За дверима Європи / NV

Шанси отримати в 2016 роцібезвізовий режим з ЄСз кожним днем тануть

Шанси України отримати наступного року безвізовий режим із ЄС тануть щодня. У цьому винна неповороткість влади, яка так і не змогла виконати всі вимоги європейців

Галина Корба

Безвізовий режим з Європою — це одна з тем, яку постійно згадували представники нинішньої влади, коли вони ще були опозицією і брали участь у Євромайдані. Провідний лейтмотив був таким: "Європа готова відкрити перед нами двері, але для цього потрібно змінити керівництво країни".

Часи змінюються. За останні два місяці офіційний Київ зробив усе, щоб переконати українців: скасування віз цілком залежить від химерного та непостійного Євросоюзу. Президент Петро Порошенко в жовтні безапеляційно заявив, що Україна розраховує на позитивний звіт Єврокомісії в грудні. Вторив йому і прем'єр Арсеній Яценюк, закликаючи ЄС не враховувати у візовому питанні небувалий наплив мігрантів із Сирії, наче це єдина перешкода для скасування віз українцям.

А Остап Семерак, народний депутат від Народного фронту і перший заступник євроінтеграційного комітету Верховної Ради, взагалі звинуватив ЄС у пасивності, зазначивши, що Брюссель постійно висуває Україні все нові й нові вимоги для введення безвізового режиму.

В ОЧІКУВАННІ ВІЗИ: Процедура отримання шенгенської візи залишиться випробуванням для українців, якщо влада не виконає вимог Євросоюзу

Утім, головним ворогом українців, які мріють вільно подорожувати країнами шенгенської зони, виявилися не брюссельські чиновники, а власна влада. Саме з вини політиків і чиновників забуксували реформи, що відкривають перед українцями двері Євросоюзу. ЄС запропонував Києву дорожню карту з декількох пунктів, виконання яких відкрило б кордони, але виконати її не поспішають ні президент, ні уряд, ні парламент.

"Тільки інтегрований, консолідований підхід усіх відомств може дати хороший результат, завдання ж виконувалися фрагментарно і розрізнено", — нарікає Ірина Сушко, голова громадської організації Європа без бар'єрів.

У результаті відставання зберігається у багатьох сферах. За деякими пунктами вчасно надолужити згаяне Україна вже не встигне. І якщо травнем цього року введення безвізового режиму до середини 2016-го було реальністю, сьогодні це вже з галузі фантастики. Тепер оптимістичний прогноз — це кінець наступного року. Але і цей рубіж відсувається все далі та далі: Київ не демонструє ні конкретних дій, ні політичної волі. Хоча за наявності бажання низку вимог ЄС влада могла б виконати, за словами експертів, за десять хвилин.

Знову в аутсайдерах

Боротьбу з собою на шляху в Шенген Україна веде з 2010 року, коли вона першою з країн Східного партнерства отримала План дій щодо лібералізації візового режиму (ПДЛВ).

Цей документ містить вимоги в 15 сферах — від боротьби з корупцією до прав меншин, виконання яких позбавило б українців необхідності оформляти шенген для короткострокових поїздок до ЄС — не більше ніж на 90 днів протягом півроку.

Але виконання однієї лише законодавчої фази розтягнулося з вини української сторони на чотири роки. Друга, імплементаційна, не завершилася й досі. У підсумку Україна стала аутсайдером: громадяни Молдови, що отримала ПДЛВ 2011-го, вже понад рік насолоджуються безвізовими поїздками до ЄС. Грузія, що отримала свій план 2013-го, у вересні цього року вже заявила, що повністю виконала ПДЛВ і тепер очікує від ЄС позитивного рішення в грудні.

Україна досі пасе задніх. Згідно з весняним звітом Єврокомісії, за п'ять років офіційний Київ повністю виконав лише два пункти з 15-ти — налагодив співпрацю з ЄС у кримінальних справах, а також удосконалив умови та порядок видачі проїзних документів і посвідчень особи. Ще у восьми сферах Єврокомісія визнала вимоги майже виконаними, у решті — "частковий прогрес". До жовтня українська влада клятвено обіцяла закрити всі діри з тим, щоб у грудні отримати позитивний висновок ЄС. Але переоцінила свої можливості.

Певного прогресу за ці п'ять місяців дійсно вдалося досягти. Майже закрите питання забезпечення безпеки документів, керування кордонами та міграцією, є успіхи у боротьбі з торгівлею людьми та захисті прав громадян.

Не надто вражені в Євросоюзі прогресом України в боротьбі з організованою злочинністю. "У цьому питанні українська влада сконцентрувалися на зоні АТО, але оргзлочинність актуальна як у Донбасі, так і в інших регіонах країни", — поділилося з НВ джерело в дипломатичних колах ЄС.

Для Європи це вкрай делікатне питання, оскільки мафія легко долає кордони та стає проблемою не тільки України, але й інших держав.

Усі винні

Розв’язати наявні питання в законодавстві парламент мав 8 жовтня, проголосувавши за безвізовий пакет законопроектів. Але з 13 документів Рада схвалила лише 7 — два в цілому і ще п'ять лише в першому читанні. Окремі ініціативи спікеру Володимиру Гройсману доводилося ставити на голосування п'ять-шість разів, щоб отримати необхідну кількість голосів.

Особливий опір зустріла боротьба з корупцією, зокрема законопроект, що дозволяє накладати арешт на майно других і третіх осіб у рамках кримінального розслідування за наявності достатніх підстав. "Чимало депутатів не хотіли за нього голосувати. Напевно, приміряли на себе і злякалися за свої активи", — каже Дарія Каленюк, виконавчий директор Центру протидії корупції. Але закон необхідний: він дозволить заарештовувати на ранніх стадіях кримінального провадження вкрадені активи, переписані на тещ, братів, сватів.

КОРУПЦІЯ НЕ ПРОЙДЕ:
Виконавчий директор Центру
протидії корупції Дарія Каленюк
впевнена, що в питанні боротьби з корупцією
ЄС на компроміси не піде

Виправдовуючись, депутати говорили, що урядові проекти були дуже погано підготовлені. Крім того, Кабмін зареєстрував їх у парламенті із затримкою — в серпні-вересні, й у Ради, мовляв, не було достатньо часу, щоб ознайомитися з документами та підготувати правки.

Але вина за зволікання лежить і на Раді, визнає Марія Іонова, нардеп від Блоку Петра Порошенка (БПП), заступник голови парламентського комітету з питань євроінтеграції. "Можна сказати, що всі в чомусь недопрацювали", — каже вона. І пояснює, що не всі готові підтримати потрібні закони, а багато ще й грішать тим, що заради політичних бонусів заговорюють нагальні проблеми другорядними темами.

Найбільші труднощі виникли з двома провідними законопроектами — про зняття недоторканності з нардепів та суддів, а також про антидискримінаційні зміни в Трудовому кодексі, які забороняють утиски за ознакою сексуальної орієнтації. Депутати навіть не захотіли ставити їх на голосування. Остання ініціатива неодноразово ставала притичиною: українські парламентарії особливо завзято опираються захисту прав меншин. Але для ЄС цей момент принциповий.

Президентський прокол

Удару мріям українців про безвізовий режим з ЄС завдав і Порошенко. Причому в його разі йдеться про найживотрепетніше для Євросоюзу питання — боротьбу з корупцією. За останні п'ять місяців прогрес України у цій сфері виявився малопомітним. Але офіційний Київ ще й спровокував справжній скандал навколо призначення антикорупційного прокурора — найважливішої фігури для майбутньої боротьби з хабарництвом. Без нього робота Національного антикорупційного бюро (НАБ) залишається фактично паралізованою.

Мало того що ставленик Порошенка — генпрокурор Віктор Шокін — до останнього затягував запуск антикорупційної прокуратури та конкурсу на посаду її голови. До того ж у вересні за своєю квотою призначив до конкурсної комісії чотирьох прокурорів, яких представники громадянського суспільства тут же викрили в причетності до сумнівних схем.

Поки ЄС готовий скасувати візи для нас. Але це не означає, що ситуація не зміниться за рік
Ірина Сушко, експерт

Активісти вимагали змінити представників Генпрокуратури (ГПУ) в комісії, а голова представництва Євросоюзу в Україні Ян Томбінський з невластивою дипломатам прямотою дав зрозуміти, що склад комісії викликає серйозну стурбованість у ЄС. Побоювання викликає той факт, що за її нинішнього складу майбутній антикорупційний прокурор буде повністю підконтрольний президенту: з 11 членів комісії троє входять до комісії за квотою президентської політсили БПП, а четверо призначені генпрокурором.

На претензії Євросоюзу ні в Адміністрації президента, ні в Генпрокуратурі не відреагували. "Замінити цю четвірку [квоту ГПУ] у конкурсній комісії — просте питання, але від цього залежить вся боротьба з корупцією, — говорить Каленюк. — Якщо буде політична воля президента і генпрокурора, ця проблема вирішується за десять хвилин наказом Шокіна".

Зміна складу комісії не вплине на хід конкурсу, в будь-якому разі до кінця листопада ім'я нового антикорупційного прокурора буде відоме. Але важливо, щоб його незалежність не викликала сумнівів в ЄС. "Євросоюз не може вимагати призначити до комісії тих чи інших людей. Для нас головне, щоб антикорупційна прокуратура була дійсно незалежною. Це питання довіри", — пояснює на умовах анонімності європейський дипломат. Якщо довіри до підсумками конкурсу у єврочиновників не буде, вони чекатимуть результатів роботи антикорупційної прокуратури, щоб упевнитися в тому, що цей орган дійсно незалежний. "На це може знадобитися дуже багато часу", — додає дипломат.

Останній шанс

Часу залишається все менше. Всі вимоги Брюсселя Україна має виконати до кінця листопада, щоб успіхи Києва встигли відбитися у звіті Єврокомісії про виконання ПДЛВ. Документ буде готовий в середині грудня. Якщо до цього часу Україна покаже реальний прогрес, Єврокомісія рекомендує Європарламенту та Раді ЄС скасувати візи. Ще приблизно трьох місяців й більше потребуватимуть бюрократичні процедури всередині Євросоюзу. Але за такого сценарію отримати безвізовий режим влітку 2016-го — абсолютно реальна перспектива.

ПОКИ ДВЕРЦЯТА ВІДЧИНЕНО:
Голова громадської організації
Європа без бар'єрів Ірина Сушко побоюється,
що зволікання влади загрожує
зривом безвізовому майбутньому України

Проте вже зараз експерти з гіркотою констатують, що за умови нинішньої динаміки Україні ніяк не встигнути закрити всі питання в листопаді. "Я припускаю, що Єврокомісія може захотіти підтримати нас чисто політично. І перенести звіт із грудня на початок наступного року, щоб в України було більше часу. Тоді візовий режим скасують у другій половині 2016-го, — говорить Сушко. — Але це дуже оптимістичний сценарій".

Небезпека в тому, що вікно можливостей зачиняється. Зараз, після Євромайдану, в ЄС є політична воля надати Україні безвізовий режим, незважаючи на війну на сході й економічну криза. Але атмосфера в ЄС може змінитися. Яскравий приклад цього — небажання окремих країн Євросоюзу ратифікувати угоду про асоціацію з Україною. "Поки воля ЄС не змінилася — там готові скасувати візи для нас. Але це не означає, що ситуація не зміниться за рік. Вплинути може і міграційна криза, і євроскептицизм окремих країн", — нарікає Сушко.

Якщо Київ діятиме таким само чином, безвізовий шлях України розтягнеться на довгі роки. Українцям доведеться миритися з чергами біля консульств і принизливими процедурами підтвердження платоспроможності. А молдавани та грузини дивитимуться на ці муки з легкою посмішкою.