Протестів ніхто не очікував. Як тепер налаштована Банкова і чому в парламенті панують «розчарування, озлоблення та фрустрація» — аналіз NV

Слуг народу використали «втемну»

У Слузі народу розуміють реакцію суспільства на прийняття законопроєкту та бачать протести, які проходять у різних містах, сказала у коментарів NV Євгенія Кравчук, заступниця голови президентської фракції. Саме тому, на її думку, необхідно якомога швидше ухвалити нові зміни у законодавство щодо діяльності антикорупційних органів.

Ярослав Юрчишин, голова комітету ВР зі свободи слова та представник Голосу, також зауважив, що серед депутатів панують досить різні настрої. Велика частина політиків відчувають «розчарування, озлоблення та фрустрацію». Деякі нардепи намагаються шукати пояснення своїх дій. А головні реалізатори збору голосів у парламентській фракції Слуга народу, які у тому числі готували однопартійців до голосування за перший скандальний закон, відмовляються будь-що робити та погрожують виходом з фракції. «Бо це ж було спільне рішення [вважають депутати з СН] треба його спільно тримати і все одно на всіх протестуючих, давайте будемо дотискати до кінця», — додав Юрчишин.

«Насправді значна частина „слуг“ зрозуміла, що їх використали „втемну“, бо їх збирали під звернення до США, а в результаті примусили голосувати за руйнування антикорупційної системи і нашої євроінтеграції, — зазначив депутат. — Притому розповідаючи, що це погоджено з американцями. Їх традиційно використали „втемну“: лише невелика частина наближених до ОП людей знала, що конкретно буде відбуватися і голосувала за це».

При цьому джерело NV у президентській фракції повідомило, що багато депутатів голосували за законопроєкт «з радістю». «Не тому, що вони корупціонери, а тому що є проблеми з роботою цих органів», — додав співрозмовник видання.

Цей депутат зауважив, що діяльність антикорупційних органів часто зводилася до публікації пресрелізів, вручення підозр, а лише потім визначення, чи є там місце корупції.

«Є купа народних депутатів, які отримали підозри у кримінальних справах за незадекларовані орендовані квартири, за які платить Верховна Рада, — зазначив співрозмовник NV. — Звичайно, що в медіа їхня репутація повністю зруйнована. Звичайно, що простіше ганятися за незадекларованими орендованими квартирами [ніж за реальною корупцією]».

Це джерело також зауважило, що суспільство вийшло на протести не тому, що задоволено діяльністю антикорупційних органів. «Протести мають такий характер, тому що хтось щось робить швидко, за спиною, для якихось мутних мотивів. Протести за підтримку євроінтеграційного курсу», — додав він.

Перехід «червоної лінії»

На думку усіх співрозмовників NV, влада вирішила відступити через сукупність різних факторів: обурення суспільства, що перейшло у протести, та реакції міжнародних партнерів.

Джерело видання у команді президента зазначило, що на Банковій прорахувалися із реакцією на цей законопроєкт, адже не побачили сильної реакції партнерів на свої дії щодо небажання призначати на посаду переможця у конкурсі на директора Бюро економічної безпеки (БЕБ). Та й самих протестів ніхто не очікував.

Юрчишин також зауважив, що на Банковій очікували на протест невеликої групи умовних «соросят», який захлинеться в межах кількох годин. «Але це перехід „червоної лінії“, бо фактично ОП вирішило переглянути суспільний договір, який існує з часів Революції Гідності: створену антикорупційну інфраструктуру влада не чіпає. А влада вирішила спробувати зачепити».

З іншого боку ситуацію нагнітила й реакція з боку європейських партнерів. Політолог Ігор Рейтерович зауважив, що українці бачать лише «верхівку айсберга», адже велика кількість комунікацій з союзниками проходить неофіційно.

Дійсно, джерело NV у Слузі народу зазначило, що влада отримала певні сигнали про можливість припинення фінансування. «У нас на наступний рік діра у $19 млрд, а за грошима можна піти тільки до європейців», — додав він.

Проте, на думку Рейтеровича, більший вплив на ОП мала все ж реакція громадянського суспільства. «Вони зіткнулися з тим, з чим вони не знають, як працювати. Вони не знають, як на це реагувати і бояться цього. Тому що це стихія, яку вони не контролюють, яку вони пробували дискредитувати (заявляючи про нібито проплачені акції), але у них не виходить. І тому я думаю, що ця картинка для них виявилася вирішальною», — сказав експерт.

(Не)творчий підхід до законопроєкту

Наразі існує два варіанти дій влади: оптимістичний та песимістичний, вважає політолог Рейтерович.

За позитивного сценарію президент подає законопроєкт, який насправді повертає незалежність НАБУ і САП. Кілька днів депутати та представники антикорупційних та правоохоронних органів з ним ознайомлюються, можливо, подають певні пропозиції чи зауваження. Після цього законопроєкт виноситься у сесійну залу і голосується.

За негативного сценарію влада лише частково прибирає контраверсійні норми і документ знову «протягують» через Раду. Тобто складається певна ілюзія змін.

«Який варіант буде реалізований, поки складно сказати. Ми чітко це зрозуміємо, коли побачимо проєкт закону від президента», — додав експерт.

При цьому Рейтерович наголосив, що необхідно провести таку реформу, яку б позитивно сприйняв і парламент, і наші партнери, і суспільство. «Але я не виключаю, що вони все ж таки спробують „протягнути“ щось гібридне, і показати, що і вашим, і нашим», — додав він.

Водночас політолог наголосив, що масові акції протесту можуть позитивно вплинути на розробку нового законопроєкту. «Це [протести] сильно вразило Офіс президента. Вони дуже злякалися цього, не очікували на таку реакцію. Тому, можливо, вони й вийдуть на якусь притомну версію [законопроєкту] і її проголосують».

За інформацією джерела NV у команді президента, у новому законопроєкті буде повернення незалежності антикорупційних органів і, можливо, якісь додаткові опції з усунення російського впливу.

У проєкті закону мають бути запобіжники, аби усі правоохоронні та антикорупційні органи працювали ефективно і мали незалежність від політичного впливу, наголосила Кравчук. При цьому відомства мають бути захищені від російського впливу.

Юрчишин також сподівається, що Зеленський не буде затягувати і творчо підходити до законопроєкту, а «просто поверне попередні норми самостійності і незалежності САП та НАБУ, позбавить можливість генерального прокурора втручатися на всіх етапах, зніме розширення можливості позасудових обшуків і проникнення у приватні помешкання».

На думку депутата, у новий проєкт не варто закладати певні норми про вдосконалення роботи правоохоронних органів, посилення спроможності СБУ викривати російську агентуру тощо. Він впевнений, що для розробки таких норм варто створити окрему робочу групу, запросити незалежних експертів від громадянського суспільства та опозиції, та розробити окремий спільний проєкт без поспіху.

«Головне зараз — це виправити той злочин, ту дурість, яка було зроблена. Оці вдосконалення, запобігання російському впливу — це від лукавого, це намагання затягнути процес. Зараз це не на часі, запит спільний, дуже чіткий: руки геть від НАБУ», — наголосив депутат.

Кравчук вважає, що у новому законопроєкті норму про фактичне підпорядкування НАБУ і САП генеральному прокурору буде видозмінено.

Такої ж думки дотримується і Рейтерович. «Я думаю, що її доведеться якщо не скасувати, то дуже серйозно переписати на користь НАБУ і САП. Тому що вона абсурдна. Політичного контролю над НАБУ і САП не повинно бути, — наголосив він. — Можна залишити якусь формальну підпорядкованість без можливості прокурора втручатися у справи».

«Засідання треба проводити якомога швидше»

Будь-які процедури щодо розгляду та голосування за новий законопроєкт почнуться лише після його реєстрації президентом, зазначила Кравчук. Вона наголосила, що наразі триває безперервне засідання Ради, спікер може скликати парламент у будь-який час.

Юрчишин додав, що під час воєнного стану є домовленість, що спікер протягом 12 годин може скликати погоджувальну раду, а протягом 24 годин — засідання Верховної Ради. По суті президент може сьогодні зареєструвати законопроєкт, у понеділок його розгляне профільний комітет, а Рада проголосує у понеділок чи вівторок.

«Засідання треба проводити якомога швидше, поки справи не порозвалювалися. Бо кожен день прокуратура може витребувати будь-яку справу, як [колишнього віцепрем'єра — міністра національного єднання Олексія] Чернишова, чи [співвласника студії Квартал 95 Тімура] Міндіча. Я не переконаний, що цього вже не зроблено, але чим далі, тим це стає реалістичнішим», — додав він.

Співрозмовник видання у президентській команді припустив, що засідання ВР може відбутися наступного тижня, при цьому зауважив, що спрогнозувати коли саме відбудеться голосування важко, «бо у парламенті достатньо великий скандал через непослідовність вказівок від політичного лідера команди та його оточення».

Необхідні голоси для підтримки нового законопроєкту мають зібратись, вважає інші джерело NV у Слузі народу. «Мені здається, що є певні очікування від Верховної Ради. Тому провалити закон буде ще гірше, що для держави, що комунікаційно», — додав він.

Разом з тим група депутатів підготувала власний законопроєкт про повернення незалежності НАБУ та САП, який підписали 48 народних обранців з різних фракцій. Його вже зареєстрували у ВР. Проте Юрчишин вважає, що в ОП не схвалять його прийняття за першого авторства Інни Совсун, опозиційної депутатки від Голосу. «Не проблема, беріть просто текст, перереєстровуйте як альтернативний від президента, голосуйте, і питання знімається. Ми готові прийти у будь-який момент. Ви зробили помилку, ви її маєте виправити», — додав він.

Влада змушена повернути незалежність НАБУ і САП

Юрчишин сподівається, що влада готова почути заклик громадян. «Інакше це буде подальше падіння довіри до влади, а ми не можемо собі дозволити далі розколюватися у лінії суспільство — влада, ми воююча країна, — сказав він. — Я не впевнений, що влада щира у своїх намаганнях, але я дуже закликаю таки виконати те, що вчора президент публічно обіцяв».

Влада змушена повернути незалежність антикорупційним інституціям, впевнений Рейтерович. «Звісно, вони цього не хочуть. Вони можуть намагатися якось ще поманіпулювати цією історією, але їм діватися нема куди, їм доведеться це зробити, — зауважив політолог. — В іншому випадку ми будемо мати великі проблеми з партнерами і найбільше — проблем з суспільством. Влада до цього не готова. Їм вистачає одного фронту проти Росії. Іншого не може бути в цій ситуації».