Зазирнути за календар

Зарплати зростуть, гривня залишиться на місці, Міхеїл Саакашвілі увійде в топ українських політиків — НВ дає прогноз ключових тенденцій наступного року

Максим Бутченко,
Іван Верстюк,
Катерина Шаповал

Буде гірше в політиці, але трохи краще в економіці — такий короткий прогноз на 2017 рік вивела редакція НВ, поспілкувавшись з експертами з різних галузей.

На прохання НВ політологи, соціологи, бізнес-аналітики, банкіри та підприємці спрогнозували, що Україні та українцям варто очікувати від 2017 року.

З цих передбачень редакція виділила ключові напрямки, які й визначать майбутнє країни.

2017‑й стане часом вуличної політики. Перший сплеск, на думку політолога Володимира Фесенка, припаде на лютий-березень, і організовувати протести буде передусім Опоблок. Ключовими темами цієї хвилі протестів, як вважає соціолог Ірина Бекешкіна, стануть нові платіжки зі збільшеними сумами за комунальні послуги, обурення підсумками електронного декларування, скандальні записи екс-депутата Олександра Онищенка.

Другий етап почнеться вже в квітні-травні — тоді в уряду Володимира Гройсмана закінчиться річний імунітет. Вуличні протести можуть призвести до відставки деяких міністрів.

Третій етап припаде на осінь — початок політичного сезону, тоді до боротьби за електорат до парламентських партій підключаться позапарламентські, охочі наростити власну популярність.

Можливі і протести з локальних випадків — "ошукані вкладники" або "скривджені студенти".

Але хоча на вулиці будуть виходити досить багато людей, до масштабних акцій рівня Майдану справа не дійде, впевнений Фесенко. Річ у тому, що влада чує суспільство і час від часу гасить розпечені емоції заходами. Як було, наприклад, з банкрутством банку Михайлівський. "За часів Януковича просто неможливо було уявити, щоб міністр транспорту відповідав на критичні зауваження у Фейсбуці о першій годині ночі", — наводить приклад рефлексій уряду на виклики з боку суспільства політолог Віталій Кулик. Утримає ситуацію у спокійному руслі і те, що серед українців рівень довіри до всіх політиків, за словами Фесенка, надзвичайно низький. Тоді як у 2012–2013 роках у тодішніх лідерів опозиції — Арсенія Яценюка, Олега Тягнибока, Віталія Кличка — підтримка була суттєвою.

“А зараз українці не вірять нікому. Підняти їх на Майдан у такій ситуації дуже важко", — говорить Фесенко.

Переобрати парламент — це мрія Юлії Тимошенко, яка набуває популярності: опитування соцгрупи Рейтинг у листопаді ставить її Батьківщину на перше місце за рейтингом із 17,4% підтримки. Також погріти руки біля цього вогнища хотів би і Опоблок, який отримав бронзу у соцопитуванні з 11%. Але нових виборів не хочуть у нинішній коаліції: соратники Петра Порошенка поступаються проекту Леді Ю, а Народний фронт екс-прем'єра Арсенія Яценюка і зовсім може не подолати прохідний бар'єр.

Але шанси на перевибори невеликі. Критичною стане осінь: початок чергового політсезону і поява нових партій може спровокувати кризу і запустити процес розпуску нинішнього скликання ВР.

Але якщо президент і уряд до цього часу доб'ються пожвавлення економіки та поліпшення рівня життя, голоси опозиціонерів-популістів українці не почують. І підірвати ситуацію — щоб хвиля вуличних протестів змусила Порошенка і Ко піти на перевибори — зможуть лише суперечливі рішення глави держави. Наприклад, неприйнятні для активної частини суспільства закони щодо статусу окупованих районів Донбасу.

У будь-якому разі від нового парламенту експерти нічого доброго не чекають — у ньому будуть слабкі позиції президента, пройде багато невеликих політсил, що вплине на стабільність ВР. І між собою зійдуться популісти (на кшталт Тимошенко чи Олега Ляшка) і ліберали (Самопоміч Андрія Садового та політпроект екс-губернатора Міхеїла Саакашвілі).

А ось імпічменту Порошенка в 2017‑му, на думку експертів, точно не варто побоюватися. У глави держави найвищий президентський рейтинг — 16,2%, за даними Центру ім. Разумкова. Та і структура нинішнього парламенту не дозволить жодній політсилі домогтися відставки Порошенка.

Головний претендент на звання "новий політик 2017 року" — Міхеїл Саакашвілі, екс-голова Одеської ОДА. Соціолог Бекешкіна прогнозує, що рейтинг його нещодавно народженої політсили наступного року досягне як мінімум 5%. Це непогано, але для національного лідера недостатньо. Саакашвілі буде заважати його власна нетерплячість, як зазначає Фесенко, а також готовність йти на прямі конфлікти. Крім того, екс-губернатор швидко набирає команду і так само швидко розлучається з людьми. А йому необхідний згуртований колектив, що складається з жителів України, а не з приїжджих.

Він стане проблемою і для себе самого — Саакашвілі не може отримати мандат депутата, оскільки не проживав в Україні останні п'ять років.

Ще один перспективний політик наступного року — Надія Савченко, нещодавно "виключена" з лав "Батьківщини". Її авторитет, що тане в центрі і на заході країни, компенсується зростанням популярності серед жителів сходу та зони АТО, впевнений політолог Кулик. Її фігура в політичному істеблішменті стане маргінальною, але звільнення за її допомогою полонених підвищить значущість Савченко. І навколо неї цілком може зібратися група прихильників, яка трансформується у власну політсилу. Це буде партія проти еліт, антисистемна і спрямована на боротьбу з нинішньою владою, кажуть експерти. Аналітики одностайні в тому, що в разі виборів "партія Савченко" може подолати 5‑відсотковий бар'єр.

А ось доля "молодих і перспективних" — партії ДемАльянс, депутатів Сергія Лещенка, Світлани Заліщук, Мустафи Найєма — не настільки райдужна, впевнений Євген Магда, директор Центру суспільних відносин. Їхня популярність залишається на рівні соціологічної похибки. "Вони припустилися системної помилки, розсипавшись у 2014‑му по різних партійних проектах, а не створивши якісно нову політичну силу", — говорить експерт.

При цьому запит на нові обличчя в політиці все ще наявний.

Як Захід втомився від України, так і сама Україна вже втомилася від так званих ДНР і ЛНР, вважає Євген Головаха, заступник директора Інституту соціології Академії наук України.

У деякому сенсі від псевдореспублік втомився і Кремль. Політтехнолог Тарас Березовець каже: російська сторона зменшує їхнє фінансування, ситуація там погіршується. Отже, на цих територіях зростає кількість незадоволених. І їхню енергію "вожді" сепаратистів спрямують проти Києва. Тому висока ймовірність ескалації конфлікту, в тому числі і за рахунок локальних спроб захоплення нових територій. "Там створено два армійські корпуси, і вони не можуть довго простоювати", — говорить Березовець.

Експерт вважає, що є високі шанси на зміну ватажків псевдореспублік: Олександра Захарченка з ДНР та Ігоря Плотницького з ЛНР Москва може ліквідувати. “Майже всіх лідерів сепаратистів вбили або посадили, бо ті занадто багато знали, — пояснює Березовець. — А знання — ворог Кремля".

Усі опитані НВ експерти впевнені, що 2017‑й стане одним з найважчих для України з точки зору геополітики. Охолодження відносин з ЄС за ймовірної зміни зовнішньополітичного курсу Євросоюзу з приходом до влади у ключових його країнах правих. Схожа ситуація — і в контактах із США.

Тому ризик зниження зовнішнього тиску на політику Кремля наступного року перетвориться на реальність з високою ймовірністю. Зовсім катастрофічною ситуація стане в разі програшу на виборах нинішнього канцлера Німеччини Ангели Меркель.

Довгоочікуваний безвізовий режим з Євросоюзом не стане проривом для жителів України.

Соціолог Володимир Паніотто, директор КМІС, впевнений: безвіз навряд чи сильно збільшить кількість тих українців, хто виїжджає на роботу або постійне місце проживання в Євросоюз. Мовляв, зв'язок легальної чи нелегальної міграції з візами досить слабкий. І в цій сфері великих змін очікувати не варто.

Відчинені двері в Європу не призведуть і до зростання туристичних поїздок українців, як стверджує Елла Лібанова, соціолог і демограф, адже нинішній курс гривні робить масовий відпочинок в ЄС неможливим.

За даними Нацбанку, в наступному році економіка України виросте на 2,5%. Такий прогноз у Міжнародного валютного фонду та агентства Fitch Ratings. А згідно з розрахунками в консенсус-прогнозі Мінекономрозвитку, ВВП може зрости від 1,9% до 4%.

“В найбільшій мірі зростання буде пов'язане з макроекономічною стабільністю, відсутністю ефекту операційних збоїв з‑за конфлікту на сході, — пояснює Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії. Така стабілізація клімату для ведення бізнесу дозволила ухвалювати рішення про інвестування в цьому році, що дасть ефект на 2017‑й".

Але зростання в 2,5%, на його думку, недостатнє для відновлення економіки. Адже в 2014-2015 роках ВВП впав на 17%, уточнює експерт. "І навіть враховуючи, що в 2016‑му економіка зросла на 1,5-2%, незрозуміло, коли ми навіть вийдемо на той рівень, що був до 2014 року", — додає він. У результаті країна може опинитися в смузі нестабільності, а відтік економічно активного населення і капіталів за кордон лише посилиться.

В уряді, якщо орієнтуватися на держбюджет-2017, впевнені: $1 має коштувати 27,2 грн. Аналітики інвесткомпанії Dragon Capital дають практично схожий прогноз на наступний рік: 27 грн/$. "Якщо не буде ніяких зовнішніх шоків, середньорічний курс буде саме таким", — упевнений Андрій Беспятов, директор аналітичного департаменту Dragon Capital.

Протягом року можливі коливання вартості національної валюти, що нормально для режиму плаваючого валютного курсу, якого дотримується український Нацбанк. Однак істотної девальвації гривні інвестбанкір не прогнозує, так само як і причин для її зміцнення.

 
Позиції нацвалюти може похитнути припинення співпраці з МВФ, вважає Олександр Жолудь, старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень. Ще один чинник тиску на гривню — падіння обсягу валютної виручки, яка надходить у країну. Це можливо в разі зниження світових цін на основні українські експортні товари: продукцію металургії та сільського господарства.

Обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Україну у вигляді акціонерного капіталу за дев'ять місяців 2016‑го становив $3,145 млрд, що на 386,2%, більше, ніж за аналогічний період минулого року.

У 2017‑му таких вливань в українську економіку вже не відбудеться. "Ми прогнозуємо ПІІ на рівні 1% ВВП або трохи більше $1 млрд", — говорить Беспятов з Dragon Capital. Це пов'язано з тим, що останні два роки прямі іноземні інвестиції спрямовувалися здебільшого на рекапіталізацію банків. Зараз же більшість іноземних фінустанов закінчили процес збільшення капіталу.

Що стосується інших вкладень, то іноземці не бачать, куди можна інвестувати в Україні, тому що не розуміють її законодавчого поля, стверджує економіст Олександр Жолудь. До всього запал зовнішніх інвесторів охолоджують обмеження НБУ, які регулятор запровадив, аби не допустити відтоку капіталів за кордон.

А ось внутрішні інвестиції, за прогнозами Dragon Capital, зростуть 2017‑го року на 12% порівняно з 2016 роком. Саме внесок вітчизняного бізнесу, на думку Беспятова, стане значущим драйвером зростання економіки країни.

Наступного року інфляція знизиться до 8% (проти 12% за підсумками 2016‑го), а мінімальна зарплата зросте до 3,2 тис. грн. Обидва ці чинники сприятимуть зростанню внутрішнього споживання.

Вже цього року продажі побутової техніки та електроніки в середньому зросли на 17,2%. Далі — більше: Владислав Чечоткін, співвласник Rozetka.ua, одного з найбільших інтернет-магазинів країни, прогнозує, що до 2017‑го продажі вітчизняних ретейлерів зростуть на 25-30%. Правда, якщо не буде потрясінь на валютному ринку і не погіршиться загальний економічний фон.

“Такий показник зростання великий для розвинених країн. Але невеликий для України, яка перебуває на самому дні", — говорить підприємець.

2016‑й став першим роком без військових дій, і це відразу ж позначилося на ринку праці, говорить Сергій Марченко, директор з розвитку сайту пошуку роботи Work.ua. Як підсумок — роботодавці розміщували набагато більше вакансій, ніж роком раніше. У 2017‑му тренд лише посилиться.

Марченко прогнозує, що роботодавці і далі будуть шукати будівельників, робітників, фахівців у сільському господарстві, логістики та транспорті. Також в ціні залишаться програмісти, особливо ті, хто розробляє програмне забезпечення для мобільних пристроїв.

Але головним трендом ринку праці в 2017-му стане підвищення зарплат. "Вони в 2016 році зростали не так швидко, як попит на кваліфікованих фахівців", — зазначає Марченко. У новому році конкуренція за кваліфікованих співробітників посилиться, і роботодавці будуть змушені збільшувати оплату праці.

Дані кадрового порталу HeadHunter Україна підтверджують слова експерта: опитування роботодавців показало, що понад 60% з них збираються в тій чи іншій мірі збільшувати винагороду своїм співробітникам. "У кожної сьомої компанії очікують підвищення заробітних плат всім працівникам, а в кожній восьмій — тільки тим, хто покаже гарні результати", — говорить Катерина Мащенко, керівник експертно-аналітичного центру HeadHunter Україна.

У 2016‑му вартість житла — як новобудов, так і вторинки — потроху, але невпинно знижувалася. Сергій Костецький, директор з маркетингу консалтингової компанії SV Development, вважає, що у новому році це сповзання зупиниться. “Можливо, відбудеться коригування на пару відсотків. Але ні обвал, ні стрибок не станеться", — говорить експерт.

На ринку новобудов, на його думку, можливе зростання ризиків і банкрутство деяких забудовників. "Обсяги будівництва зростають, а кількість угод — ні", — пояснює Костецький. А оскільки банки не кредитують забудовників, ті змушені поповнювати обігові кошти виключно за рахунок покупців. Як наслідок, коштів на завершення всіх будівництв може не вистачити.