникають переважно в Туреччині. Мені здається, наразі це не дуже дивно, а цілком логічно і зрозуміло.
Зрозуміло, свій внесок у нестабільність в Туреччині вносять і курди. Вони прекрасно розуміють, що зараз турецькій владі стало не до них (через внутрішні проблеми і через війну), а тому курди активізувалися.
Йти на компроміси Ердоган наразі не готовийМіж іншим, курдське питання є ще одним аспектом війни в Сирії: адже вони хочуть відкусити там частину території для створення своєї держави. Незрозуміло поки, чи витіснить тиск Курдистану частину турецьких силовиків з Сирії.
Чи вийде Туреччина з сирійського конфлікту через загрозу терактів в країні – питання стилю керівництва. Ердоган вдає з себе крутого пацана. За характером він близький до Трампа, Путіна, Берлусконі та інших популістів, які грають в крутість. Тому йти на компроміси він наразі не готовий – надто вже залежить від громадської думки. Найімовірніше, він демонструватиме вплив іншими способами: когось викривати, садити, воювати. Вступати в переговори для досягнення компромісу – зараз не його стиль.
Більше поглядів тут