Куди йдуть Порошенко та Яценюк

НВ запитало провідних західних політиків і аналітиків — учасників 12‑ї щорічної зустрічі YES — про те, як вони оцінюють темпи реформ в Україні та куди ведуть країну Петро Порошенко й Арсеній Яценюк

Галина Корба,
Христина Бердинських

.

.

Минуло понад півтора роки з часів революції гідності. Від нової, післямайданної влади суспільство очікувало швидких реформ і змін, які наблизять країну до європейських стандартів. Але тепер багато українців розчаровані: бажаної віддачі від дій керівництва країни не дочекалися, великих модернізаційних процесів не побачили. Водночас прокурори та судді, як і раніше, поводяться мов господарі життя, а вищі урядовці та парламентарі стають героями корупційних скандалів із розграбуванням держвласності.

Як усі події цих півтора року — від Майдану до Донбасу — позначилися на темпах реформ в Україні й уплинули на ситуацію в Європі та світі? Це питання серед інших обговорять 350 учасників щорічної зустрічі Ялтинської Європейської Стратегії (YES), вже вдванадцяте організованої Віктором Пінчуком, українським філантропом і бізнесменом. YES відбуватиметься з 10 до 12 вересня в київському Мистецькому Арсеналі — до столиці форум вимушено переїхав ще минулого року з Лівадійського палацу в Ялті, на честь якого його й було названо.

Серед спікерів буде британський співак і композитор Елтон Джон: він прочитає лекцію про толерантність, а також — через телеміст — американський бізнесмен і кандидат на пост президента США Дональд Трамп.

Напередодні форуму НВ запитало в його учасників — провідних західних чиновників, політиків і експертів — про головне: як вони оцінюють темпи реформ в Україні?

Усі співрозмовники НВ кажуть, що зроблено чимало, особливо з огляду на складні умови, в яких перебуває країна. Але жорстко вказують, що зупинятися не можна: проблеми корупції, дерегуляції, судової влади та децентралізації так само гострі та потребують розв'язання насамперед.

.

.

.

Жозе Мануел Баррозу
Президент Європейської комісії
у 2004-2014 роках

Ми маємо визнати, що нагальні завдання України дійсно дуже складні. Великий виклик — здійснювати реформи в поточному контексті, коли країну дестабілізовано з вини іншої держави. З огляду на цей контекст вважаю, що зараз ми можемо позитивно оцінити модернізацію, яка відбувається в Україні.

Звісно, в певних секторах ми воліємо бачити швидші результати. Але правильне й те, що нинішній уряд, безумовно, показує глибшу прихильність реформам, ніж це було раніше. Отже, моя оцінка загалом позитивна.

Важливе також те, що український народ розуміє: ці реформи можуть забезпечити стабільність і добробут у довгостроковій перспективі. Я добре знаю, що іноді — і ми бачили це в інших країнах Європи — необхідний час між ухваленням урядом рішень здійснювати реформи та конкретними позитивними результатами, які відчують громадяни.

Одним із завдань реформ, природно, є залучити більше іноземних інвестицій. Між тим Україна сьогодні потерпає від геополітичної нестабільності. Це означає, що найімовірніше ми не побачимо негайного результату. Але, гадаю, слід дотримуватися курсу на реформи. Це зокрема просування верховенства права, зміцнення громадянського суспільства та незалежної судової системи, боротьба з корупцією. До переліку ви також можете внести всі реформи, що передбачають зближення регулятивних норм із ЄС. Все це дійсно може сприяти загальній модернізації країни та стабільності бізнес-клімату, що призведе жл зростання економіки та зайнятості в Україні.

Важливо також дати країні простір, щоб здійснити реформи. Ось чому я підтримую заходи щодо полегшення тягаря українського боргу та вітаю рішення в цій сфері, зокрема ухвалені МВФ, оскільки вони демонструють розуміння специфіки української ситуації.

Вважаю, ми повинні просити українську владу зберігати прихильність до впровадження реформ. І водночас ми повинні просити міжнародних кредиторів розуміти та підтримувати ці реформи.

.

.

Тоні Блер
Прем'єр-міністр Великобританії
у 1997-2007 роках

Ні в кого не виникає жодних сумнівів щодо викликів, які Україна має сьогодні. У країни серйозні проблеми з безпекою. Це коштувало багатьох життів, порушило суверенітет держави, а також піддало сумнівам цінності, які захищає Європа. Це також проблема реформ. Є спадщина старих систем, які були неефективними, неправильними та часто корумпованими. Необхідні зміни нескладні. Проблема в їхній реалізації.

Уряд вже рухається в правильному напрямку. Питання реструктуризації боргу вирішилося наприкінці місяця [серпня] і дає підґрунтя для подальшої роботи. Заходи з поліпшення податкової системи та прозорості для інвесторів, а також зменшення бюрократії та надмірного втручання держави в промисловість — все це абсолютно необхідне. Президент Петро Порошенко і його уряд справедливо заслуговують на похвалу за це.

Але, як я дізнався під час мого перебування на посаді, методологія реформ є головним питанням. Упевненість, що є чіткий план імплементації змін, так само важлива, як і розуміння того, що потрібно змінити. Почасти це розуміння, як подолати опір. Я надто добре знаю — коли ви вперше пропонуєте щось змінити, кожен говорить вам: це жахливо. Коли ви провадите реформи — це справжнє пекло. А після того як ви здійснили задумане, вам хочеться зробити ще більше.

Переважна більшість людей у ЄС хочуть бачити Україну вільною і заможною. Євросоюз має підтримувати країну, яка намагається відновитися. Але уряду слід також спиратися на дух Майдану, надії, оптимізму та єдності, щоб пройти крізь реформи, які модернізують країну та дадуть величезні можливості для всіх українців.

.

.

Адріан Каратницький
Старший науковий співробітник Атлантичної ради,
президент Freedom House у 1994-2004 роках

Для людини, яка помирає від спраги, наполовину повна склянка — це відповідь на молитви.

Це справедливо й щодо України. Коли йдеться про реформи, наполовину повна склянка — це й наявність великої кількості компетентних реформаторів у державних структурах, парламенті та насамперед у громадянському суспільстві. Прогрес можна побачити в макроекономічній стабільності, стані енергетичного ринку та реформі енергетичних тарифів, а також значному покращенні забезпечення відкритих державних тендерів та закупівель.

Де Україна може знайти воду, щоб наповнити наполовину порожню склянку? Можливості для цього є у трьох найважливіших сферах:

• а) фундаментальна реформа судової системи, у тому числі масова заміна суддів. А також, як пропонують деякі українські лідери, тимчасова передача бізнес-спорів до міжнародних трибуналів із тимчасової юрисдикцією на території України;
• б) демонополізація, а не реприватизація, оскільки це найкращі ліки від концентрації економічної влади, яку олігархи країни накопичили за останні два десятиліття;
• в) децентралізація, яка передбачає передачу повноважень місцевим громадам, у тому числі бюджетних і податкових повноважень, має вирішальне значення для створення відповідального уряду.

До цих трьох викликів необхідно додати реформу військово-промислового комплексу, який має бути модернізований так, щоб Україна перетворилася на самодостатнього виробника зброї для свого тривалого захисту.

.

.

Карл Більдт
Міністр закордонних справ Швеції
в 2006-2014 роках

Консолідація та дотримання курсу України на демократичні реформи має величезне значення для майбутнього всієї Європи.

Важливість такого курсу для України очевидна. Після десятиліть поганого керування країна має наздогнати інші європейські демократії. Глибокі та стійкі реформи крок за кроком наблизять Україну до Європейського союзу, а потім дозволять увійти до нього.

Але значущість курсу на реформи ще більша. Якщо РФ дестабілізує Україну та оголосить перемогу над Майданом, ми, ймовірно, побачимо ще більш авторитарну та мілітаристську Росію. Це буде загроза перш за все для самої Росії, але також і для решти Європи тривалий час.

Якщо, навпаки, демократичний напрямок реформ України заблокує зусилля Кремля, його авторитарний курс поступово руйнуватиметься, і саме з Києва розповсюдиться світло на великі російські землі.

Ось чому успіх або невдача Києва матиме вирішальне значення для майбутнього всієї Європи найближчими роками.

.

.

Строуб Телботт
Колишній заступник держсекретаря США,
президент Інституту Брукінгса (ліворуч)
Стівен Пайфер
Колишній посол США в Україні

Україна досягла значного прогресу на шляху реалізації необхідних реформ за останні 18 місяців попри те, якими бурхливими вони були. Реформи у фінансовому та енергетичному секторах, а також реформа пенсійної системи важливі як самі собою, так і для продовження підтримки Міжнародного валютного фонду.

Проте Україна ще має зробити чимало, щоб побудувати нормальну європейську державу. Цей процес ускладнюється тривалою неоголошеною війною в Донбасі. Лідерам України доводиться мати справу з обома проблемами — і з реформами, і з Росією одночасно.

Головні сфери для реформ, на яких слід сконцентруватися:

• Дерегуляція. Керівництво України має зробити так, щоб як вітчизняному, так і іноземному бізнесу було простіше працювати. Необхідно скоротити можливості для корупції.
  
  
• Судова система. Київ має забезпечити роботу судів, які ухвалюють справедливі та неупереджені рішення. Це важливо для громадянського суспільства, політиків і бізнесу.
  
  
• Децентралізація. Київ має дати більше політичної влади областям і муніципалітетам для ефективнішого і відповідальнішого керування. Між тим столиця збереже контроль над питаннями національної політики, зокрема зовнішньої політики, оборони та макроекономіки.
   
• Боротьба із корупцією. Це головний показник, за яким населення України оцінюватиме роботу свого уряду.

Перед політичним керівництвом України зараз довгий перелік завдань, які належить виконати. Їх реалізація потребує концентрації, рішучості та часу. Забезпечення постійної політичної підтримки у скрутні часи буде найважливішим викликом. Але, зберігаючи курс на реформи, Україна зможе встати на шлях до розвитку й успіху, шлях, який такі країни, як Польща, успішно подолали.

.

.

Іван Міклош
Міністр фінансів Словаччини
у 2002-2006-х і 2010-2012 роках

З одного боку, ще ніколи не було зроблено так багато. З іншого — прогрес є недостатнім. Причина, зокрема, в тому, що ситуація була і залишається дійсно складною. Анексія Криму, агресія Росії на сході України, а також спадщина нереформованої комуністичної економіки і суспільства разом з тягарем корумпованого, неблагополучної олігархічної держави, побудованої після розпаду Радянського Союзу, — все це зараз потрібно подолати.

Окрім дуже важливих політичних передумов для змін — Майдану, президентських і парламентських виборів, великого прогресу було досягнуто щодо макроекономічної стабілізації (бюджетної консолідації, стабілізації валюти, реструктуризації та відновлення банківського сектора). Але ситуація, як і раніше, дуже і дуже вразлива.

Набагато більше має бути зроблено у прискоренні структурних реформ, зокрема, в судовій системі та встановленні верховенства права, у сферах державного управління, боротьби з корупцією, приватизації, лібералізації та дерегуляції.

Найбільша проблема і загроза — це роз'єднаність коаліції та зростання популізму як поза її межами, так і всередині. Ситуація, коли менше 50 % (за деякими оцінками, менше 40 %) урядових законодавчих пропозицій були схвалені у парламенті, є неприйнятною і руйнівною. В Україні брак лідерства, відповідальності та комунікації у питанні реформ.

.

.

Андерс Аслунд
Шведський економіст,
старший науковий співробітник Атлантичної ради

Я позитивно оцінюю прогрес України у сфері реформ. Цього року ухвалили понад 360 законів, переважно реформаторських. Величезна робота.

Крім цього, чимало зроблено в енергетичній сфері. Енергетичні дотації зменшили з 10 % в минулому році до 2 % в нинішньому. Це були непотрібні державні витрати.

Також вжито багато заходів з дерегуляції економіки, зокрема сільського господарства. І, звісно, ми бачимо нових молодих людей, особливо в Міністерстві економіки. Є принаймні шість міністрів, які борються зі старою системою. В Україні створили поліцію. Отже, зроблено справді багато.

Але попереду — ще більше. Ми постійно бачимо скандали, особливо багато скарг на судову систему та прокурорів. Хоча скандали — це теж добре. Значить, людям не подобається те, що відбувається. І вони це критикують.

Головна проблема країни — війна з Росією. За підсумками минулого та нинішнього років ВВП знизиться, ймовірно, на 16 %: на 7 % і 9 % відповідно. Звідки взялися ці цифри? 7 % — це те, що вироблялося в окупованому Донбасі, 6 % — експорт, який не надходить до Росії, і 3 % — це іноземні інвестиції, які приходять з‑за кордону. Це означає, що весь економічний спад останніх двох років можна пояснити російською агресією.

Головна проблема — судова система. Всі знають, що судді та прокурори переважно корумповані. Треба всіх прибрати або принаймні зняти керівництво і замінити його молодими українцями з хорошою освітою. Або іноземцями, які перевірятимуть старих прокурорів і переучуватимуть їх.

.

.

Радослав Сікорський
Міністр закордонних справ Польщі
у 2007-2014 роках,
маршал Сейму в 2014-2015 роках

У Польщі реформи було здійснено дуже швидко. Парламент ухвалив 30 перших законів, які створили нову економічну систему в країні. Цей процес було названо шоковою терапією. Завдяки швидким реформам за надзвичайних політичних умов Польща зробила ривок вперед.

Україна перебуває в іншій ситуації, бо до Помаранчевої революції не було жодних реформ, а тепер ви ведете війну. Тому вам набагато складніше. У мене складається враження, що уряд Арсенія Яценюка зробив більше, ніж попередні українські уряди. Попри все, вони ухвалили складне рішення щодо тарифів на енергоносії. Споживачі платять більше і не можуть бути задоволеними, але це єдиний шлях, щоб зробити Україну менш залежною від російського газу, а також віднайти додаткові ресурси, щоб фінансувати інші потреби країни.

Ще одне питання життєвої важливості для України — боротьба з корупцією. Для Польщі важливо було продемонструвати польському народу, що політики працюють для людей, а не для власного збагачення. Політики в Польщі перебувають під постійним наглядом. Я перевірявся щодо того, скільки бензину використовував, коли обіймав посаду в парламенті. Навіть президент зазнав перевірки щодо того, в яких готелях він зупинявся, коли був членом парламенту. Так повинно бути. Люди мають бути впевнені в політиках.

Але, крім того, боротьба з корупцією дуже важлива для економіки. Інвестори, як іноземні, так і українські — не повернуться до України, поки не відчують, що можуть досягти тут успіху та при цьому не повинні платити хабарі. Якщо ви хочете залучити інвестиції, ви маєте перемогти у війні проти корупції.