Популіст, людина з лівацькими поглядами, здатна піти на найсумнівніші союзи. І водночас — найрейтинговіший кандидат у президенти країни. Все це — вона, Юлія Тимошенко, недавнє минуле та можливе майбутнє України
Іван Верстюк,
Христина Бердинських,
Галина Корба
«О станній шанс» — саме так може назвати прийдешні весною 2019 року президентські вибори 57-річна Юлія Тимошенко. Вона давно підбиралася до головного крісла країни, але лише зараз, на присмерку кар'єри, її шанси на успіх виявилися максимальними — Леді Ю має найвищий президентський рейтинг у країні. І стабільно утримує цей результат другий рік поспіль.
Ось і грудневе опитування фонду Демократичні ініціативи та Центру Разумкова дало колишньому прем'єр-міністрові й екс-ув'язненій Харківської колонії підтримку одразу 12% серед тих респондентів, що готові взяти участь у виборах. Крокуючи слідом за Леді Ю в рейтингу діючий президент Петро Порошенко може розраховувати на підтримку 10%.
Лідер партії Батьківщина, безумовно, не має наміру втрачати такий шанс. "Участь Тимошенко у президентських виборах — вже вирішене питання", — сказав НВ один з її однопартійців на умовах анонімності.
У виборчому штабі її опонента Порошенка теж є один вирішене питання: Тимошенко, вважають там, — це ворог № 1.
Як розповіло НВ джерело, знайоме з внутрішньою соціологією Блоку Петра Порошенка (БПП), яу проводять за максимально консервативною методологією, шанси на перемогу на президентських виборах у Тимошенко відмінні: у другому турі вона набирає близько 45%, тоді як Порошенко — близько 35%.
"Порошенко за такого сценарію може поборотися хіба що за крісло прем'єра", — вважає політолог Володимир Фесенко.
Народ України зробить правильний вибір
Юлія Тимошенко,
лідер Батьківщини
Сама Тимошенко вже майже не приховує свого задоволення ситуацією, що настільки сприятливо склалась. "В України скоро буде новий президент, який по-справжньому почне вирішувати проблеми країни", — заявила вона НВ у Мюнхені, де в лютому проходила конференція з безпеки.
Чи буде цим новим президентом Тимошенко? Почувши таке питання, лідер Батьківщини голосно розсміялася. І відповіла: "Народ України зробить правильний вибір".
Мюнхен показав, що до українського "правильного вибору" все активніше придивляються й європейські політики. Вони утворили справжню чергу перед Тимошенко, бажаючи почути її думку про політичні перспективи країни.
Крім того, Тимошенко отримала в Мюнхені запрошення на закриту зустріч за участю Вікторії Нуланд, колишнього куратора українського напрямку в американському Держдепі, і Курта Волкера, спецпредставника США з донбаського конфлікту.
П оки сама лідер Батьківщини випускала промені впевненості в оточенні західних політиків у Мюнхені, її команда в Україні продовжувала займатися вирішенням однієї важливої проблеми — пошуком фінансів на передвиборчу кампанію.
З грошима у Батьківщини зараз непрості стосунки: через обмеженість партійного бюджету влітку 2017 року всіх співробітників секретаріату тимошенківської фракції у Верховній Раді відправили в неоплачувану відпустку.
У фінансовому звіті Батьківщини зазначено, що до кінця 2017-го партія повністю припинила отримувати внески від фізичних осіб, а передбачені законом надходження із держбюджету на рахунки партії склали трохи більше 7 млн грн.
Нині основним фінансовим джерелом для партії став чоловік Леді Ю — бізнесмен Олександр Тимошенко. Парою йому в цій справі служить Костянтин Бондарєв, підприємець і лідер київської обласної організації Батьківщини.
За даними програми Наші гроші з Денисом Бігусом, Олександр Тимошенко через кіпрський офшор Diafox Consulting Limited володіє ломбардною мережею Дешева Готівка, яка має 50 відділень у Києві. Центральний офіс мережі знаходиться у будівлі обласної партійної організації, а сама будівля належить Бондарєву.
Бондарєв — акціонер банку Велес, якого національний регулятор вивів із ринку за переведення в готівку коштів. Однак Велес зумів через суд повернути собі ліцензію.
Крім того, цей соратник Леді Ю контролює, за даними того ж Дениса Бігуса, компанію Укрфармгруп, яка постачає легальні наркомісткі препарати — ця структура нібито виграла держтендери на суму понад 100 млн грн.
Сам Бондарєв у розмові з НВ не підтвердив, що фінансує політичну діяльність Тимошенко. "Фінансують наші виборці, наша партія", — сказав він. І додав, що є категоричним противником залучення грошей "від будь-яких олігархів чи будь-якого бізнесу".
У Батьківщині заперечують і фінансування діяльності партії ломбардним бізнесом Олександра Тимошенко. "Ця інформація не відповідає дійсності", — говорить Марина Сорока, партійний прес-секретар.
До того ж рахунки Тимошенко за використання послуг американських лобістів оплачують офшорні компанії. На це вказують відкриті дані реєстру лобістів Сенату США і реєстру лобістів на сайті американського Мін'юсту. У Штатах, за цими даними, на Леді Ю працюють фірми Wiley Rein LLP і MKW Group. Гроші до них йдуть від чоловіка Тимошенко, а також від британської компанії Trident Foundation, заснованої колишнім нардепом від БЮТ Михайлом Соколовим, і від офшору Aveiro.
У прес-службі Тимошенко не пояснили, навіщо їх лідеру потрібні послуги американських лобістів, як і не стали розкривати які-небудь подробиці цієї співпраці.
Ще одну проблему — пошук потужного союзника "під вибори" — намагається вирішити вже сама експрем'єр. Політолог Фесенко впевнений, що в цьому глава Батьківщини досягла успіху: останнім часом вона зблизилася з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим. Той ще до Майдану був серед партфункціонерів Батьківщини, але потім проміняв Леді Ю на лідерські позиції в Народному фронті (НФ) Арсенія Яценюка.
На думку Фесенка, глава МВС цікавий своїй колишній патронесі як важливий урядовий чиновник із впливом на силові структури.
У НФ заперечують факт будь-яких переговорів Тимошенко і Авакова. "Щодо налагодження стосунків [між ними] я нічого не чув, — каже Антон Геращенко, депутат фракції Яценюка, близький до глави МВС.— Думаю, ця інформація не відповідає дійсності".
Крім того, кандидат №1 веде переговори з групою молодих депутатів із різних фракцій, відомих як об'єднання Єврооптимісти, а також з Анатолієм Гриценком. Мета — спільний похід на парламентські вибори восени 2019-го. Цю інформацію НВ підтвердила Олена Шкрум, представник фракції Батьківщини і одночасно член групи Єврооптимістів: "У Юлії Володимирівни ведуться переговори з іншими єврооптимістами, не називатимемо прізвищ, про те, щоб вони разом із Батьківщиною йшли на вибори".
Анатолій Гриценко відмовився коментувати тему взаємин із Леді Ю.
ЧОЛОВІК І ФІНАНСИСТ: Олександр Тимошенко (на фото — праворуч від Юлії Тимошенко) залишається основним джерелом грошей для своєї дружини
С вою популярність екс-прем'єр наростила, використовуючи трьох коней: різку критику влади, популістські обіцянки і неробство.
Головний напрямок удару Леді Ю — люди з мінімальними доходами, яких вона "збуджує" обіцянками підвищення зарплат і соціальних виплат. У цьому впевнений Анатолій Октисюк, політичний аналітик неурядової організації Democracy House. "Вона говорить те, що подобається людям, — пояснює експерт. — Водночас добре відчуває політичну кон'юнктуру і легко підлаштовується під обставини, щоб набрати максимум електоральної підтримки".
Самі однопартійці Леді Ю не заперечують, що коло їхніх інтересів майже необмежене. "Наша партія намагається працювати з максимально широкими верствами, і це дає ефект, на відміну від тієї ж Самопомічі, яка є більш проінтелігентською партією", — відзначає Ігор Луценко, народний депутат фракції Батьківщини.
За даними проекту VoxCheck, експерти якого відстежують висловлювання вітчизняних політиків, більшість публічних меседжів Тимошенко стосуються цін на газ (13% цитат), пенсій (9,6%), медичної реформи (7,8%) і ринку землі (7%).
"Критика реформ і будь-яких змін у принципі — це пристрасть Тимошенко. Мабуть, позитивно вона відгукується тільки про підвищення мінімальних зарплат", — зазначає Олена Шкарпова, керівник VoxCheck.
До того ж лідер Батьківщини за підсумками спільного проекту VoxCheck і НВ стала найбрехливішим політиком країни: 26% її висловлювань є неправдою, ще 48% — маніпуляцією.
Але з огляду на важку економічну ситуацію в країні й загальне невдоволення народу владою, слова Тимошенко падають на благодатний ґрунт, відзначають у VoxCheck.
Сама Леді Ю не дає підстав опонентам вдарити по ній, тому що тільки говорить, майже не здійснюючи жодних дій у публічному просторі. Такої обережності її навчило саме життя — починаючи з невдалої спроби Тимошенко з'явитися на сцені Майдану в інвалідному кріслі й закінчуючи негативно сприйнятою суспільством появою серед прихильників Саакашвілі у вересні торік під час прориву екс-губернатора через кордон.
"Чому Тимошенко має хороший рейтинг? Дуже просто: вона нічого не робить, — зазначає Геращенко з НФ.— А той, хто нічого не робить, мають серед нашого народу повагу і підтримку. Тому що критикувати завжди легше, ніж брати на себе відповідальність".
Показово, що Тимошенко уникає тем, які можуть розколоти її електорат. Так, вона не голосувала за пенсійну реформу, як і за закон про реінтеграцію Донбасу.
Я ким президентом може стати подібний політик? Політологи впевнені: отримавши крісло глави держави, Тимошенко зменшить свій радикалізм, але візьметься за улюблене заняття — загравання з малозабезпеченими верствами суспільства.
А ще, як упевнений політолог Фесенко, вона обов'язково почне "вирішувати" питання Донбасу.
Екс-прем'єр вже і зараз до цього готова: під час бесіди з НВ у Мюнхені вона зізналася, що для неї східне питання — головне. "Я змушу західний світ повернутися до виконання Будапештського меморандуму", — пояснила свою стратегію Леді Ю.
Депутат Григорій Немиря, основний радник Тимошенко з питань зовнішньої політики, що стояв поруч, додав: повернення до Будапештського меморандуму — це глобальні рамки майбутньої зовнішньої політики лідера Батьківщини. Але будуть, мовляв, запропоновані й детальні відповіді на поточні воєннополітичні виклики.
Простою ця справа не буде, вважає Фесенко: багато українців проти будь-яких переговорів із російським президентом Володимиром Путіним.
Хоча для Москви Тимошенко — непоганий варіант. "Із Кремля вона виглядає як позитивний цинік — політик, з яким Путін домовлявся навіть краще, ніж з Януковичем", — вважає Іван Преображенський, російський експерт і кандидат політичних наук.
Україну з президентом Тимошенко чекає і кадрова чехарда. "Тимошенко вміє оточувати себе не дуже хорошими людьми, найближчі соратники її зрадили", — говорить Олександр Бондар, заступник голови Фонду держмайна в 2005 році — тоді прем'єр Тимошенко проштовхнула приватизацію підприємства Криворіжсталь за $4,8 млрд.
Як приклад Бондар наводить історію Олександра Турчинова, секретаря Радбезу, а також головного радикала країни Олега Ляшко, який колись активно співпрацював із Леді Ю, а згодом покинув Батьківщину.
Постійні кадрові перестановки з'являться ще й тому, що Тимошенко в її Кабміні потрібні будуть люди, на яких можна звалити економічні невдачі. А вони підуть: Фесенко вважає, що, хоча Леді Ю як глава держави продовжить процес реформ, економіку вона підпорядкує інтересам електорату, спробувавши розіграти карту "зростання соціальних стандартів".
Як це буде виглядати — експерти не беруться міркувати. Хоча б тому, що у Тимошенко багато що підпорядковане тактичним, миттєвим інтересам.
"Свого часу була розтиражована думка, що Тимошенко — жорсткий, майже авторитарний лідер, — говорить депутат Луценко.— Насправді це не так. Якраз здатність Тимошенко приводити до спільного знаменника різні інтереси — її сильна сторона".
Лідер Батьківщини дійсно політик гнучкий і здатний домовлятися. Про це свідчать документи про так звану широку коаліцію з Віктором Януковичем, які Генпрокуратура вилучила з дому президента-утікача в 2014-му, а НВ зараз отримав до них доступ.
Ці папери свідчать: навесні 2009-го Тимошенко, на той момент прем'єр, і Янукович як лідер опозиції збиралися укласти політичний шлюб, щоб до 2029 року почергово правити країною. Тобто за цей період президентом двічі мала стати Тимошенко, двічі — Янукович. Сценарій передбачав, що насамперед обидві сторони договору спільно відправлять президента Віктора Ющенка у відставку через імпічмент.
Документ про "широку коаліцію" настільки великий і детальний, що в ньому прописано все — аж до того, хто з підписантів буде контролювати ключові органи влади, тобто кому які посади відійдуть. Врахували кожен серйозний пост — починаючи з портфеля прем'єра і закінчуючи кріслом глави Державної архівної служби.
Тимошенко і Янукович збиралися розділити суворо порівну навіть електорат, виходячи з чисельності населення областей і закріпивши регіони або за Батьківщиною, або за Партією регіонів. А щоб не було проколів і несподіванок, процедуру обрання президента сторони збиралися перенести в парламент.
Великий договір так і не був підписаний — Янукович в останній момент відмовився від союзу з Тимошенко.
Тоді Леді Ю продовжила керувати Кабміном, і та її діяльність залишила в мізках економістів і експертів погану пам'ять. Тепер саме на ній вони будують оцінку можливої економічної політики Тимошенко на посаді президента.
"Її прем'єрство було часом жорсткого втручання у цінову політику, адміністративних методів найрізноманітнішого тиску на бізнес", — говорить Андрій Длігач, співзасновник громадянської платформи Нова країна.
Тимошенко вручну регулювала ціни на паливо, через що останнє злетіло в ціні. Вона керувала ринком ліків і втручалася у багато інших сфер.
І навряд чи зараз буде якось інакше, адже ні у програмі, ні у заявах Тимошенко немає визначеності.
Колись екс-прем'єр виступала за введення земель сільгосппризначення у вільний обіг, але недавно її фракція проголосувала за продовження мораторію на продаж землі.
За словами Длігача, в програмі Батьківщини нічого не сказано ні про демонополізацію, ні про те, що великий бізнес оптимізує податки.
"Модель Тимошенко — це модель побудови соціальної економіки, — вважає експерт. Із точки зору реалій занадто рано говорити про подібне. У нас немає ресурсів для того, щоб будувати соціальну економіку. Ми повинні будувати економіку зростаючу".
Як на це відповідають однопартійці Леді Ю? Словами депутата-бізнесмена Бондарева: "Наша основна проблема — людям нічого їсти. Зубожіння народу — це сьогодні головна проблема суспільства".
Але подібні "цінності" куди легше задекларувати і виграти з їхньою допомогою вибори, ніж реалізувати на практиці, попереджає Длігач.
1. Тимошенко була присутня на засіданні Радбезу 28 лютого 2014 року, якраз у розпал анексії Криму. Вона категорично висловилася проти введення воєнного стану в країні й на півострові.
2. Тимошенко користується послугами американських лобістів. Рахунки за ці послуги серед інших юросіб оплачує офшорна компанія Wargrave, яка також присутня у схемі екс-депутата НФ Миколи Мартиненка, яка сприяла виведенню грошей зі Східного ГЗК. Справу розслідує НАБУ.
3. Тимошенко не володіє англійською мовою. При спілкуванні з іноземними політиками її перекладачем виступає Григорій Немиря, який в минулому був віце-прем'єром в уряді Тимошенко.
4. Тимошенко, будучи в 1999-2001 роках віце-прем'єром із питань енергетики, ввела обов'язковість розрахунків за електроенергію у грошовій формі замість бартеру і взаємозаліків, які становили тоді близько 95% платежів у галузі. Це поклало початок нинішній моделі існування ринку електроенергії.
5. Економічні аналітики оцінюють цю ініціативу Тимошенко як одну з небагатьох, позитивно сприйнятих ринком. Після цього виріс інтерес іноземних інвесторів до українських обленерго.
6. У 2009 році, при прем'єрі Тимошенко, НАК Нафтогаз України розмістив євробонди на $500 млн. Тодішнє законодавство зобов'язувало держкомпанії не менше 75% випуску євробондів проводити на українських фондових майданчиках, чий попит на такі папери був обмежений. Щоб дати можливість Нафтогазу здійснити весь випуск на закордонній біржі, Тимошенко в обхід законодавства написала спеціальне розпорядження для Нацбанку, який надав необхідний дозвіл. Однак змінювати законодавство Тимошенко не стала.
7. За даними VoxCheck, провідними каналами поширення меседжів Тимошенко є ТБ (76,32%), офіційний сайт Батьківщини (14,91%) і трибуна Верховної ради (8,77%). У соцмережах Тимошенко малоактивна.
8. Політтехнологами Тимошенко в різні роки були Олег Медведєв і Тарас Березовець. Сьогодні Медведєв працює спічрайтером президента Петра Порошенка, а Березовець — ведучим телеканалу Прямий, який також пов'язують із главою держави. Зятем Тимошенко є бізнесмен Артур Чечоткін, який став чоловіком Євгенії Тимошенко після її розлучення з британським рокером Шоном Карром (нині покійним). Чечоткін є міноритарним акціонером Укрбудінвестбанку.
9. Уряд Тимошенко в січні 2009-го підписав пакет газових угод із РФ, згідно з якими ціна на газ різко зросла до $450 за тис. куб. м, хоча європейські країни платили набагато менше. В угодах зафіксували принцип "бери або плати", який зобов'язував Україну платити навіть за не використаний за контрактом газ.
Коли НАК Нафтогаз України в 2014-му перестав виконувати ці умови, Газпром подав позов у Стокгольмський арбітраж, вимагаючи $56 млрд.
На щастя, у грудні 2017-го російська газова монополія програла суд.
Найяскравіші висловлювання лідера Батьківщини
Про власний багатий гардероб (2009 рік)
"Жінка може виглядати на мільйон, не маючи в кишені ні гривні. І може виглядати на гривню, маючи навіть мільярд. Я вже давно не займаюся бізнесом і сподіваюся, мій чоловік і надалі зможе мене забезпечити сукнями"
Про співпрацю з Росією (після переговорів із нинішнім президентом РФ Володимиром Путіним у 2009 році)
"Ми збудували правильно всю тактику нашої співпраці, у нас хороша комунікація, ми можемо оперативно відреагувати на будь-які проблеми, і, відповідно, ці проблеми вчасно вирішуються. І головне — ми почали правильно вибудовувати стратегію на десятиліття вперед, закладаючи сьогодні фундаменти у кожній значущій галузі на десятки років... Це і є те, чого хочуть наші народи — спокійне, гідне, прагматичне, рівне співробітництво на ринкових умовах. Це справжня свобода і справжнє партнерство"
Про анексію Криму Росією (весна 2014 року, напередодні виборів президента України)
"Крим — це Україна, і ми повернемо його собі й звільнимо від окупантів. Наша відповідь у Криму, на мій погляд, була недостатньо сильною. Якщо народ обере мене президентом, то я більше не дам без бою віддати ні сантиметра української землі. Ми зобов'язані зміцнити і примножити нашу військову силу"
Про необхідність закону про деокупацію Донбасу (2017 рік; закон у підсумку був прийнятий у січні 2018-го, але сама Тимошенко та її наближені депутати голосувати за нього не стали)
"Поки на сході ведеться масштабний бізнес на контрабанді, на торгівлі людьми, поки там заробляють на тіньових потоках вугілля, ми не дочекаємося припинення війни. Саме тому і не приймається закон, який називає окупацію окупацією, війну війною і створює алгоритми нашого реального захисту"
Про ринок землі (грудень 2017 року)
"Якщо ми зараз не зробимо всі необхідні кроки, то 1 січня 2018 року можемо прокинутися без найбільшого багатства України — без землі. Ось поіменний список, між ким українська земля розписана. На чолі списку президент України — сьогодні він поставив завдання до мільйона гектар зібрати в руках своєї родини. І ще його оточення і найбільш корумповані мафіозні агрохолдинги, які чекають цього "світлого моменту"... Якщо ви так таємно скасуєте мораторій на продаж земель із 1 січня, Україна втратить своє майбутнє, тому що наші чорноземи — це ще й наш генетичний код"
Про співпрацю з МВФ (2017 рік)
"Нам не потрібно і далі позичати. На цю хвилину зовнішній борг держави за чотири роки збільшено в 4,7 рази. На кожну працюючу людину налічується 150 тис. грн боргу. Коли ми це повернемо, якщо в країні корупція, продажна і абсолютно кланова влада? Але якщо поставимо на ноги тільки два сектори — аграрний та інтелектуальний IT-технологій, де наші фахівці найсильніші в світі, — то нам не доведеться позичати. Ми самі, як МВФ, зможемо кредитувати інші держави"
Про держбюджет (2017 рік)
"Батьківщина не підтримувала жодного бюджету за останні чотири роки. Ми прогнозували, що всі ці бюджети, зокрема і кошторис на 2018 рік, призведуть до подальшої стагнації економіки і до падіння реального рівня життя людей... Не читайте їх цифри, а подивіться на результати роботи нинішньої влади. Чотири бюджети радикально погіршили життя українців, знищили економіку"
Про пенсійну реформу (2017 рік)
"Після цієї реформи пенсіонери знаходяться у стані глибокого шоку... Хтось плаче, хтось лається. В Україні сьогодні трагедія! Людей провели і обдурили, пообіцявши якісь фантастичні пенсії. Насправді більшість пенсіонерів нічого не отримали, якийсь мізер, який навіть не покриває інфляцію. Вони говорять про підвищення пенсій, про те, що людям додали грошей, і тепер вся країна щаслива. Але чи може людина на цю пенсію купити продукти, ліки і все необхідне? Ні. Наприклад, у 2008 році, коли ми отримали Україну в період кризи, середня пенсія була $154, а зараз після підвищення становить $64"
Про реформу охорони здоров'я (2017 рік)
"Так званою медичною реформою введено співфінансування медичних послуг, зокрема оплата людьми операцій, які можуть коштувати від 20 тис. до 100 тис. грн. Українці, доведені до злиднів, не зможуть зробити ці операції. Таким чином, вони будуть позбавлені медичної допомоги... Сьогодні в цьому залі депутати проголосували за те, що є початком кінця системи охорони здоров'я в Україні"