Це зовсім не означає, що потрібно прямо зараз бігти продавати наявні долари і євро й нести гривні в банк, але прогалину пробито і віриться, що залатати її не вдасться. Чесно кажучи, як громадянин України, я цьому дуже радий, адже кінець «матрацної стратегії» означає початок нового етапу в розвитку країни.
Бронебійним снарядом, який витрусив перший пил з «матрацу», стали аж ніяк не заколисування НБУ щодо достатності резервів, не розповіді чиновників про позитивний платіжний баланс, що скоріше є наслідком зупинки української економіки, ніж успіхів у зовнішній торгівлі та переорієнтації на європейські ринки і не повернення блудних міністрів у материнське лоно уряду «реформаторів». Іскра надії зблиснула в Одесі, а точніше в Іллічівську, де ТИС якимось чином переконав американського гіганта Cargіill інвестувати в будівництво нового терміналу, загальною вартістю $130 млн.
І справа навіть не в мільйонах, створених робочих місцях і потенційних податках. В першу чергу - це сигнал, що ще не все втрачено: надія жевріє і є компанії і люди, готові вкладати в Україну.
Сила цього сигналу цілком здатна заглушити непереконливі і набридлі мантри влади єдності, вірності курсу реформ, нещадній боротьбі з корупцією та інше базікання.
Тепер головне, щоб сигнал не згас, і сотні мільйонів інвестувалися регулярно. Подібні проекти повинні стати звичною подією, а не як зараз, коли на підписання договору прибіг майже весь Кабінет міністрів на чолі з прем'єром, щоб сфотографуватися на тлі людей, які справами, а не балачками, розвивають Україну.
Для порівняння, у сусідній Польщі, загальний обсяг прямих іноземних інвестицій склав майже $200 млрд, завдяки чому було створено близько 2 мільйонів робочих місць. Тільки в минулому році прямі іноземні інвестиції в польську економіку склали близько $10 млрд. Якщо кожен раз проводити фотосесію для урядового портфоліо, то міністрам і прем'єру довелося б позувати сто разів на рік, вдвічі частіше, ніж відвідувати засідання Кабінету міністрів.
Для України прямі іноземні інвестиції – це ключ до порятунку і єдиний можливий рецепт майбутнього процвітання: економічного зростання, стабільності валюти, підвищення рівня життя українців та ефективного вирішення багатьох існуючих конфліктів і протиріч. Людям, у яких є майбутнє, створювати різні народні республіки ніколи й нема чого. І якщо колись цей рецепт буде серйозно сприйнятий нашою владою, тоді можна буде сміливо, без докорів совісті, встати і сказати: «Громадяни, «витряхніть» всі долари з матрацу та інвестуйте їх в Україну».