Ми опинилися в історичній паузі. Суспільство смертельно втомлене і у нього немає сил – поки що – вибратися з глухого кута. Але й західна цивілізація, яка повинна бути орієнтиром прогресу, деморалізована. Втім, Захід вже двічі проходив через періоди занепаду і кожен раз виходив з них на новий рівень розвитку – у кінці 20-х років і в 70-роках минулого століття. Обидва рази існування опонента в особі Радянського Союзу змушувало Захід тримати себе у формі. Після обвалу СРСР у Заходу зник зовнішній стимул до самооновлення, а разом з ним і внутрішня потреба у реформуванні. Ліберальна демократія почала втрачати драйв. Криза ЄС; розкладання політичної системи в США; перетворення банків на вампіра, що руйнує економіку (недавня розповідь Spiegel online прo те, як Deutsche Bank став антитезою західних принципів, говорить про жахливу деградацію провідних фінансових інститутів); втрата західним політичним класом готовності слідувати власним принципам, – все це ознаки загнивання провідної світової цивілізації.
Заходу знову знадобився шок, який би змусив його вийти з паралічу. Несподівано таким «шокером» став Путін, який, перевернувши глобальну шахову дошку, вивів Захід із заціпеніння. «Боже, що він робить?» – не втомлюються повторювати лідери ліберальних демократій, з жахом чекаючи нових кремлівських кульбітів. Дійсно, що він робить? Адже Кремлю була так вигідна беззуба ліберальна демократія, готова до шредеризації, кредо якої було: «Не дратувати Путіна»! Навіщо тільки він зруйнував безтурботність? Тепер колективний Захід повинен відповідати, а відповідати так не хочеться!
Кремль дав поштовх для консолідації на Заході нових політичних силПершою відповіддю Заходу стало м'яке стримування Росії у вигляді санкцій і пожвавлення НАТО. Але як можна когось стримати в епоху глобалізації? Особливо коли західний істеблішмент залучився до процесу обміну послугами з російською елітою. До речі, відповідь західних лідерів Росії через активізацію НАТО зручна для тих, хто залучений до взаємозалежності, бо залишає в безпеці обмін послугами через енергетику і фінанси; а Кремлю дає можливість обґрунтувати військовий патріотизм.
Але все це тимчасово. Кремль дав поштовх для консолідації на Заході нових політичних сил. Нинішня західна крамниця лахмітника, в якій служать лідери, які звикли до розм'якшення норм, доживає останні роки. Незабаром почнеться вихід нових еліт, і вони будуть шукати жорстку відповідь на путінський виклик. Настільки зручний для багатьох – і в Росії, і на Заході – постмодерн закінчується. І його могильником став саме російський лідер. А як же добре було разом загнивати до нескінченності. Але Путін покінчив з «малиною» і змусив Захід задуматися про те, як жити далі. Не зумівши стати реформатором у Росії, Володимир Путін може претендувати на роль лідера, що змусив ліберальні демократії згадати про свої забуті принципи. Адже ось як буває, коли стратегія – це те, що ми робимо сьогодні ввечері.
Текст опубліковано з дозволу автора.
Більше точок зору тут