Вибір предметів та особливі потреби. Що змінить реформа середньої школи в Україні

Про це йдеться у законопроекті Про повну загальну середню освіту. Документ схвалив уряд на своєму засіданні.

За словами міністра освіти і науки Лілії Гриневич, в Україні впровадять індивідуальний підхід у навчанні школярів. А діти, які здобувають освіту вдома, зможуть зарахувати свої навчальні досягнення та отримати документ про повну загальну середню освіту. Крім того, існуватимуть два адаптаційні цикли з урахуванням освітніх та психологічних потреб дітей: перший – у 1-2-му класах, і другий – у 5-6-му класах. 

"Саме цим законом для учнів передбачено дієві механізми побудови власної індивідуальної освітньої траекторії. Для учнів з особливими освітніми потребами побудова такої траекторії – можливість для інтеграції у життя звичайної школи. Для дітей, які серйозно навчаються ще поза школою, наприклад, ходять на спорт чи в музичні школи і так далі, – це можливість зарахувати отримані не в закладі знання, а вивільнений час використати на домашні завдання чи іншу роботу", – наголосила Гриневич.

Що змінить реформа середньої освіти

Для дітей з особливими освітніми потребами створюватимуть індивідуальні навчальні плани. Над ними працюватимуть спільно вчителі та батьки. План схвалюватиме педагогічна рада, а затверджуватиме директор.

Одне з важливих положень законопроекту регулює питання мови навчання. Пропонується три моделі. Перша – для корінних народів, які не мають власного мовного середовища і держави, яка б розвивала мову. У такому разі, викладання з 1-го до 12-го класу відбуватиметься мовою корінного народу паралельно з викладанням українською мовою.

У документі є також багато нововведень щодо оплати праці та методів навчання. Вони засновані на нормах закону Про освіту. Детальніше про усі зміни – у сюжеті Радіо НВ.

Законопроект передбачає вибір предметів учнями. Для цього можуть створюватися міжкласні групи з кількох паралельних класів. В документі йдеться про реальну педагогічну автономію. Вчителі зможуть самостійно створювати навчальні програми, розробляти власні системи оцінювання та заохочення учнів. 

Також передбачається підвищення кваліфікації вчителів за власним вибором та за кошт держави. Крім того, можуть з’явитися доплати за завідування ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики та спортивними залами. Вони становитимуть від 10% до 20% від зарплати.

Директора школи обиратимуть на конкурсі з обов’язковою відеотрансляцією та відеофіксацією. Він зможе керувати школою не більше ніж два терміни по шість років. 

Батьки зможуть ініціювати позаплановий аудит школи. Він допоможе, якщо батьки вбачають проблеми у роботі закладу і вичерпали усі можливості вирішити їх разом з адміністрацією.

Особливі освітні потреби

Індивідуальний навчальний план для дітей з особливими освітніми потребами – це важлива ініціатива, вважає директор Спеціалізованої школи №148 імені Івана Багряного Сергій Горбачов.

Він пояснив, навіть попри такий індивідуальний підхід, діти з інвалідністю  проходитимуть ту саму програму, як і решта, але підходи до навчання будуть дещо іншими.

Горбачов наголосив, що не тільки учні, які мають проблеми зі здоров'ям, потребують особливого плану, також він був би доречним для обдарованих дітей, які дуже швидко сприймають інформацію.

"Якщо йдеться про дітей з особливими освітніми потребами, може розроблятися окрема програма. Точніше програма має бути та сама, але шлях досягнення результатів, які передбачені програмою, можуть бути різними. Є діти, яким потрібна особлива увага, допомога в опануванні шкільної програми. Є діти, які потребують особливої уваги, тому що вони випереджають шкільну програму, вони обдаровані. Це також діти з особливими освітніми потребами. Темп опанування матеріалу відрізняється від середнього", – зауважив Горбачов.

Вивчати те, що цікаво

Одна з головних особливостей реформи полягає в тому, що усі освітні рішення мають ухвалюватися на рівні тріади вчителі-батьки-дитина, де необхідно врахувати інтереси усіх сторін. На цьому в коментарі Радіо НВ наголосила головний експерт групи Реформа освіти та науки Реанімаційного пакету Наталя Шульга.

Вона зауважила, що індивідуальний підхід та вибір предметів дасть змогу дитині вивчати те, що їй цікаво, навіть ящо вона, за бажанням батьків вступила до профільної школи з поглибленим навчанням математики або гуманітарних дисциплін. Крім того, важливо зробити так, аби школярі уже в 15 років були спроможні обирати свою майбутню професію.

Шульга наголосила, що реформа середньої освіти також стимулюватиме вчителів набувати вищої кваліфікації, щоб вони могли надавати вищий рівень знань.

"І в Америці, і в Канаді, і в Європі у старшій школі частина викладачів взагалі мають ступінь доктора наук. Чим ця визвана така потреба? Дуже швидко змінюється економіка світова, дуже швидко змінюються  економічні уклади. Школа не може бути законсервована якимось таким середовищем, там повинні бути присутні люди, які на вістрі цих змін. Якраз люди, які є дослідниками, вони відслідковують ці речі, і вони можуть це імплементувати в освітній процес навіть для школярів", – зазначила Шульга.

Минулого тижня на засіданні уряду ухвалили постанову про скасування атестатів у школах. Вже з цього року замість них видаватимуть свідоцтво про повну загальну середню освіту. Крім того, свідоцтва стануть доступнішими для осіб із вадами зору – їх друкуватимуть зі шрифтом Брайля.

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич зазначила, що атестат існував з радянських часів. Крім того, документ такого зразка діє у Російській Федерації. Натомість, в усіх цивілізованих країнах світу ця практика не поширена.