Приводом, як відомо, послужило створення і розгортання російської ракети 9М729 «Новатор».
За Кремлем не заіржавіло. Володимир Путін негайно скликав міністрів закордонних справ і оборони. На зустрічі він велів дати «дзеркальну відповідь». Відповідь виглядає багатоплановою. З одного боку, заявлено про заходи у відповідь. Схвалено пропозиції військового відомства про «прив'язку» морських ракет «Калібр» до наземних пускових установок і початок розробки гіперзвукової ракети (джерела «Коммерсанта» говорять про можливу модифікацію морської ракети «Циркон», випробування якої передбачалося провести в 2019 році).
Цікаво, що Вашингтон на відміну від Москви, вийшовши з договору, не поспішає заявляти про плани виробництва ракет. Що може вказувати на відсутність таких планів. Конгрес у поточному році виділив лише 58 мільйонів на розробку нової ракети, що за американськими мірками сущі копійки. Втім, російське Міноборони поспішило розкрити підступні американські задуми.
Виявляється, військове відомство володіє «неспростовними» даними про те, що аж з червня 2017 року (коли про вихід з ДРСМД ще не йшлося ) на підприємстві військово-промислової корпорації Raytheon в місті Тусон в Арізоні «стартувала програма розширення та модернізації виробничих потужностей в метою створення заборонених ДРСМД ракет середньої і меншої дальності». Програма, очевидно, настільки секретна, що здійснювалася в таємниці не тільки від Москви, але і від американського Конгресу, що ніяких грошей на таку модернізацію не виділяв. Тобто нам пропонують повірити, що приватна фірма почала дорогу модернізацію, збільшила штат на дві з гаком тисячі чоловік на свої кошти, а не з пентагонівського бюджету. Якщо так, то в Раді директорів корпорації Raytheon засідають виключно Ротенберг і Пригожин, готові в будь-який момент зі збитком для себе відгукнутися на наказ президента.
Втім, віддавши наказ про заходи у відповідь, Путін вирішив продемонструвати і стриманість. Він заявив, що Росія не розміщуватиме ракети середньої дальності до того, як їх почнуть розгортати американці. Зауважу, правда, що це ніяк не завадить Росії розгортати спірні ракети 9М729. Адже Москва заявляє, що вони не порушують договір.
Зрозуміло, що обопільна відмова від ДРСМД найближчими роками не призведе до порушення стратегічної стабільності. Трампу ще належить переконати контрольовану демократами Палату представників у необхідності виробництва ракет середньої дальності. Потім треба переконати союзників по НАТО в необхідності розгортання ракет на їхній території (поки про готовність до цього заявив тільки польський міністр закордонних справ). Оптимісти вважають, що відпущеного долею часового проміжку могло б вистачити для того, щоб домовитися якщо не про збереження ДРСМД, то хоча б про початок консультацій щодо нової угоди. На жаль, надії ці порожні.
У заяві неназваного співробітника Ради національної безпеки США йдеться, що «тільки повне і перевірене знищення російських ракет 9М729, пускових установок і супутнього устаткування буде означати припинення порушення з боку Росії». Це відмова від переговорів. Путін же наказав МЗС не виступати з новими ініціативами в галузі озброєнь. Все це виключає можливість благополучного виходу з кризи. Боюся, в обох країнах беззастережну перемогу здобули ті, хто взагалі не бачить сенсу в контролі над ядерними озброєннями. Вони мають намір позмагатися в ядерній гонці.
А це означає: рано чи пізно американські ракети середньої дальності опиняться в Європі. В результаті вони зможуть досягти Москви і Санкт-Петербурга за 6-8 хвилин. Порівняно нещодавно Володимир Путін пояснював, що російська стратегія базується на концепції відповідно-зустрічного удару. Тобто передбачалося, що в разі пуску ракет в бік Росії система попередження про ракетний напад (СПРН) дасть сигнал у Кремль. Це дозволить, на думку Путіна, дати команду на запуск російських ракет і до того ж помолитися, щоб гарантовано потрапити в рай.
Підльот американських ракет у 6-8 хвилин ставить Росію в надзвичайно вразливу позицію. Мало того, що не буде можливості перевірити, чи не помилилися часом супутники і радари СПРН. Цю вразливість можна компенсувати нарощуванням озброєнь. Адже скільки російських ракет середньої дальності не розміщуй, до Вашингтона вони не долетять. Вікно вразливості не вдасться закрити і за допомогою нарощування стратегічних носіїв, яких у американців на півтори сотні більше.
Куди ймовірніше, що Кремль буде шукати відповідь в переході від відповідно-зустрічного удару до удару із випередженням що в рази збільшить можливість ядерної катастрофи в результаті ненавмисного інциденту або простої випадковості. Фанфаронство кремлівських пропагандистів щодо радіоактивного пилу несподівано перетворюється на страшну ймовірність. І помолитися ж не встигнемо...
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени