Знаєте, чому не існує ніяких Анаконд?
Візьміть і порівняйте витрати на військову допомогу, наприклад, з боку США і НАТО Афганістану та Україні. І ви побачите, що, наприклад, Україні обіцяно $300 млн до кінця 2017 року. В принципі, наче не так і мало.
Але от, приміром, Афганістану НАТО та США виділяють до 2020 року $15 мільярдів. Себто, десь по $5 млрд на рік. Це - кращий індикатор пріоритетності. Звісно, і $300 млн - гроші, а, отже, Вашингтон зовсім не байдужий до України, але все ж - за пріоритетністю вона знаходиться у десятому ешелоні. І це факт.
Я знаю, що мені скажуть на це. Мовляв, "нам не дають гроші через корумпованість влади". І це можна розглядати як аргумент. А ви думаєте, у Афганістані немає корупції?
Відкрию вам страшну таємницю. Ці $15 мільярдів НАТО та США витрачатимуть самі та на своїх же громадян та свою ж техніку.
Американська зброя та амуніція, яку будуть купувати американці у американців. Американські інструктори, чию працю будуть оплачувати. Різноманітні фахівці і т. д. Місцеві одержать лише крихти через субпідряди.
Афганістану НАТО та США виділяють до 2020 року $15 мільярдівВивчіть, до речі, досвід допомоги США на реформу української прокуратури. Тестування і т. д. Із грошей, які виділялися, українська ГПУ не одержала ні копійки. Що, мабуть, є цілком логічним.
Якби Україна була у пріоритеті, то ці $15 мільярдів йшли би в Україну. І можете не сумніватися - витрачалися б вони американцями під чітким контролем американців же. І наші клептомани б нічого не одержали.
Київ був би наповнений купою англомовних інструкторів, агентів, журналістів, дипломатів і т. д. Але вони йдуть в Афганістан, тому що це ключова з геополітичної точки зору країна.
Саме тому вони постійно намагаються проштовхнути "мирний план" в Україні, бо їм немає жодного сенсу відкривати "зайвий фронт" проти Росії, яка не несе прямо зараз безпосередньої загрози, і відволікати ресурси від боротьби з власними реальними ворогами. Все це - елементарні речі, які чомусь абсолютно незрозумілі більшості співгромадян.
Але повернемося до початку. Якби справді була якась "Анаконда", то, очевидно, всі ресурси США йшли б саме на підтримку української армії. Навіть без сильного бажання українського керівництва. Не було б закликів до "мирного плану". Була б постійна підготовка і мобілізація усіх ресурсів для досягнення результату.
Текст публікується з дозволу автора.